Афроамерика́нці () — етнічна група, що складається з американців, які мають часткове або повне походження від будь-якого первісного народу, що походить з Африки або Америки відповідно до расової класифікації OMB «чорні расові групи Африки». Афроамериканці становлять другу за чисельністю етнорасову групу в США після білих американців. Термін «афроамериканець», як правило, означає нащадків індіанців або африканців, що потрапили в рабство в США.

Більшість афроамериканців є нащадками поневолених людей у межах сучасних Сполучених Штатів. Хоча деякі чорношкірі іммігранти або їхні діти також можуть ідентифікувати себе як афроамериканці, більшість іммігрантів у першому поколінні цього не роблять, надаючи перевагу ідентифікації з нацією свого походження. Більшість мають західноафриканське та прибережне центральноафриканське походження, з різною часткою західноєвропейських та індіанських предків.

Історія Історія афроамериканців розпочалася у XVI столітті, коли африканців із Західної Африки та прибережних районів Центральної Африки продавали європейським работоргівцям і перевозили через Атлантичний океан до Західної півкулі. Після прибуття до Америки їх продавали як рабів європейським колоністам і змушували працювати на плантаціях, особливо в південних колоніях. Частина з них здобула свободу через манумісію або втечу та заснувала незалежні громади до і під час Американської революції.

Після утворення Сполучених Штатів у 1783 році більшість чорношкірих залишалися в рабстві, особливо на американському Півдні. Лише під час і наприкінці Громадянської війни в США у 1865 році близько чотирьох мільйонів рабів були звільнені. У період Реконструкції вони отримали громадянство та право голосу; однак через поширення ідеології расової сегрегації та расизму їх швидко позбавили цих прав, розглядаючи як громадян другого сорту.

Ситуація почала змінюватися внаслідок участі афроамериканців у військових конфліктах США, масової міграції з Півдня, ліквідації юридичної расової сегрегації та діяльності руху за громадянські права. Попри це, соціально-економічна нерівність і расизм щодо афроамериканців залишаються актуальними проблемами у XXI столітті.

У XX та XXI століттях імміграція відіграє дедалі важливішу роль в афроамериканській спільноті. Станом на 2022 рік близько 10 % чорношкірих американців були іммігрантами, а приблизно 20 % — іммігрантами або дітьми іммігрантів.

У 2008 році Барак Обама став першим і поки що єдиним афроамериканцем, обраним президентом США. У 2020 році Камала Гарріс стала першою афроамериканкою на посаді віцепрезидента США.

Афроамериканська культура справила значний вплив на світову культуру, зробивши вагомий внесок у образотворче мистецтво, літературу, англійську мову, філософію, політику, кухню, спорт і музику. Внесок афроамериканців у популярну музику є настільки значним, що більшість американських музичних жанрів — зокрема джаз, госпел, блюз, рок-н-рол, фанк, диско, хіп-хоп, R&B, реп і соул — частково або повністю походять з афроамериканської спільноти.

Демографія

За даними Бюро перепису населення, у США мешкає 38,9 мільйона афроамериканців, дані перепису населення 2010 року, що становить 12,9 % від всього населення. З-поміж афроамериканців мулатами є близько 17-18 %, самбо, мають домішок індіанської крові, близько 3-5 %, а також азійської та латиноамериканської крові — близько 1-2 %. +Поширеність афроамериканців (2024)Штат/територіяЧастка афроамериканців, %Алабама25,08Аляска2,41Аризона4,43Арканзас14,06Каліфорнія5,09Колорадо3,95Коннектикут9,94Делавер21,41Округ Колумбія40,70Флорида14,29Джорджія30,25Гаваї1,63Айдахо0,72Іллінойс12,93Індіана8,95Айова4,06Канзас5,12Кентуккі7,03Луїзіана30,18Мен1,99Меріленд28,69Массачусетс6,33Мічиган12,85Міннесота7,47Міссісіпі35,81Міссурі10,38Монтана0,30Небраска4,49Невада9,11Нью-Гемпшир1,31Нью-Джерсі12,17Нью-Мексико2,00Нью-Йорк13,23Північна Кароліна19,48Північна Дакота3,49Огайо11,94Оклахома6,38Орегон1,84Пенсільванія10,13Род-Айленд4,77Південна Кароліна23,34Південна Дакота1,81Теннессі14,87Техас11,98Юта1,16Вермонт0,90Вірджинія17,91Вашингтон3,93Західна Вірджинія3,14Вісконсин5,95Вайомінг0,74

