«Шпиль!» (, від — грай!) — у минулому щомісячний український ігровий журнал, що виходив у Києві з травня 2001 року по грудень 2015 року. Журнал видавався російською мовою, а українська мова використовувалася, зокрема, в рекламних матеріалах.
Видання було орієнтоване переважно на молодіжну аудиторію, прихильників відеоігор, кіберспорту, комп'ютерної техніки, кіно та аніме. Однією з його головних особливостей був розмовний стиль статей із великою кількістю сленгу, гумору та суб'єктивних вражень замість строгої сухої інформативності.
«Шпиль!» виходив щомісяця та протягом тривалого часу залишався одним із найпомітніших українських спеціалізованих ігрових журналів. Після припинення виходу друкованої версії у грудні 2015 року, журнал ще декілька років продовжив існування як онлайн-видання.
Історія
Заснування Журнал «Шпиль!» був заснований у Києві та почав виходити у травні 2001 року. Тираж становив 10 000 екземплярів. Видавцем першого номера було зазначено ТОВ «Декабрь» (видавництво «Комиздат»). Одним із його засновників та першим головним редактором був Андрій Гайдут, разом із ним у ранній редакції працювали його друг Юрій Гладкий та Ігор Предко. Їх запросило видавництво «Комиздат» придумати та розробити ігровий журнал, коли вони разом навчалися на третьому курсі Київського національного економічного університету.
У 2003 році з редакції пішов засновник журналу Андрій Гайдут. Головним редактором став Максим Писаревський.
З 2004 року у журналу з'явився власний вебсайт — www.shpil.com.
У 2006 році видання виступило одним зі спонсорів турніру Karpaty Summer Cup 2006 у Львові з дисципліни FIFA 06.
З 2007 року «Шпиль!» перейшов з CD на DVD. На DVD видавалось ігрове відео, демо-версії ігор, які повинні вийти найближчим часом, патчі до ігор, а також шпалери на робочий стіл.
До 2009 року, зі зростанням популярності, тираж журналу збільшився з початкових 10 000 екземплярів до 30 000. Періодичність становила 12 номерів (також раніше було також 6 спецвипусків на рік). Вихід видання — 1-3 числа щомісяця.
Криза 2008–2009 На початку 2009 року, під час світової та локальної економічної кризи ТОВ «Декабрь», якому належав видавничий дім «Коміздат», оголосило про ліквідацію через фінансові труднощі. Після цього випуск журналу було призупинено.
У квітні 2009 року журнал не вийшов, проте вже в червні відновився під керівництвом нового видавничого партнера. «Шпиль!» придбало ТОВ «Сети Украина», засноване Іриною Жданенко та Олександром Денисюком. Новий видавець продовжив виконувати зобов'язання за передплатою та випуск журналу. На момент закриття «Коміздату» наклад «Шпиля!» становив близько 30 000 примірників, причому приблизно 95 % накладу реалізовувалося через роздрібну торгівлю, а близько 5 % — за передплатою.
Криза 2009 року стала однією з важливих подій в історії журналу. «Шпиль!» відновив випуск у той час, коли значна частина української друкованої преси, особливо ігрової, припиняла існування.
2010–2014 роки У червні 2010 року вийшов 100-й номер журналу. У цей період «Шпиль!» активно розвивав інтернет-присутність і співпрацював із телеканалом QTV, зокрема його працівники брали участь у створенні програми «Ігронавти».
Під кінець 2010 року головний редактор Денис "BondD" Бондаренко покинув редакцію, анонсувавши на форумі сайту кадрові зміни. Посаду до серпня 2011 тимчасово зайняв Дмитро Язовіцький.
У 2011 році журнал змінив вебсайт та перейшовши на новий домен: www.shpil.com.ua.
У травні 2011 року журналу виповнилося 10 років.
У вересні 2011 року головним редактором став Ростислав Малько. За час роботи Малька журнал продовжив розширювати тематику.
30 вересня 2011 року вийшло інтерв'ю у прямому етері на радіо tort.fm з редакторами журналу А. Дивіною та Р. Малько. Потім їх ще раз запрошували 12 жовтня.
З листопада 2011 року на диску почали додавати відео-огляди ігор.
У 2013 році редакція організувала спеціальний захід «Шпиль-Day» у межах виставки iGames Expo.
На початку 2014 року головним редактором став Олег “Prince” Скубицкий, до цього постійний автор журналу та редактор його сайту.
В січні 2014 року з'явився власний YouTube-канал: https://www.youtube.com/user/shpilcomua
У жовтні 2014 року журнал зазнав низки змін: 12-бальну систему оцінювання ігор змінили на традиційну 10-бальну, видання відмовилося від DVD-диска, що додавався до друкованого номера, через поширення високошвидкісного інтернету, а обсяг журналу збільшився на 20 сторінок.
