Кристалохімічна класифікація мінералів — розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних кристалохімічних ознак. В основу класифікації покладено взаємозв'язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями. За цими ознаками всі мінерали поділяють за такою схемою: тип клас відділ група ряд мінеральний вид
Тип Прості речовини
клас Самородні метали
група Золота Самородна мідь Самородне срібло Самородне золото Електрум
група Заліза Телуричне залізо Метеоритне залізо
група Платини Самородна платина Поліксен
група осмистого іридію осмистий іридій
клас Самородні неметали
група Вуглецю Алмаз Графіт
група Арсену Самородний арсен
група Сірки Самородна сірка
Тип Сульфіди і Сульфосолі клас Сульфіди та їх аналоги група Халькозину група Піротину група Сфалериту-Вюрциту група Галеніту група Борніту група Аргентиту група Реальгару група Скутерудиту група Мілериту група Кіноварі група Антимоніту група Ковеліну група Аурипігменту група Молібденіту клас Персульфіди та їх аналоги група Піриту група Кобальтину група Арсенопіриту група Льолінгіту клас Сульфосолі група Енаргіту
Тип Галогеніди клас Флуориди клас Хлориди клас Броміди клас Йодиди
Тип кисневих сполук
клас Оксиди і гідроксиди
група Кварцу Мінерали, які входять до групи кварцу є поліморфними модифікаціями кремнезему. Станом на вересень 2009 року цих модифікацій встановлено 11.
ряд α-Кварцу Кварц SiO2 Аметист Раухтопаз Цитрин Моріон Празем Авантюрин Котяче око Тигрове око Соколине око ряд Тридиміту α-Тридиміт β-Тридиміт ряд Кристобаліту α-Кристобаліт β-Кристобаліт Халцедон Опал
група Шпінелі-Хроміту-Магнетиту До цієї групи належать подвійні оксиди типу: A2+[B23+O4], де А2+ — часто Mg, Fe, інколи Zn, Mn, Be, і дуже рідко Ni, Co; В23+ — Fe, Al, Cr, Mn. Мінерали групи мають багато спільних властивостей. Більшість з них кристалізується в гексоктаедричному виді кубічної сингонії (3L44L36L29PC), лише кілька — в тетрагональній сингонії, і тільки хризоберил — в ромбічній. Усі ці мінерали мають яскраво виражену кристалічну індивідуальність і утворюють досконало вигранені кристали, найчастіше октаедричного і октаедровидного габітусу, з переважним розвитком октаедру {111}. Характерний широкий розвиток двійникуваня за шпінелевим законом, коли двійниковою площиною є грань октаедра {111}, а двійникова вісь перпендикулярна до неї. В основі класифікації групи лежить структура шпінелі. У цій структурі іони кисню щільно упаковані в площинах, паралельних граням октаедру. Двовалентні катіони мають тетраедричне оточення іонів кисню, тривалентні — знаходяться у шестерній координації іонів кисню, розміщених у вершинах октаедру. Кожен іон кисню зв'язаний з одним двовалентним і трьома тривалентними катіонами. Особливості структури мінералів групи шпінелі добре пояснюють їх властивості, зокрема погану спайність, раковистий злом, оптичну ізотропію, хімічну і термічну стійкість, високу твердість.
ряд Шпінелі-Герциніту Шпінель Mg[Al2O4] куб. Цейлоніт (Плеонаст) (Mg, Fe)[(Al, Fe)2O4] куб. Пікотит (Fe, Mg)[(Al, Cr, Fe)2O4] куб. Ґаніт (Fe, Zn, Mn)[Al2O4] куб. Лімаїт (Zn, Sn)[Al2O4] куб. Герциніт Fe[Al2O4] куб. ряд Хроміту Хроміт Fe[Cr2O4] куб. Магнезіохроміт (Mg, Fe)[Cr2O4] куб. Хромпікотит (Mg, Fe)[(Al, Cr)2O4] куб. Алюмохроміт Fe[(Al, Cr)2O4] куб. ряд Магнетиту Магнетит Fe[Fe2O4] куб. Титаномагнетит (Fe, Ti)[Fe2O4] куб. Хромомагнетит (Fe, Cr)[Fe2O4] куб. Гаусманіт Mn[Mn2O4] тетр. Хризоберил Be[Al2O4] ромб.
