Митрополит Августи́н (світське ім'я Маркевич Ада́м Іва́нович; 7 квітня 1952, Глушковичі, Білоруська РСР) — український церковник білоруського походження, архієрей УПЦ московського патріархату з 1992 року, архієпископ Білоцерківський і Богуславський УПЦ МП. З 1999 року — голова Синодального відділу УПЦ МП по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України. З 2011 року — голова Богословсько-канонічної комісії при синоді УПЦ московського патріархату.
З 1996 по 2007 роки — голова Синодальної богословської комісії УПЦ МП. З 2009 по 2011 роки — представник УПЦ МП у Верховній Раді України. З 2009 року — член Міжсоборної присутності Російської православної церкви. Противник автокефалії ПЦУ.
Біографія Народився 7 квітня 1952 року в селі Глушковичі Лельчицького району Гомельської області (Білорусь) в білоруській родині православного священика.Архиепископ Августин обратился к белорусскому и украинскому народам . Дід по батьковій лінії загинув на фронті під час Другої світової війниГолова Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України архієпископ Львівський і Галицький Августин: «Перемога у Великій Вітчизняній війні є свідченням величі православного духу». Військо України
У 1955 р. його батько був направлений на пастирське служіння в Житомирську область. Після закінчення середньої школи (1969 — 10 класів) і медичного училища (1971) працював на центральній станції швидкої меддопомоги в Рівному. У 1971—1973 рр. проходив строкову службу в Збройних Силах, нині — офіцер у відставці Збройних сил України (у званні капітана). У 1973 р. вступив у Московську духовну семінарію, яку закінчив у 1975 р. за першим розрядом і був прийнятий у Московську духовну академію, яку закінчив теж за першим розрядом у 1982 р. Кандидат богословських наук.
З 2014 по 2018 р — навчання у Білоцерківському гуманітарно-педагогічному коледжі, отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Соціальна педагогіка».
У 1975 році єпископом Дмитрівським Володимиром Сабоданом був висвячений у сан диякона, а 1976-го — в сан священика УПЦ МП.
Протягом 1977–1978 років був настоятелем Свято-Георгіївської церкви в селі Білилівка Ружинського району Житомирської області. З 1989 по 1990 рік ніс пастирське служіння в місті Коростені Житомирської області спочатку другим священиком, а потім настоятелем Покровської церкви. У 1990 році був призначений настоятелем новоствореної Ольгинської парафії. З 1989 року — благочинний Коростенського округу.
Рішенням синоду УПЦ МП від 16 вересня 1992 року призначений єпископом Львівським і Дрогобицьким, керівником Львівської єпархії, більша частина якої на чолі з правлячим архієреєм єпископом Андрієм приєдналася до УПЦ КП. 16 вересня 1992 року пострижений в чернецтво, зведений у сан архімандрита. 20 вересня в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври митрополитом Київським і всієї України Володимиром, архієпископом Рівненським і Острозьким Іринеєм, єпископами Луганським і Старобільським Іоанникієм, Переяслав-Хмельницьким Антонієм та Білоцерківським Іполитом висвячений на єпископа.
Коли Августин прибув до Львова, єпархія була знята з державної реєстрації. Покровський кафедральний собор, будівля єпархіального управління та резиденції єпископа, єпархіальна казна, архів залишилися у віданні попереднього єпископа Андрія, який перейшов в УПЦ КП; разом з ним єпархію покинула більшість парафій. В регіоні панували ворожі до Московського патріархату настрої. Єпископ Августин поселився при «російській» Церкві святого Георгія, яка стала кафедральною. Єпархію було повторно зареєстровано, до неї повернулася частина кліриків. Августин кілька разів зазнавав погроз і фізичного насилля під час міжконфесійних конфліктів, зокрема, в селі Уріж і на Сихові у Львові. В єпархії було засновано кілька братств і сестринств, відкрито богословські курси .
У 1994 році єпископ Августин співслужив патріарху Єрусалимському Діодору за нічною пасхальною літургією в Храмі Гробу Господнього, який в результаті звернувся до вірних Львівської єпархії зі спеціальним посланнямАвгустин, архиепископ Львовский и Галицкий (Маркевич Адам Иванович). Офіційний сайт Московського патріархату .
З 26 лютого 1994 року — член Синодальної богословської комісії Російської православної церкви; у 1996–2007 роках — голова Синодальної богословської комісії УПЦ МП.
В 1995—2002 рр. — Духівник Спілки православних братств України, у 1997—2001 рр. — Духівник Спілки православної молоді України УПЦ МП. В 1997—2012 рр. — відповідальний за діяльність комітету взаємодопомоги і захисту Православ'я у західних областях України (входять єпархії: Львівська, Володимир-Волинська, Волинська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Сарненська, Хустська, Мукачівська). З 6 грудня 1996 року — відповідальний за зв'язки УПЦ МП з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та іншими військовими формуваннями України; з 1999 року — голова Синодального відділу УПЦ МП із взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України. Перебуваючи на цій посаді, 7 разів відвідував українських миротворців у Косово, 2 рази — в ІракуСЛОВО ПРО ЮВІЛЯРА — ВЛАДИКУ АВГУСТИНА. Офіційний сайт Львівської єпархії. З 1999 р. — голова Опікунської ради Українського відділення міжнародного Фонду єдності православних народів. З 2001 р. — член Ради Собору слов'янських народів Білорусі, Росії і України, голова Всеукраїнської громадської організації «Путь православних». 2001—2003 рр. — голова Духовної Ради Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнського військового братства, з 2003 р. — член Духовної ради цього братства. 2001—2005 рр. — Голова правління Всеукраїнської християнської місії «Духовна і благодійна опіка у місцях позбавлення волі», у 2005—2009 рр. — член Правління цієї місії.