Релігія

Більшість афроамериканців є протестантами, багато з яких належать до історично чорних церков.Релігійний ландшафт США Pew Forum on Religion and Public Life (лютий 2008). Отримано 20 липня 2009. Термін Чорна церква означає церкви, які служать переважно афроамериканським громадам. Чорні громади були вперше створені звільненими рабами наприкінці XVII століття, а згодом, після скасування рабства, афроамериканцям дозволили формувати унікальну форму християнства, культурно зумовлену африканськими духовними традиціями.Charyn D. Sutton, «Чорна церква» . Energize Inc. Отримано 18 листопада 2009. Однією з таких ранніх християнських культурних традицій у Чорній церкві є служба Watchnight, також відома як Вечір Свободи, коли афроамериканські громади по всій країні збираються у новорічну ніч до ранку Нового року на згадку про ніч і рік свого звільнення, діляться свідченнями, приймають хрещення та беруть участь у хвалінні й поклонінні.

Згідно з опитуванням 2007 року, понад половина афроамериканського населення належить до історично чорних церков. Найбільшою протестантською конфесією серед афроамериканців є Баптисти,Bill J. Leonard (2007), Баптисти в Америці, Columbia University Press, с. 34. . які представлені переважно чотирма деномінаціями, найбільшими з яких є National Baptist Convention, USA та National Baptist Convention of America.Щорічник церков NCC за 2008 рік повідомляє про широкий спектр медичних служінь Національна рада церков США. 14 лютого 2008. Отримано 22 червня 2009. Другою за чисельністю групою є методисти,William Henry James, Stephen Lloyd Johnson (1997). Doin' drugs: patterns of African American addiction. University of Texas Press. с. 135. . найбільшими деномінаціями серед них є Африканська методистська єпископальна церква та Африканська методистська єпископальна церква Сіон.Roger Finke, Rodney Stark (2005). The Churching of America, 1776–2005: Winners and Losers in our Religious Economy. Rutgers University Press, с. 235.

П'ятидесятники розподілені між кількома релігійними організаціями, з яких Церква Бога у Христі є найбільшою. Близько 16% афроамериканських християн є членами білих протестантських конфесій, які (зокрема Об'єднана церква Христа) зазвичай мають 2–3% афроамериканського членства.Alfred Abioseh Jarrett (2000). Вплив макросоціальних систем на етнічні меншини у США, Greenwood Publishing Group, с. 235. . Також існує значна кількість католиків, які становлять 5% афроамериканського населення. Із загальної кількості Свідків Єгови 22% є темношкірими.

Деякі афроамериканці сповідують Іслам. Історично від 15 до 30% поневолених африканців, привезених до Америки, були мусульманами, однак більшість із них була навернена до християнства в період американського рабства.Samuel S. Hill, Charles H. Lippy, Charles Reagan Wilson. Енциклопедія релігії Півдня. Mercer University Press (2005), с. 394. . У XX столітті частина афроамериканців прийняла іслам, переважно під впливом чорних націоналістичних рухів, які проповідували ісламські практики; серед них Мавританський науковий храм Америки та найбільша організація — Нація Ісламу, заснована у 1930-х роках, яка до 1963 року залучила щонайменше 20 000 осіб. Серед відомих членів були активіст Малкольм Ікс та боксер Мухаммед Алі.Jacob Neusner, Світові релігії в Америці: вступ, Westminster John Knox Press (2003), с. 180–181. .

