Мари́на Ві́ллівна Гри́мич ( 4 квітня 1961, Київ) — українська письменниця, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, директорка видавництва «Дуліби», продюсерка літературного проєкту Люба Клименко. Член Спілки письменників України, член ПЕН клубу, член Національної спілки краєзнавців України.
Біографія Народилася 4 квітня 1961 р. в м. Києві. Батько — Гримич Віль Григорович, мати —зав. кафедри КНУ імені Тараса Шевченка Гримич Галина Михайлівна. В 1983 році закінчила слов'янське відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. В 1990 році захистила кандидатську дисертацію в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР. 1991—1995 рр. Вчений секретар, заступник директора Міжнародної школи україністики НАН України. В 1996—2006 рр. доцент, професор історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2001—2006 рр. — завідувач кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2004 році захистила докторську дисертацію, у 2005 р. здобула звання професора. 2007—2010 рр. — дослідник, професор університету Альберти (Едмонтон, Канада) факультету Сучасних мов та культурознавчих студій. 2010—2016 рр. — завідувач відділу, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.
Чоловік — Осташ Ігор Іванович, народний депутат України (1996—2006), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді (2006—2011). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ліванській республіці (2016—2022), дочка Наталія та син Данило.
Художня творчість та перекладацька діяльність
Бувши студенткою, почала публікуватися як перекладач зі словенської, сербохорватської та македонської мов. У цей час з'явилися також її перші поетичні добірки в журналах «Дніпро» та «Жовтень». З 2000 року публікується як прозаїк і автор публіцистичних та літературно-критичних дописів.
Автор опублікованих 17 різножанрових романів, 1 повісті, 1 науково-популярної, 3 перекладних книг, цілого ряду публіцистичних та літературно-критичних статей.
Лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» (2000, 2001 — дипломант, 2002 — перша премія конкурсу за роман «Егоїст»).
Член Спілки письменників України (2004).
Романи Ти чуєш, Марго?: Роман. — Л. : Аверс, 2000. — 214с. (премія Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова», 1999). Друге видання — К.: Дуліби, 2012Герасименко Н. Що за комерційністю літературного тексту? або Ще раз про психотерапевтичну белетристику на прикладі творчості одного із сучасних авторів: (Романи Марини Гримич) [Текст] / Н. Герасименко // Літературна Україна. — 2008. — № 38 . — С.4.. Варфоломієва ніч: Роман. — Львів : Кальварія, 2002. — 159с. : іл. — (премія конкурсу «Коронація слова», 2000).Долженкова І. Тріумф Варфоломійовича, або Депутати бувають різні // Дзеркало Тижня, 20 вересня 2002. http://gazeta.dt.ua/CULTURE/triumf_varfolomiyovicha,_abo_zh_deputati_buvayut_rizni.htmlПискач О. Д. Семантико-граматична характеристика фразем у романі Марини Гримич «Варфоломієва ніч» // Дослідження з лексикології і граматики української мови. — http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-13/semantiko-gramatichna-xarakteristika-frazem-u-romani-marini-grimich-varfolomiyeva-nich/ Магдалинки: Роман. — Л. : Кальварія, 2003. — 147с. Друге видання — К.: Дуліби, 2016. — 240 с.Долженкова І. Марина й «Магдалинки» // Дзеркало тижня, 11 квітня 2003 р. http://gazeta.dt.ua/CULTURE/marina_y_magdalinki.html Еґоїст: Роман. — Л. : Кальварія, 2003. — 225с.; 2-е видання: К.: «Дуліби», Київ, 2007. — 324 с. (Серія «dé·jà vu»). Перша премія Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова», 2002.Воробйова Т. В. Гендерний аспект наслідування жанрових канонів в українському жіночому масовому романі (на матеріалі романів М. Гримич «Егоїст» та Л. Демської «Жінка з мечем») [Текст]: сборник / Т. В. Воробйова // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвузівський збірник наукових статей / М-во освіти і науки України, НПУ ім. М. П. Драгоманова. — Київ ; Ніжин: Аспект-Поліграф, 2006. — Вип. 11, Ч. 2 : Лінгвістика і літературознавство . — С. 467—473.