Toyota Corolla (, ) — автомобілі компактного класу, що виробляються корпорацією Toyota з 1966 року.
У 2006 році назві Corolla виповнилося 40 років, протягом яких змінилося десять поколінь цих доступних і надійних автомобілів, а загальний обсяг випуску перевалив за 32 мільйонів. І ця рекордна цифра продажів, занесена до Книги рекордів Гіннесса, збільшується щорічно.Разделяй и властвуй 12.12.2010
Королла стала найуспішнішою моделлю Тойоти і займає 1-ше місце у списку найпродаваніших автомобілів світу.
Toyota Corolla E10 (1966-1970)
Перша Toyota Corolla була представлена в Японії в жовтні 1966 року — це був маленький, довжиною всього 3845 мм, задньопривідний седан з двома дверима. Чотирициліндровий нижньовальний двигун об'ємом 1,1 л розвивав 60 к.с., коробка передач була чотириступінчастою, задня підвіска — ресорною, а передня — незалежною, з поперечною ресорою як пружний елемент.
У травні 1967 року з'явилися модифікація з чотиридверним кузовом, а також тридверний універсал. Ще через рік у продаж надійшло купе Corolla Sprinter. Тоді ж почалися продажі в США.
Toyota Corolla E20 (1970-1974)
Toyota Corolla другого покоління з'явилася в 1970 році. Автомобіль трохи підріс, а потужність двигуна, незважаючи на збільшення до 1,2 л робочого об'єму, зменшилась до 55 к.с. Зате з'явився двоступінчастий «автомат» Toyoglide. Поперечна ресора в передній підвісці поступилася місцем пружинам, до колишнього набору кузовів додався п'ятидверний універсал.
В 1971 році з'явився двигун об'ємом 1,6 л, який розвивав 75 к.с. (У версії для американського ринку - 102 к.с). За замовленням, вперше на автомобілі такого класу, можна було встановити п'ятиступінчасту механічну коробку передач.
Toyota Corolla E30/40/50/60 (1974-1979)
Toyota Corolla третього покоління з'явилася в 1974 році. Кузова - седан (двоє або четверо дверей) і універсал (троє або п'ятеро дверей), а на американському ринку продавався ще і подовжений тридверний хетчбек, який носив назву Corolla Liftback. Основний двигун - 75-сильна «четвірка» об'ємом 1,6 л, хоча в деяких країнах продавалися модифікації з двигунами об'ємом 1,2 і 1,4 л. Розміри збільшилися незначно. На вибір пропонувалися чотирьох-і п'ятиступінчасті механічні коробки передач, а також двоступінчастий «автомат», пізніше замінений на сучасніший триступеневий.
Особливим успіхом третього покоління Corolla користувалася в США - там вибухнула паливна криза.
Toyota Corolla E70 (1979-1983)
Кутаста Toyota Corolla четвертого покоління була представлена у квітні 1979 року. Колісна база збільшилася до 2400 мм, а задня підвіска стала пружинною, хоча на універсалах збереглися ресори. Двигун, тепер вже об'ємом 1,8 л, розвивав 75 к.с.
З 1982 року за доплату пропонувалися чотириступінчастий «автомат» і гідропідсилювач керма, вперше для малолітражок.
В 1983 рік на Короллах з'явився новий верхньоклапанний двигун об'ємом 1,6 л (90 к.с.).
Toyota Corolla E80 (1983-1987)
У травні 1983 року була представлене п'яте покоління Toyota Corolla, автомобіль став передньопривідний з незалежною задньою підвіскою. Спочатку з'явилися чотиридверний седан і п'ятидверний хетчбек з довгим заднім звісом і колісною базою 2430 мм.
В жовтні 1984 року до них додалися «короткі» хетчбеки Corolla Compact з трьома або п'ятьма дверима. На вибір пропонувалися карбюраторні двигуни об'ємом 1,3 (69 або 75 к.с.) і 1,6 л (90 к.с.), а п'ятиступінчаста коробка передач стала стандартною.
У 1984 році у продажу з'явилася перша Corolla з дизельним двигуном (1,8 л, 58 к.с.). Паралельно випускалося тридверне купе Corolla GT AE86, побудоване на старій задньопривідною платформі (на нього встановлювався 16-клапанний двигун об'ємом 1,6 л потужністю 121 к.с.).
Toyota Corolla E9 (1987-1992)
Toyota Corolla шостого покоління з'явилася в Японії в травні 1987 року, але в Європі продажі почалися лише через рік. Платформа практично не змінилася, зате автомобіль став на 20 мм ширшим, а у виробничу програму повернувся універсал.
У жовтні 1987 року почалося виробництво седанів з постійним повним приводом
В 1988 році з'явився повнопривідний універсал з оригінальним кузовом, що продавався в Європі як Toyota Corolla Tercel.
