F-15 Eagle

F-15 Eagle ( «Іґл») — американський всепогодний тактичний винищувач четвертого покоління. Призначений для завоювання переваги в повітрі. Взятий на озброєння в 1976 році.

Винищувачі F-15 застосовувалися на Близькому Сході, в Перській затоці, Югославії та Лівії.

F-15 Eagle став основою для літаків F-15E Strike Eagle та F-15EX Eagle II.

Історія Дослідження зі створення винищувача F-15 почалися в США в листопаді 1965 року коли ПС США сформулювали вимоги до тактичного винищувача нового покоління для заміни F-4, F-101, F-102 і F-106. Вимоги формувались на досвіді війни у В'єтнамі і зустрічей з МіГ-21. У вересні 1968 року командування американських ПС направило пропозиції фірмам про висунення конкурсних проектів. В конкурсі взяли участь «Fairchild Aircraft», «North American Aviation» і «McDonnell Douglas». Перед американськими фахівцями було поставлено завдання розробки нового винищувача, призначеного для завоювання переваги в повітрі і здатного завдавати ударів по наземних цілях. Також було вибрано базові компоненти майбутнього винищувача: ТРДДФ Pratt & Whitney F100-PW-100, РЛС Hughes і гармата M61A1 Vulcan. У 1969 році розробником F-15 стала фірма «Макдоннелл Дуглас».

Експериментальний зразок F-15A був випущений у червні 1972 року. 27 липня 1972 року почались випробування та перший політ F-15A, а двомісного F-15B в липні 1973 рокуSpick 2000, pp. 130—131.. В другій половині 1973 року почався випуск передсерійних машин, а перший політ серійного літака цього типу відбувся у вересні 1974 року. Прийнятий на озброєння в січні 1976 рокуScutts 1989, p. 47.. Загалом виготовили 382 F-15A і 63 F-15В (це двомісний варіант для навчання).

Характеристики Винищувач F-15 має мале навантаження на крило, силову установку із двох двигунів і двокильове хвостове оперення. Крило літака F-15 стрілоподібне, закрилки прості двопозиційні, проте для виконання маневру по крену використовуються елерони спільно зі стабілізатором, при цьому на надзвукових швидкостях елерони відмикаються. Керування елеронами здійснюється за допомогою звичайних приводів і механічної тяги, а кермом повороту і стабілізатором — ще і електричними приводами від системи підвищення стійкості. Конструкція повітрозабірників забезпечує ефективну роботу силової установки на різних режимах, зокрема на великих кутах атаки. Кожний з них має три стулки з регулюванням їхнього кутового положення і регульоване вікно перезапуску повітря.

З середини 1980 року почався випуск винищувачів F-15C (бойові) і D (навчально-бойові). На відміну від попередніх модифікацій, ці літаки мають збільшений (на 900 кг) запас палива у внутрішніх баках і можливість оснащення двома конформними баками «Фаст пек» із загальним запасом палива 4500 кг (це збільшило бойвий радіус до 2100 км), в яких може також розміщуватися додаткова радіоелектронна апаратура.

До складу силової установки входять два турбореактивні двоконтурні двигуни F 100-PW-220 максимальною тягою по 10770 кгс. Озброєння — 20-мм шестиствольна гармата «Вулкан» (боєкомплект 940 снарядів), керовані ракети (КР) AIM-9 «Сайдвіндер», AIM-7 «Спарроу» і AIM‑120 AMRAAM. Максимальна маса бойового навантаження 7300 кг.

Наступна модифікація літаків цього типу, що отримала найменування F-15E «Страйк Іґл», була розроблена американськими фахівцями на базі навчально-бойового F-15D. На відміну від попередніх модифікацій, такий літак в основному призначений для завдання ударів по наземних цілях, для чого до складу його озброєння входять керовані ракети класу «повітря — поверхня», касетні, керовані і некеровані авіаційні бомби. Цей літак може використовуватися як носій ядерної зброї.

Конструкція У конструкції планера літака використовуються титанові сплави (26,7 %), алюмінієві сплави (37 %), високоміцні сталі (5 %), композиційні матеріали (не менше 5—7 %). Розрахункове перевантаження становить 9 одиниць з 50 % запасом палива, при цьому напруги в крилі сягають 85 % від розрахункових значень. Вибір матеріалів та конструктивної схеми елементів здійснювався з урахуванням в'язкості руйнування матеріалів і схильності до поширення тріщин. Хвостова частина фюзеляжа виконана з титанового сплаву Ti — 6Al — 4V. Задні фаски крила, елерони і закрилки виконані зі стільниковим заповнювачем з алюмінієвого сплаву.