Батурин С. «Еґоїст» Марини Гримич: роман читабельний і рентабельний. Рецензія на літературному порталі «Сумно» http://sumno.com/article/egojist-maryny-grymych-roman-chytabelnyj-i-rentabe/.Овчаренко Н. Роль термінів у індивідуальному стилі Марини Гримич (на матеріалі роману «Егоїст») / Н. І. Овчаренко // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Філологічні науки. — 2014. — Кн. 1. — С. 159—162. — Режим — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzfn_2014_1_34 Мак червоний в росі…: Роман // Георгій Якутович (худож.). — К. : Дуліби, 2005. — 192 с. Друге видання — К.: Дуліби, 2016. — 192 с.Sokolova A. The Mental Markers of Folk Mythology in М. Hrymych Novel «Red Poppy in the Dew…» Journal of Danubian Studies and Research, Vol 6, No 1 (2016) http://journals.univ-danubius.ro/index.php/research/article/view/3498 . Фріда: Роман. — К. : Дуліби, 2005. — 192 с. Друге видання — К.: Дуліби, 2016. — 192 с.Долженкова І. У лабіринтах дому-древа [Текст] / І. Долженкова // Дзеркало тижня. — 2006. — № 32 (26 серпня). — С. 19. — (Про роман «Фріда» Марини Гримич)Зайдель М. Фріда з української точки зору. Рецензія на роман «Фріда» на порталі «Сумно» http://sumno.com/article/frida-z-ukrajinskoji-tochky-zoru-retsenziya-na-kny/ . Пор'ядна львівська пані: Роман. К.: Дуліби, 2006, серія text-драйв. Друге видання — К.: Дуліби, 2008, серія «Книжечка для дамської сумочки», 124 с. Третє видання — К.: Дуліби, 2011.Четверте видання — К.: Дуліби, 2013. Під псевдонімом Люба Клименко. Великий секс у Малих Підгуляївцях: Роман. К.: Дуліби, 2006. (Під псевдонімом Люба Клименко). Paloma Negra (Чорна голубка): Роман. К.: Дуліби, 2008. (Під псевдонімом Люба Клименко). У світі твар… пардон мужчин. Посібник для жінок з полювання на мужчин. К.: Дуліби, 2009. — 168 с. (Під псевдонімом Люба Клименко). Антипедагогічна поема: Роман. — К. : Дуліби, 2010—136 с. (Під псевдонімом Люба Клименко). Острів білої сови: Роман. — К. : Дуліби, 2010, — 160с. (Серія «Склянка крові з льодом»)Роман Марини Гримич «Острів Білої Сови» на конкурсі "Книга року Бі-Бі-Сі 2010 http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2010/10/101020_hrymych_book_ostriv_sp.shtml Second Life (Друге життя): Роман. — К. : Дуліби, 2010—162с. (Серія «Deja vu»).Мост С. Прекрасне Second life Марини Гримич: рецензія на порталі «Українська правда» http://life.pravda.com.ua/book/4cc5911fb7006/Роман Марини Гримич «Second life» на конкурсі "Книга року Бі-Бі-Сі 2010 http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2010/10/101020_hrymych_book_second_sp.shtml . Ієрогліф кохання: Мелодрама. — К. : Дуліби, 2011. — 120 с.(під псевдонімом Люба Клименко). Вуле ву чайок, мсьє?: Повість. — К.: Дуліби, 2013. — 84 с.Нікуліна А. Марина Гримич. «Вулє ву чайок, мсьє?» http://journlib.univ.kiev.ua/zhurnalistyka/journ2016.pdf Про книгу «Вулє ву чайок, мсьє?» на відеопорталі «Книголови» https://www.youtube.com/watch?v=R5tb6tMpC24 Вибрані хіти: збірник романів (У світі твар… пардон мужчин, Великий секс у Малих Підгуляївцях, Paloma Negra). — К.: Дуліби, 2014. — 428 с. Під псевдонімом Люба Клименко.Холод К. «Непереможний еротичний треш». Рецензія на сайті «Друг читача» http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/39513/ Бранзолія. Подорожні записки. — К.: Дуліби, 2015. — 152 с.Долженкова І. Українська Бразилія для чайників. Рецензія на сайті «Буквоїд» http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2015/05/06/073156.html 1. Брайченко О. Рецензія на книгу Марини Гримич "Бранзолія // Українознавство. — 2015. — № 2. — С. 212—213. –http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukr_2015_2_28Холод К. Український піньорчик. Рецензія на порталі «Друг читача». http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/41702/ Розінкевич Н. Подорожні записки Марини Гримич «Бранзолія» як приклад української наративної літератури «BELLES NON-FICTION»// Літературний процес: методологія, імена, тенденції. –2015. — № 6. Маміглапінатапеї, або Любов у київській комуналці. — К.: Дуліби, 2016. — 160 с. Під псевдонімом Люба Клименко. Падре Балтазар на прізвисько Тойво: Роман. — К.: Нора-друк, 2017.