Великий Кавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями, з Малим Кавказом утворюють Кавказькі гори. Також один з трьох регіонів Кавказу поряд із Передкавказзям і Закавказзям.
Географія Простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова на узбережжі Каспію, поруч із Баку. Максимальної ширини Великий Кавказ сягає в районі Ельбруса (до 180 км). У осьовій частині розташовано Головний Кавказький (або Вододільний) хребет, на північ від якого розташована низка паралельних хребтів (гірських пасом), у тому числі моноклінального (куестового) характеру. Південний схил Великого Кавказу здебільшого складається з кулісоподібних хребтів, примикаючих до Головного Кавказького хребта. Традиційно Великий Кавказ ділиться на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу), Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря).
Великий Кавказ — регіон з великим сучасним зледенінням. Загальна кількість льодовиків становить близько 2 050, зайнята ними площа приблизно 1 400 км²;. Понад половина зледеніння Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа 70 % від площі зледеніння). Значними центрами зледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина близько 17 км).
Великий Кавказ — гірський регіон з різноманітними ландшафтами, багатим значною мірою ендемічним рослинним і тваринним світом.
Великим Кавказом проходить державний кордон Російської Федерації з Грузією і Азербайджаном.
Вершини Вершина Висота, в м Координати Примітки Ельбрус 5642
найвища точка Кавказу Дих-тау 5204 Безенгійська стіна Шхара 5193 найвища точка Грузії Коштан-тау 5152 Безенгійська стіна Пік Пушкина 5100 Безенгійська стіна Джанги (Джангитау) 5085 Безенгійська стіна Казбек 5034
Тетнулді 4974 Сванетія Катин-тау(Кагні-Тау) або Адишь 4970
Безенгійська стіна Пік Шота Руставелі 4960
Безенгійська стіна Мижиргі 4928 Безенгійська стіна Гистола 4860 Безенгійська стіна Ушба 4690 Тебулосмта 4493 найвища точка Чечні Базардюзю 4485
найвища точка Азербайджану Адай-Хох 4408 Диклосмта 4285 Шахдаг 4243 Туфандаг 4191 Шалбуздаг 4142 священна гора Дагестану Пшиш 3790 найвища точка Архизу Птиш 3687 Домбай Бабадаг 3629 Псиш 3535 Архиз Клер 3083 Дамабаши 2891 Гумцидаг 2655 Гурциг 2497 Джабудаг 2480 Гульгулькіль 1996 Аутль 1851 Гульпенкала 1797 Еміркіль 1032
гірська система Шхельда, шість вершин висотою від 4100 м до 4320 м.
Льодовики Загальна кількість льодовиків — близько 2 050. Льодовики Великого Кавказу відносяться до різноманітних морфологічних типів: долинні, карові, висячі, конічних вершин тощо. Деякі, так звані «пульсуючі» льодовики такі як льодовик Колка, Девдоракський льодовик представляють значну небезпеку.
Для Великого Кавказу, як і для інших гірських країн притаманні наразі скорочення площі і деградація сучасного обледеніння.
Назва льодовика Гірський вузол Висота нижнього кінца льодовика, в м над р.м. Найбільша довжина льодовика, в км Площа льодовика, в км² Безенгійський льодовик (сточище Череку) Шхара, Дых-тау 2080 19,6 36,2 Дих-су (сточище Черека) Шхара, Дих-тау 2070 13,3 34,0 Караугом (сточище Уруха) Адай-хох 1830 13,3 26,6 Цаннер (сточище Інгурі) Тетнульд 2390 10,1 28,8 Великий Азау (сточище Терека) Ельбрус 2500 10,1 19,6
Цейський льодовик
Хребти Абхазький хребет Андійський хребет Ахцу Ачишхо Бзибський хребет Гагрський хребет Кодорський хребет Маркотхський хребет Сванетський хребет Скалістий хребет Тріалетський хребет
Перевали Назва Висота, в м Координати Дорога Вододіл Примітки Хрестовий 2431 м
Воєнно-Грузинська дорога з долини річки Терек в долину річки Арагві Мамісонський 2911 м
Воєнно-Осетинська дорога р. Мамісондон - р. Чанчахі Гойтхський 409 м Туапсе - Майкоп
Псеашха (Псеашхо) 2014 м
з басейна Мзимти в верхів'я Лаби Марухський 2748 м Клухорський 2782 м Воєнно-Сухумська дорога з басейну Кодора в верхів'я Кубані Нахарский 2931 м Сухуми - Черкеськ з басейну Кодора в верхів'я Кубані Рокський 2992 м Воєнно-Осетинська дорога Транскавказька автомагістраль з басейну Ардона в басейн річки Велика Ліахві Кодорський 2834 м Сацхениський з бассейна Алазані в басейн Аварського Койсу з Кахетії в Дагестан Гудурський 3084 м з міста Закаталі в верхів'я р. Самур Салаватський 2830 м Воєнно-Ахтинська дорога з басейну р. Карвансарачай в верхів'я р. Шинчай Алти-Агач 1327 м
дорога з Шемахи в Кубу Маркотхський 435 м
дорога з Новоросійська до Неберджаєвського водосховища
Панорама
Література Панов В. Д. Эволюция современного оледенения Кавказа. — Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1993. ISBN 5-286-00959-X Великий Кавказ у Британській енциклопедії