Центроплан — трибалкової схеми, кожна балка складається з верхньої та нижньої штампованих секцій, виготовлених з титанового сплаву. Нижня панель центроплана також титанова. Силова схема кесона крила F-15А складається з переднього алюмінієвого, трьох основних титанових та одного заднього лонжеронів. Влучання осколково-фугасного снаряда калібру 20 мм в один з трьох силових лонжеронів не призводить до втрати літака. Оперення — дволонжеронної схеми, лонжерони титанові, передні і задні фаски оперення заповнені стільниками. Обшивка оперення виконана з бороепоксидного пластика.

Паливо на F-15 розміщене в шести паливних баках: чотирьох фюзеляжних і двох крилових. Фюзеляжні баки м'які, а розташовані в крилах, паливо з яких використовується в першу чергу, — кесонні. Літак має автономні системи живлення двигунів з власними витратними баками та системою кільцювання. Велика частина паливопроводів розташована в баках. Витратні баки захищені протектором від куль калібру до 12,7 мм. Для забезпечення вибухобезпеки, всі паливні баки заповнені пінополіуретановим поропластом.

Тактико-технічні характеристики (F-15C Eagle) Дані взяті з USAF fact sheet«F-15 Eagle fact sheet.» U.S. Air Force, March 2008. Retrieved: 1 September 2011., Jane's All the World's AircraftLambert 1993, p. 522., Combat Legend, F-15 Eagle and Strike EagleDavies 2002, Appendix 1., Florida International University, USAF F-15A/B/C/D Flight Manual (TO 1F-15A-1) Change 5

Технічні характеристики Екіпаж: 1 особа Довжина: 19,44 м Розмах крила: 13 м Висота: 5,63 м Площа крила: 56,6 м² Кут стрілоподібності по передній кромці крила: 45° Профіль крила: NACA 64A006.6 корінь крила, NACA 64A203 законцювання крила Маса порожнього: 12 700 кг Маса спорядженого: 20 240 кг (з 4 КР AIM-7 Sparrow) Максимальна злітна маса: 30 845 кг (з 3 ППБ і двома конформними баками) Маса палива в підвісних баках: 5 395 (2x2309) кг Маса палива в конформних баках: 4 422 кг Маса палива у внутрішніх баках: 6 100 кгSpick 2000, p. 137. Двигуни: 2 × ТРДДФ Pratt & Whitney F100-PW-100/220/229. Тяга максимальна: 2 × 6655 кгс (65,2 кН) Форсажна тяга: 2 × 10810 кгс (106,0 кН) — F100-PW-100

Тяга максимальна: 2 × 7910 кгс (77,62 кН) Форсажна тяга: 2 × 11335 кгс (111,2 кН) — F100-PW-220 2 × 13250 кгс (130 кН) — F100-PW-229

Льотні характеристики Максимальна швидкість на великій висоті: 2650 км/год (2,5+ Маха) Максимальна швидкість на малій висоті: 1480 км/год (1,2 Маха) Швидкість заходу на посадку: 232 км/год Практична дальність: 1967 км (без ППБ, зі стандартним озброєнням) Перегоночна дальність: 5750 км (з трьома ППБ і конформними баками) Практична стеля: 20 000 м Швидкопідйомність: 254 м/с Довжина розбігу: 274 м Довжина пробігу: 1067 м (без гальмівного парашута) Навантаження на крило: 358 кг/м² Тягооснащеність: 1,12 (для F100-220) Аеродинамічна якість: 10 (для F-15A при 0,9 М) Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9.0/-3.0

Озброєння

Стрілецько-гарматне: 1×20 мм шестиствольна гармата M61A1 Vulcan, 940 сн. Точки підвісу: 9 Бойове навантаження: 7 300 кг Керовані ракети: ракети «повітря-повітря»: 4 × AIM-7 Sparrow 4 × AIM-9 Sidewinder 8 × AIM-120 AMRAAM Інше: до 3 × 600 галонів США (2300 л) зовнішніх ППБ для перегінного польоту або збільшеного дальності/часу патрулювання. MXU-648 Cargo/Travel Pod — для перевезення особистих речей і невеликого обладнання для обслуговування ADM-160 MALD — сімейство ракет-приманок, які можуть бути оснащені засобами РЕБhttps://customer.janes.com/portal/Account/PreAuthenticate?callingurl=https%3A%2F%2Fcustomer.janes.com%2Fdisplay%2FJAEM1017-JC4IAhttps://customer.janes.com/portal/Account/PreAuthenticate?callingurl=https%3A%2F%2Fcustomer.janes.com%2Fdisplay%2FJALW3724-JALW

Авіоніка РЛС: РЛС з активною ФАР AN/APG-63 (V) 2/3/4Parsch, Andreas. «AN/APG: Airborne fire control radars.» Designation-Systems.Net, 20 November 2008. Retrieved: 27 September 2010.

