Культура Кокуфу (, «культура японського стилю») — термін, яким позначають японську культуру 10 — 11 століття. Відповідає періоду Хей'ан, добі злету і падіння аристократів з роду Фудзівара.
Названа для протиставлення китайській культурі династії Тан, що була панівною в Японії у періоди Асука і Нара.
Характерними рисами культури є: японізація усіх сфер культури через припинення міждержавних стосунків з Китаєм. поява нових течій буддизму, зокрема амідаїзму. будівництво монастиря Бьодоїн масове виготовлення буддистських статуй Аміди для столичних і регіональних монастирів. поширення есхатологічних мотивів у мистецтві. використання японської оригінальної абетки кана. бурхливий розвиток японської літератури і поезії. поява жанру моноґатарі. поява жіночої літератури. Сей Сьонаґон: «Записки у подушки» Мурасакі Сікібу: «Повість про Ґендзі» розвиток моди, поява оригінального японського одягу, формування ідеалу японської красуні. розвиток оригінального образотворчого мистецтва, поява стилю ямато-е. зародження самурайської культури. затвердження форми японського меча. поява оригінального японського обладунку.
Джерела та література Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.