Завершення друкованого видання У листопаді 2015 року редакція оголосила про припинення друкованої версії «Шпиля!» та перехід видання до онлайн-формату в інтернет. Редакційні матеріали продовжили публікуватися на сайті, а також у соціальних мережах та на YouTube. Перехід в онлайн дозволив редакції не обмежувати публікації обсягом друкованого номера та активніше взаємодіяти з читачами через коментарі.
За висловами Скубицького, припинення видання журналу у грудні 2015 року виникло внаслідок фінансових та економічних труднощів, перш за все зумовлених зростанням долара на фоні окупації Криму та розпочатою агресією Росії на сході України.
За доступними джерелами, онлайн-проєкт продовжував роботу до 2018 року, після чого регулярне видання матеріалів припинилосяМасова комунікація у глобальному та національному вимірах : зб. наук. пр. Дніпро : ДНУ ім. О. Гончара, ФСЗМК, 2020. Вип. 13. 155 с. — С.64.
Тематика та рубрики Основною темою «Шпиля!» були комп'ютерні відеоігри. Журнал публікував новини ігрової індустрії, попередні огляди майбутніх ігор, рецензії, тематичні статті та матеріали про розробників.
Журнал містив чимало різноманітних рубрик, утім на постійній або періодичній основі з'являлися такі:
«Игропанорама» — новини ігрової індустрії, заходи, події та рейтинги; «MegaGame — огляд і підбиття підсумків найпопулярніших ігор минулого місяця. «Ждем-с…» — інформація про майбутні ігри; «To play or not to play» — рецензії на відеоігри; «Clubничка» — матеріали про кіберспорт; «Железный Boom» — огляди, тестування та оцінка комп'ютерного заліза, периферії та ґаджетів. «Ацтой» — критичні статті-застереження про низькоякісні проекти. «Cell-o-fan» — огляди, добірки та тестування мобільних ігор і застосунків. «InDus3» — статті про ігрову індустрію, аналітика. «Lab 13» — експериментально-технологічна рубрика, що перевіряє життєздатність ідей та механік з відеоігор у реальному житті. «Аниманіи» — огляди та рецензії на аніме; «Columbia Brothers» — матеріали про кіно та телесеріали; «Comix Zone» — огляди графічних романів та коміксів; «Miss Шпиль!» — інтерв'ю з представницями ігрової та косплей-спільноти на фоні їх фото. «Vox Populi» — листи читачів та конкурси.
Кіберспорт «Шпиль!» приділяв значну увагу кіберспорту. Видання стало одним із перших в Україні, яке висвітлювало кіберспорт як масштабне соціальне явище та популяризувало вітчизняних кіберспортсменів на сторінках журналу (зокрема розміщував їхні фото на постерах). «Шпиль!» також неодноразово спонсорував проведення кіберзмагань та брав участь в організації турнірів:
У 2003 році в Одесі відбувся відкритий чемпіонат України з Unreal Tournament 2003 на кубок журналу «Шпиль!», організований спільно з вебпорталом «Все о геймах» (колишній Allgames).
У 2006 році видання виступило одним зі спонсорів турніру Karpaty Summer Cup 2006 у Львові з дисципліни FIFA 06.
У 2015 році в Києві в рамках фестивалю «Корейська хвиля» відбувся турнір ShpilCyberCup 2015 з Counter-Strike: Global Offensive серед місцевих команд.
Значення «Шпиль!» належав до покоління українських ігрових журналів, що сформувалися на початку 2000-х років. Поряд із Gameplay, «Домашним ПК», «Моим компьютером игровым» та іншими виданнями він був частиною українського ринку друкованої ігрової журналістики. На початку 2010-х років, після закриття більшості конкурентних видань, «Шпиль!» залишався одним із небагатьох спеціалізованих українських друкованих журналів про відеоігри.
Редактори З 2001 по лютий 2002 — Андрій Гайдут. З березня 2003 по грудень 2007 — Максим Писаревський. З січня 2008 по грудень 2010 — Денис Бондаренко. З січня до серпня 2011 — Дмитро Язовіцький. З вересня 2011 року по січень 2014 — Ростислав Малько. Лютий 2014 — Алексей ТурШпиль! 2014. № 2 (лютий). С. 1.. З березня 2014 по грудень 2015 — Олег Скубицький. З січня до серпня 2016 — Денис Зайченко.
Джерела
Фісунов А. А. Ігролад — цикл матеріалів про відеоігри: магістерська робота. Український католицький університет, Факультет суспільних наук, Школа журналістики та комунікацій. — Львів, 2024.
Примітки
Посилання
Офіційний сайт журналу (збережений у WebArchive) Канал на YouTube Сторінка у Facebook