Модифікації

Основні F-15A Одномісний всепогодний винищувач завоювання переваги в повітрі, побудовано 365 зразків для ПС СШАDavies 2002. і 19 винищувачів для ПС Ізраїлю у 1972—1979 роках. F-15B Двомісний навчально-тренувальний варіант, до 1977 року позначався як TF-15A, побудовано 59 зразків для ПС США і 2 літаки для ПС Ізраїлю у 1972—1979 роках. F-15C Одномісний всепогодний винищувач завоювання переваги в повітрі, вироблявся з 1979 року по 3 листопада 1989 року на заводі в Сент-Луїсі; мав посилену конструкцію планера збільшену ємність паливних баків, а також можливість кріплення накладних баків до (під) кореня консолі крила і повітрозабірника. Маса літака зросла на 363 кг. Останні 43 F-15C були модернізовані радаром AN/APG-70, а пізніше — радаром AN/APG-63(V)1. ПС США було поставлено 408, ПС Саудівської Аравії — 55 і ПС Ізраїлю — 24 літаки. 2 літаки було побудовано у варіанті F-15J для ПС Японії.

F-15D Двомісний навчально-тренувальний варіант, побудовано 62 зразки для ПС США, 19 для ПС Саудівської Аравії і 2 літаки для ПС Ізраїлю. 12 літаків було побудовано у варіанті F-15DJ для ПС Японії. Виготовлятися з 1979 по 1985 рік. F-15J Одномісний всепогодний варіант винищувача для ПС Японії, випускався з 1982 року компанією Mitsubishi за ліцензією. Конструктивно аналогічний винищувачу F-15C, але має спрощене обладнання РЕБ. Перший політ в Японії F-15J здійснив 26 серпня 1981 року. Всього виготовлено разом із двомісною модифікацією 223 літаки. Вартість одного F-15J становила $ 55,2 мільйони в 1990 році. Японські літаки комплектуються бортовим обладнанням японського виробництва (станція активних завад J/ALQ-8, станція попередження радіолокації J/APR-4) F-15DJ Двомісний навчально-тренувальний варіант для ПС Японії, випускався компанією Mitsubishi за ліцензією. F-15MJ Програма модернізації винищувачів F-15J за програмою Japan Super Interceptor. Літаки мають отримати нову РЛС AESA AN/APG-82(v)1 від Raytheon, бортові комп'ютери Boeing Advanced Display Core Processor II (ADCP II), бортові комплекси самооборони BAE Systems AN/ALQ-239 Digital Electronic Warfare System (DEWS), системи польотного планування Joint Mission Planning System (JMPS), стійкі до перешкод GPS-приймачі Selective Availability Anti-spoofing Module (SAASM) та радіостанції Rockwell Collins AN/ARC-210.

F-15N Sea Eagle Модифікація F-15N була запропонована ВМС США на початку 1970-х як альтернатива палубного винищувача-перехоплювача F-14 Tomcat. Варіант F-15N-PHX був озброєний ракетами «повітря-повітря» AIM-54 «Фенікс». Палубний варіант мав складні консолі крила, посилене шасі і посадковий гакJenkins 1998, pp. 71–72..

F-15 AESA Модифікація з радаром APG-79 з ФАР. F-15SE Silent Eagle Багатоцільовий винищувач покоління 4+, створений із застосуванням деяких технологій 5-го покоління, включаючи технологію зниження помітності.

F-15E

F-15E Strike Eagle Двомісний всепогодний багатоцільовий винищувач (винищувач-бомбардувальник), оснащений конформними паливними баками. Був розроблений у варіантах F-15I, F-15S, F-15K, F-15SG і є основою сімейства F-15 Advanced Eagle. З 1985 року було виготовлено понад 400 літаків F-15E та їх модифікацій. F-15F Strike Eagle Проект одномісного винищувача-бомбардувальника на базі F-15E. F-15H Strike Eagle Експортна модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Греції. F-15I Ra'am (Грім) Модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Ізраїлю. F-15K Slam Eagle Модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Кореї. F-15S Strike Eagle Експортна модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Саудівської Аравії. F-15SG Strike Eagle Модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Сінгапура, раніше позначена як F-15T.

Експериментальні літаки