Починаючи з 1990 року двигуни об'ємом 1,6 л стали оснащуватися системою впорскування палива і каталітичним нейтралізатором вихлопних газів. Була й «гаряча» тридверка Corolla GTi, на яку встановлювався двигун того ж об'єму, але форсований спочатку до 115, а потім і до 125 к.с.
Двигуни Бензинові 1,3 l, 1280 см³ 4 циліндри, 55 kW (75 к.с.), 2E 1,3 l, 1296 см³ 4 циліндри, 55 kW (75 к.с.), 2E-E (G-Kat) 1,6 l, 1587 см³ 4 циліндри, 66 kW (90 к.с.), 4A-F 1,6 l, 1587 см³ 4 циліндри, 77 kW (105 к.с.), 4A-FE 1,6 l, 1587 см³ 4 циліндри, 85 kW (116 к.с.), 4A-GE 1,6 l, 1587 см³ 4 циліндри, 92 kW (125 к.с.), 4A-GE (Liftback GT-i) 1,6 l, 1587 см³ 4 циліндри, 107 kW (145 к.с.), 4A-GZE, до 1990 в Японії і США 1,6 l, 1587 см³ 4 циліндри, 122 kW (165 к.с.), 4A-GZE, від 1990 в Японії і США 1,8 l, 1762 см³ 4 циліндри, 86 kW (117 к.с.), 7A-FE, немає в Європі Дизельні 1,8 l D, 1840 см³ 4 циліндри, 47 kW (64 к.с.), 1C 1,8 l D, 1840 см³ 4 циліндри, 49 kW (67 к.с.), 1C
Toyota Corolla E10 (1991-1997)
У червні 1991 року дебютувала Corolla сьомого покоління (індекс E100). Європейці побачили машину роком пізніше, коли з'явилися хетчбеки Compact. Вона ознаменувала початок випуску цієї моделі на заводах в Англії і Туреччині.
У деяких країнах продовжували поставлятися автомобілі з карбюраторними двигунами об'ємом 1,3 л 2E, хоча для Європи пропонувалися тільки двигуни з впорскуванням (1,3 л 4E-FE і 1,6 л 4A-FE), а також дволітровий атмосферний дизель. За доплату на Короллу встановлювали водійську подушку безпеки і АБС, а в 1995 році, після легкого рестайлінгу, це увійшло в список стандартного оснащення.
Toyota Corolla E100 не пропонувала жодних нових рішень ні в дизайні, ні в оснащенні. Головний акцент був зроблений на споживчі якості: висока плавність ходу, хороша керованість, комфорт. У порівнянні з Corolla E90 сімейством, салон Corolla E100 став трохи більшим і зручнішим. Практично всі моделі оснащувалися гідропідсилювачем керма, кондиціонером, електропакетом (за винятком найпростіших версій DX). У більш дорогих комплектаціях пропонувалися литі диски, задній спойлер, люк, постійний повний привід. Для внутрішнього японського ринку пропонувалася модель Toyota Sprinter, що мала ряд незначних відмінностей від Corolla E100.
Момент розробки і початку виробництва Corolla E100 припав на розквіт японської автомобільної промисловості, в результаті чого вийшов один з найнадійніших автомобілів у своєму класі. У 1995 році модель очолила рейтинг надійності ADAC (німецька автомобільна асоціація) в класі компактних сімейних автомобілів: показник поломок для 4-річних машин склав всього 5,3 на 1000 автомобілів і 10,1 для 6-річних. Для порівняння, показники тих же років для Volkswagen Golf - 12 і 21,8 відповідно.
Двигуни Бензинові 1.3 12V (2E), 1296 см³, 4 циліндри, 53 kW (72 к.с.), 05.92–04.95 1.4 XLI (4E-FE), 1332 см³, 4 циліндри, 55 kW (75 к.с.), 09.95–04.97 1.4 XLI 16V (4E-FE), 1332 см³, 4 циліндри, 65 kW (88 к.с.), 05.92–09.95 1.6 Si 16V (4A-FE), 1587 см³, 4 циліндри, 84 kW (114 к.с.), 05.92–04.97
Дизельні 2,0 l D Kat (2C), 1975 см³, 4 циліндри, 53 kW (72 к.с.), 05.92–04.97
Toyota Corolla E11 (1995-2002)
В 1995 році дебютувало восьме покоління Toyota Corolla (індекс E110). Автомобіль не пропонував ніяких видатних технічних рішень. Модель була побудована на платформі попередньої Corolla E100, а більшу частину агрегатів становили майже ті ж двигуни і коробки передач, хоча дещо модернізовані, які використовувалися ще в серії Е90. За рівнем оснащення особливих нововведень також не було.
