Посмішка (синоніми: насмішка, посміх) — невербальний елемент, при якому вираз обличчя, губ та очей часто відбиває іронію, насмішку (глузування, сарказм), і рідше — глум, знущання. Використовується для відтворення комунікативних намірів.
Конфігурація м'язів обличчя під час посмішки визначається трохи підійнятими куточками рота (одним чи обома), а також рухом, завдяки якому така конфігурація досягаєтьсяWierzbicka A. Emotions across languages and cultures: diversity and universals. — Cambridge, 1999. — P. 174. Особливу роль у творенні посмішки відіграє погляд очей.
Мовна стилістика Часом вживається помилково як синонім до слова усмішка, хоча насправді усмішка-посмішка це паронімічна параТипологія помилок: підручник-монографія / П. П. Куляс. — Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. — С. 56-57.
За твердженням мовознавців, зокрема Олександра Пономарева, слово посмішка в основному своєму значенні пов'язане з поняттям глузування, кепкування і до нього пасують епітети іронічна, скептична, глузлива тощо, в той час, як слово усмішка навпаки — виражає насамперед доброзичливе ставленняПономарів О. Культура слова: мовностилістичні поради. — К.: Либідь, 1999. — С. 106.
Див. також Міміка Невербальне спілкування Смайлик Усмішка
Примітки
Джерела Махній М. Посмішка як культурний феномен Посмішка, посміх і усмішка, усміх, осміх