група Перовськіту Цю групу утворюють складні оксиди типу: A2+[B4+O3], де А2+ — (Ca, Ce, Y, La); а В4+ — (Ti, Nb, Ta). Дана група містить тільки один ряд Перовськіту-Лопариту. Усі мінерали цієї групи кристалізуються в кубічній сингонії, за винятком перовськіту, проте кристали останнього мають форму, властиву мінералам кубічної сингонії. Через це перовськіт іноді вважають псевдокубічним. Катіони Ti4+ знаходяться в центрах октаедрів, вершини яких займають аніони кисню. Кожний катіон Ca2+ оточений вісьма такими октаедрами. Знаменита високотемпературна кераміка має кристалічну структуру по типу перовськіту. ряд Перовськіту-Лопариту Перовськіт Ca[(Ti, Fe, Cr)O3] мон. Дизаналіт (Ca, Na)[(Ti, Nb)O3] Кнопіт Ce[TiO3] куб. Лопарит (Ce, Na)[(Ti, Nb)O3] куб.
група Рутилу-Каситериту-Танталіту До групи рутилу належать складні оксиди типу: А4+(2+)[B4+(5+)2O6], де А4+ — (Ti,Sn, Mn), A2+ — Fe; В4+ — (Ti,Sn, Mn). B5+ — (Nb, Ta). Крім брукіту, бранериту, колумбіту і танталіту, всі ці мінерали кристалізуються в тетрагональному виді симетрії. Бранерит — в моноклінній, а колумбіт з танталітом — в ромбічній. Оскільки в структурі мінералів даної групи відсутні аніонні групи, які б вказували на їх приналежність до солей кислот, вони всі віднесені до складних оксидів. ряд Рутилу-Брукіту Рутил Ti[Ті2О6] тетр. Мосит (Fe, Mn) [Nb2O6] тетр. Тапіоліт (Fe, Mn) [Ta2O6] тетр. Анатаз Брукіт Ti[Ті2О6] ромб. Бранерит (U, Fe) [Ti2O6] мон. ряд Каситериту Каситерит Sn[Sn2O6] тетр. ряд Піролюзиту Піролюзит Mn[Mn2O6] тетр. ряд Колумбіту-Танталіту Колумбіт (Ніобіт) (Fe, Mn) [Nb2O6] ромб. Танталіт (Fe, Mn) [Ta2O6] ромб.
група Корунду-Ільменіту До групи корунду-ільменіту належать поліморфні модифікації оксидів алюмінію і залаза, а також складна окисли магнію, заліза, марганцю і титану. Кристали мінералів цієї групи часто таблитчастого гбітусу, сплощені по {0001}. Більшість мінералів групи належать до акцесорних у вивержених породах. У вигляді значних скупчень вони зустрічаються тільки з магматичними утвореннями. ряд Корунду α-Корунд β-Корунд γ-Корунд ряд Гематиту α-Гематит Маггеміт ряд Ільменіту Ільменіт Гейкіліт Пірофаніт
група Ешиніту-Самарськіту Ешиніт (Ce, Th, Ca)[(Nb, Ti, Ta)2O6] Самарськіт
група Бруситу Брусит
Клас Солі підклас Нітрати підклас Карбонати підклас Сульфати підклас Хромати підклас Вольфрамати підклас Молібдати підклас Титанати підклас Ніобати підклас Фосфати підклас Арсенати підклас Ванадати підклас Борати підклас Силікати відділ А Острівні силікати відділ Б Ланцюжкові силікати відділ В Стрічкові силікати відділ Г Шаруваті силікати відділ Д Каркасні силікати
Тип Органічні мінерали Уевеліт Меліт Кертисит Парафін Бурштин
Джерела