Причиною тому була тривала рецесія японського ринку, коли в компанії Toyota змушені були максимально скорочувати витрати і використовувати вже існуючі технічні рішення. В цьому виявився і свій величезний плюс - консервативно налаштовані покупці вже знали, що їм пропонується по суті випробуваний часом, дуже надійний і практичний автомобіль. Не дивно, що Corolla E110 стала світовим хітом продажів. За назвою і опціями багато комплектацій майже повністю збігалися з тими, що пропонувалися для Королли E100. В дорогих комплектаціях можна було отримати на алюмінієві диски, електропакет, іммобілайзер, дві подушки безпеки, обробку салону «під дерево». Ряд невеликих змін в салоні сприяв більшій зручності: водійське сидіння з хорошою бічною підтримкою, більш інформативна панель приладів тощо.
Вперше для різних ринків пропонувалися оригінальні рішення по дизайну кузова, особливо його передньої і задньої частини. Однак на внутрішньому ринку автомобіль мав дещо консервативний вигляд, що перегукується з попереднім поколінням. В Японії на седан Toyota Corolla ставилися чотири різних двигуни. Це бензинові 1,3 л 4E-FE, 1,5 л 5A-FE, 1,6 л 4A-FE і дизельний 2,0 л 2C-III. На версію 1.6 GT ставився двадцатиклапанний двигун 4A-GE потужністю 165 к.с., правда, тільки в комплектації з автоматичною коробкою передач. Пропонувалася або 5-ступінчаста механічна коробка, або 3 або 4-ступінчаста АКПП. Особлива увага приділяється екологічності: зменшився витрата палива і кількість шкідливих викидів.
Схема підвіски залишилася колишньою - стійки McPherson спереду і напівзалежна підвіска з амортизаційними стійками ззаду. Поведінка автомобіля на дорозі теж практично не змінилося: він демонструє цілком прийнятну стійкість і надійну керованість. Динаміка когось може і розчарувати, але не варто забувати, що це класичний компактний сімейний седан. На внутрішньому ринку деякі моделі з бензиновим двигуном 4A-FE і дизелем 2C-III оснащувалися повним приводом (4WD FULLTIME).
За показниками пасивної безпеки автомобіль демонструє непогану підготовку і оснащений салоном підвищеної міцності з двома подушками безпеки, преднатяжителями ременів. Хороші результати підтверджені краш-тестом за методикою компанії NASVA (Японія) в 1995 році. А за результатами випробувань компанії EuroNCAP, яка встановлювала складніші вимоги, що пред'являються до нових автомобілів починаючи з жовтня 1998 року, Corolla показала задовільний результат, отримавши три зірки за безпеку, лише трохи не досягнувши чотирьох зірок.
Європейська модифікація дебютувала в 1997 році, від американської і японської модифікацій її відрізняли круглі чотири передні фари і змінена передня частина. Її збирали на заводах Toyota у Великій Британії та Туреччині.
У 1999 році Corolla для європейського ринку піддалася рестайлінгу, у бензинових двигунів з'явилася система регулювання фаз газорозподілу (VVT-i). Ззовні автомобіль можна відрізнити по нових більш овальних фарах і решітці радіатора.
Двигуни Бензинові: 1,331 л 4E-FE Р4 (E110) 88 к.с. 1,398 л 4ZZ-FE Р4 95 к.с. 1,498 л 5A-FE Р4 100 к.с. 1,587 л 4A-GE Р4 165 к.с. 1,587 л 4A-FE Р4 115 к.с. 1,762 л 7A-FE Р4 (AE112/115) 120 к.с. Дизельні: 1,974 л 2C-III Р4 73 к.с. 2,184 л 3C-E Р4 79 к.с.
Toyota Corolla WRC
Toyota Corolla WRC (World Rally Car) є спеціальною моделлю підготовленою для ралі на основі європейського 3-дверного хетчбека Toyota Corolla E110, яка комплектувалась двигуном 3S-GTE потужністю 300 к.с. і системою 4WD від Toyota Celica GT-Four.
Модель була представлена в липні 1997 року, і дебютувала у Ралі Фінляндії 1997. За кермом автомобіля виступали Дідьє Оріоль (Чемпіон світу з ралі 1994 року), і Маркус Гронхольм.
У сезоні WRC 1998 року до команди Toyota Team Europe приєднався дворазовий чемпіон світу з ралі Карлос Сайнс, який виграв в 1998 році Ралі Монте-Карло. Це була перша перемога Corolla WRC. Дідьє Оріоль виграв в 1999 році ралі Китаю, і "Тойота" виграла в 1999 році кубок конструкторів.
Toyota Corolla E12 (2000-2006)
В 2000 році в Японії дебютувала Toyota Corolla дев'ятого покоління (E120) в кузові седан. Абсолютно новий автомобіль, побудований на укороченій платформі моделі Toyota Vista 5 для японського ринку.