Був членом комісії з діалогу між Російською православною церквою і Католицькою церквою у 1994 році в Женеві і у 1995 році в Москві. У 1998 році очолював делегацію УПЦ МП на перемовинах з УГКЦ у Відні.
5 листопада 1998 року зведений у сан архієпископа і отримав титул «Львівський і Галицький».
У 2003 році призначений повноважним представником Предстоятеля УПЦ МП у Верховній Раді України. З 2009 по 2011 роки був повноважним представником Української православної церкви у Верховній Раді України.
З 2004 року викладає порівняльне богослов'я а Почаївській духовній семінарії. У 2007 році в Московській духовній академії захистив кандидатську дисертацію на тему «Уніатство: Богословські аспекти»Униатство: богословские аспекты. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата богословия , на основі якої у 2010 році була видана однойменна монографіяНОВИНКА: монографія «Уніатство. Богословські аспекти», архієп. Львівський і Галицький Августин (Маркевич) (2010). Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ).
Рішенням Священного Синоду УПЦ від 16 липня 2006 року у селі Кострина Великоберезянського району Закарпатської області, на канонічній території Мукачівської єпархії, було засновано Покровський чоловічий монастир, підпорядкований Львівській єпархії через архієпископа Августина, якого призначено священноархімандритом монастиряЖурнали засідань Священного Синоду Української Православної Церкви від 13 липня 2006 року. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату). 23 грудня 2010 року Священний Синод звільнив архієпископа з цієї посади, повернувши монастир під управління Мукачівської єпархіїЖурнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 грудня 2010 року. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату). Таке безпрецедентне рішення було продиктоване бажанням єпархії мати свій чоловічий монастир, однак, після закладання Онуфріївського монастиря, потреба в цьому відпала.
З 1994 р. — член Синодальної Богословської (нині Біблійсько-богословської) комісії. 27 липня 2009 року признечений членом Міжсоборної присутності Російської православної церквиСостав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви .
У 2009—2010 рр. — Голова Ради з питань душпастирської роботи при Міністерстві оборони України, з 2010 р. — член цієї Ради.
З 2010 р. — духівник МГО «Союз православних юристів в ім'я архістратига Божого Михаїла». Відповідає за духовну опіку православних учасників українських антарктичних експедицій.
20 серпня 2010 року під час урочистої академії в Львівській опері з нагоди річниці проголошення незалежності України разом з делегацією Римо-католицької церкви в Україні демонстративно покинув залу через незгоду зі словами голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника, який назвав національними українськими церквами УГКЦ та УПЦ КПДелегації УПЦ та РКЦ через незгоду з головою Львівської облради покинули урочистість з нагоди Дня незалежності. Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ), а потім піддав виступ Сеника критиціАрхієпископ Львівський УПЦ (МП) піддав різкій критиці виступ голови Львівської облради під час урочистої Академії до Дня незалежності. Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ). 24 листопада того ж року єдиним серед запрошених на перше засідання новообраної Львівської міської ради ієрархів не отримав слова, що назвав «тривожним сигналом»Архієпископ УПЦ вважає «тривожним сигналом» те, що йому не дали змоги благословити новообраних депутатів Львівської міськради, де «багато вірних УПЦ». Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ).
У 1996—2007 рр. — голова Синодальної богословської комісії Української Православної Церкви, в 2007—2010 рр. — член цієї комісії, з 2010 р. — член новоствореної Богословсько-канонічної комісії при синоді УПЦ МП, з 2011 р. — голова цієї комісії.
З 14 червня 2011 р. — член Координаційної Ради голів синодальних установ при Предстоятелі УПЦ МП.
Наприкінці березня 2011 року владика вдруге відвідав Антарктиду, ставши першим єпископом, що двічі відвідував континент. Під час поїздки, на українській науковій станції «Академік Вернадський» було освячено Капличку святого рівноапостольного князя Володимира, яка стала найпівденнішою культовою спорудою у світі (Церква Святої Трійці на російській станції «Беллінсгаузен» та Капличка святого Іоана Рильського на болгарській станції «Святий Климент Охридський» розташовані північніше)АНТАРКТИДА-УКРАЇНА. У найпівденнішій точці Землі наші полярники-науковці моляться у власній каплиці. Православіє в УкраїніКИЇВ. Предстоятель Української Православної Церкви вручив нагороди благодійникам, які сприяли зведенню каплиці в Антарктиді. Офіційний сайт Української православної церкви.
Синод УПЦ МП від 20 липня 2012 року призначив його архієпископом Білоцерківським і Богуславським, керівником Білоцерківської єпархіїЖурнали засідання Священного синоду Української православної церкви від 20 липня 2012 року. Офіційний сайт УПЦ МП. На час звільнення Августина з посади керівника Львівської єпархії, в ній було повністю відроджено церковне життя, діяло 64 парафії, стараннями владики було відкрито чоловічий і жіночий монастиріПро єпархію. Офіційний сайт Львівської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату).
23 листопада 2013 року возведений у сан митрополита.
За благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира був головою Оргкомітетів міжнародних ювілейних церковно-світських конференцій до 2000-річчя Різдва Христового в Почаєві і в Києві, членом Оргкомітетів міжнародних ювілейних церковно-світських конференцій в Криму і Запоріжжі, а також відповідальним за організацію і проведення різних профільних церковно-світських науково-практичних конференцій у 1996—2007 рр.