«Падре Балтазар» від Марини Гримич. Інтерв'ю з автором на сайті «Нора-друк» http://nora-druk.com/index.php?option=com_content&view=article&id=1288%3Al-r-&catid=83%3Adodruku&Itemid=128 Ажнабія на червоній машині: Роман. — К.: Нора-друк, 2018. Клавка: Роман. — К.: Нора-друк, 2019.Марина Гримич розповідає про роман «Клавка» — YouTube https://youtu.be/iL2CbScLU-g Юра: Роман. — К.: Нора-друк, 2020.Марина Гримич розповідає про роман «Юра» — YouTube https://youtu.be/oFw_xze7BcU Аудіокниги:
Ти чуєш, Марго? Мак червоний в росі
Видавнича діяльність У 2004 р. заснувала і очолила видавництво «Дуліби», що спеціалізується на виданні сучасної української літератури і наукової та науково-популярної літератури антропологічного, етнологічного та історичного спрямування.
У 2005, 2006 рр. видавництво здобуло ряд нагород Форуму видавців у Львові. У 2010 р. опублікований у видавництві роман Галини Пагутяк «Слуга із Добромиля» здобув Шевченківську премію. У 2014 р. її видавництво здобуло першу нагороду «Книга року» від Державного комітету з книговидання за публікацію роману Сергія Батурина «Кава по-польськи». Книги видавництва регулярно входять в короткий список кращих книжок року за оцінкою Всеукраїнської рейтингової акції «Книжка року» в категоріях «Минувшина», «Візитівка», «Красне письменство»; у 2015 році здобула першу премію в категорії «Минувшина» за видання «Народна культура українців. Життєвий цикл людини». — Т. 5: Старість. Смерть. Культура вшанування небіжчиків / за наук. ред. Марини Гримич. — К.: Дуліби, 2015.
Наукова творчість Наукову діяльність розпочала в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського АН УРСР як фольклорист та етнограф. Працюючи в Міжнародній школі україністики, розробляла методику викладання української мови як іноземної. На історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка викладала навчальні курси з етнології та антропології. Докторська дисертація про звичаєве право написана на стику дисциплін — етнології, історії та правознавства (історія та теорія права). Досвідчений польовик: об'їздила з етнологічно-антропологічними експедиціями всю Україну та ряд зарубіжних країн.
Автор 5 персональних монографій, 2 підручників (у співавторстві) і понад двохсот наукових та науково-популярних статей.
За монографію «Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців XIX — початку XX ст.» здобула премію Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004).
Коло наукових інтересів: антропологія простору, історія міграцій, антропологія війни та протесту, антропологія порубіжжя, методика польових досліджень, традиційна культура, фольклор, постфолькор, комунікативна методика викладання української мови як іноземної, історія зарубіжної україністики, історія українських міграцій, юридична антропологія.
Основні наукові праці — персональні монографії Гримич М. В. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців (Когнітивна антропологія). — К. : Віпол, 2000. — 380с. Гримич М. В. Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ– початку ХХ ст. — К.: Інтертехнодрук, 2014. Друге видання: Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців 19-початку 20 століття. — К.: Арістей, 2006. — 560с.Гурбик А. Марина Гримич. Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців XIX — початку ХХ ст. — Київ, 2004. — 588 с. / Гурбик Андрій // Соціум. — 2005. — 5. — С. 283—286. http://resource.history.org.ua/publ/socium_2005_5_283 Гримич М. В. Нариси з українсько-канадської фольклористики: Богдан Медвідський. — К.: Дуліби, 2016. — 312 с.