Малкольм Ікс вважається першою особою, яка започаткувала рух афроамериканців до основного ісламу після виходу з Нації та здійснення хаджу до Мекки.William W. Sales (1994). Від громадянських прав до чорного визволення: Малкольм Ікс та Організація афроамериканської єдності. South End Press, с. 37. . У 1975 році Варіт Дін Мухаммад, син Елайджі Мухаммада, очолив Націю після смерті батька та скерував більшість її членів до сунітського ісламу.Uzra Zeya (1990–01) Іслам в Америці: зростаюча присутність американських новонавернених Washington Report on Middle East Reports. Отримано 16 листопада 2009.

Афроамериканські мусульмани становлять 20% загальної чисельності мусульман США, більшість з яких є сунітами, частина ідентифікує себе з громадою W. Deen Mohammed. Чисельність Нації Ісламу під керівництвом Луїса Фаррахана оцінюється у 20 000–50 000 осіб.

Існує також невелика, але зростаюча група афроамериканських євреїв, яка становить менше 0,5% афроамериканців або близько 2% єврейського населення США. Більшість з них є Ашкеназі, тоді як менші групи ідентифікують себе як Сефарди, Мізрахі або інші. Багато афроамериканських євреїв належать до напрямів реформістського, консервативного, реконструктивістського або ортодоксального юдаїзму, хоча більшість ідентифікує себе як «євреї без релігії».

Підтверджені атеїсти становлять менше половини відсотка, що подібно до показників серед латиноамериканців.«Релігійний портрет афроамериканців» Pew Research 2009

Політика РікКандидат,який отримаввідносну більшістьПолітична партія%чорногоголосуРезультат1980 Джиммі Картер Демократична 83% 1984 Волтер Мондейл Демократична 91% 1988 Майкл Дукакіс Демократична 89% 1992 Білл Клінтон Демократична 83% 1996 Білл Клінтон Демократична 84% 2000 Альберт Гор Демократична 90%2004 Джон Керрі Демократична 88%2008 Барак Обама Демократична 95% 2012 Барак Обама Демократична 93% 2016 Гілларі Клінтон Демократична 88% 2020 Джо Байден Демократична 87% 2024 Камала Гарріс Демократична 85%

Починаючи з середини XX століття, переважна більшість афроамериканців підтримує Демократичну партію. На президентських виборах 2024 року 86% афроамериканських виборців підтримали демократку Камала Гарріс, тоді як 13% підтримали республіканця Donald Trump. Хоча у сфері зовнішньої політики існує афроамериканське лобі, воно не мало такого впливу, як афроамериканські організації у внутрішній політиці.

У десятиліття після завершення Реконструкції багато афроамериканців були виключені з електоральної політики. Ті, хто міг брати участь у виборах, до періоду Нового курсу переважно підтримували Республіканську партію, оскільки саме республіканський президент Авраам Лінкольн сприяв звільненню американських рабів; у той час республіканці та демократи представляли регіональні інтереси Півночі та Півдня відповідно, а не чіткі ідеологічні позиції, і як консерватизм, так і сучасний лібералізм були представлені в обох партіях.

Тенденцію голосування афроамериканців за демократів можна простежити з 1930-х років, у період Великої депресії, коли програма Нового курсу Франкліна Делано Рузвельта надала економічну допомогу афроамериканцям. Коаліція Нового курсу перетворила Демократичну партію на партію робітничого класу та його ліберальних союзників незалежно від регіону. Афроамериканський електорат став ще більш стабільно демократичним, коли демократичні президенти Джон Фіцджеральд Кеннеді та Ліндон Джонсон просували законодавство у сфері громадянських прав у 1960-х роках. У 1960 році майже третина афроамериканців проголосувала за республіканця Річард Ніксон.

Консерватизм серед афроамериканців демонструє зростання, особливо після президентських виборів 2020 року. На виборах 2024 року Трамп отримав дещо більшу частку афроамериканського голосу порівняно з результатом 2020 року.

Чорний національний гімн

«Lift Every Voice and Sing» часто називають чорним національним гімном у Сполучених Штатах. У 1919 році Національна асоціація сприяння розвитку кольорового населення (NAACP) назвала її «негритянським національним гімном» за її здатність виражати заклик до визволення та утвердження афроамериканського народу.

Імена