Байма́цький райо́н (; ) — муніципальне утворення у складі Республіки Башкортостан Російської Федерації.
Адміністративний центр — місто Баймак, відстань від якого до Уфи по повітряній прямій 275 км, по автомобільній дорозі 489 км.
Географічне положення Район розташований в південно-східній частині Башкортостану. На сході межує з міським округом Сібай і з Челябінською областю. Площа території муніципального району — 5432 км².
У геологічному відношенні територію району охоплюють тектонічні структури Тагіло-Магнітогорського прогинання і Уралтауського підняття. Розвідані родовища колчеданових руд (Сібайське, Бакиртауське, Таштауське, Балта-Тауське, Камаганське і ін.), рудного золота (Східно-Семеновське, Каїнтубанське, Юлалінське і ін.), розсипного золота (Карасазьке, Худолазьке, Шуралінське і ін.), цеоліту (Сібайське), виробничих каменів (близько 20 родовищ), вапняку, цегляної сировини і ін.
Північно-західну частину району займає хребет Уралтау з найбільш пониженим і вирівняним, але достатньо зволоженим відрізком, покритим лісом з сосни, берези і осики. Пониження між хребтами Уралтау і Ірендик має мелкосопочний рельєф, покрито ковильно-різнотравним степом на огрядних чорноземах, значно розорано, характеризується посушливістю. Хребет Ірендик, що перетинає територію району в меридіональному напрямі, має ширину 10-20 км, середня висота 700–800 м на півночі і 400–500 м — на півдні; острівні березові ліси, місцями з домішкою модрини; малопотужні і еродовані ґрунти з виходом на поверхню щільних корінних порід. Східна вузька смуга території району є відрізком Зауральської грядово-мелкосопочної рівнини з ковильно-різнотравним степом на південних чорноземах.
Баймацький район, знаходячись за Уральськими горами, випробовує дію континентального повітря азійського материка. Клімат посушливий, з малосніжною зимою. Мережа гідрографії представлена річками Сакмара, Таналик, Велика Уртазимка (з невеликими притоками) і озер Талкас, Культубан. Великі площі остепнени. Лісами зайнято 126,4 тис. га (24,4% загальній площі району) із запасами деревини 18,8 млн м³ (з них 3,4 млн м³ хвойних порід).
Населення Населення району становить 55770 осіб (2019, 58572 у 2010, 62822 у 2002).
Переважають башкири (82,7%) і росіяни;
Історія Баймацький район був утворений 20 серпня 1930 року.
У 30-х роках XIX століття тут стали розроблятися золотоносні родовища у верхів'ях річки Худолаз. Здобич золота розширювалася за рахунок освоєння нових родовищ розсипного і рудного золота, витягання золота з мідноколчеданих руд. Частка здобутого Таналик-Баймацьким гірським округом золота досягла в 1923 році 40% від загальноуральської.
Економіка Розробкою мідноколчеданих руд займається Башкирський мідно-сірчаний комбінат, золота — Тубінська копальня, старательські артілі «Зауральська» і «Туба», державні виробничі підприємства «Башзолото». На Худолазькому родовищі здобувається вапняк, йде для випалення на вапно, вивозиться в інші регіони.
Інші галузі промисловості району представлені лісозаготівлею (Темясовський і Баймацький ліспромгоспи), виробництвом будівельних матеріалів (Темясовський міжгосподарський цегляний завод), металообробкою (Тубінський завод замочно-залізних виробів) і легкою промисловістю (Тубінська швейна фабрика, Центр народних промислів Баймак).
Баймацький район — крупний виробник сільськогосподарської продукції. Площа сільськогосподарських угідь становить 331,3 тис. га (1-е місце в Башкирії), зокрема рілля — 164, 1 тис. га, сінокосів — 44,0 тис. га (2-е місце після Бєлорєцького району), пасовищ — 123,0 тис. га (1-е місце). Є 19 сільськогосподарських підприємств, зокрема 10 колгоспів, 4 радгоспи, 3 АКГ і 63 фермерських господарства, Баймацьке дослідно-виробниче господарство Башкирського науково-дослідного інституту землеробства і селекції польових культур. Спеціалізація району скотарсько-зернова з розвиненим вівчарством.
Адміністративно-територіальний поділ На території району утворено міське та 22 сільських поселень, які називаються сільськими радами: +ПоселенняПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2019)ЦентрНаселеніпункти Баймацьке міське поселення 138,78 17223 17710 17254 Баймак 1 Абдулкарімовська сільська рада 107,10 927 817 764 Абдулкарімово 3 Акмурунська сільська рада 409,81 3207 3000 2893 Акмурун 5 Бекешевська сільська рада 129,17 1769 1644 1394 Бекешево 2 Біляловська сільська рада 227,52 1972 1852 1675 Білялово 5 Зілаїрська сільська рада 486,14 4836 3833 3216 Ургаза 7 Іткуловська 1-а сільська рада 318,69 1653 1416 1299 1-е Іткулово 3 Ішбердинська сільська рада 324,36 1279 1153 1046 Ішберда 4 Ішмурзинська сільська рада 185,53 1250 1060 1014 Ішмурзино 2 Ішмухаметовська сільська рада 358,01 1308 1166 1095 Ішмухаметово 4 Кульчуровська сільська рада 96,40 1834 1681 1670 Кульчурово 4 Кусеєвська сільська рада 210,97 1055 934 853 Кусеєво 4 Мерясовська сільська рада 98,62 833 739 722 Мерясово 2 Мукасовська сільська рада 413,51 2631 2452 2214 1-е Туркменево 8 Нігаматовська сільська рада 228,73 3217 2867 2958 Нігаматово 6 Семеновська сільська рада 84,45 459 359 342 Семеновське 2 Сібайська сільська рада 335,54 2588 3159 3232 Старий Сібай 3 Тавликаєвська сільська рада 116,04 1960 1838 1774 Верхньотавликаєво 4 Татлибаєвська сільська рада 313,35 1418 1429 1338 Татлибаєво 7 Тем'ясовська сільська рада 687,31 5797 5690 5454 Тем'ясово 9 Тубінська сільська рада 95,41 1385 1228 1169 Тубінський 1 Юмашевська сільська рада 181,44 1688 1480 1369 Юмашево 3 Яратовська сільська рада 83,67 1148 1065 1025 Яратово 3+
Найбільші населені пункти +№Населений пунктНаселення,осіб (2002)Населення,осіб (2010) 1 Баймак 17 223 17 710 2 Тем'ясово 3 517 3 529 3 Старий Сібай 2 209 2 746 4 Ургаза 2 902 2 257 5 Акмурун 1 549 1 430 6 Тубінський 1 385 1 228 7 1-е Туркменево 1 190 1 043 8 Юмашево 1 136 1 006 9 Куянтаєво 994 933 10 1-е Іткулово 1 071 926+
Транспорт Територію району перетинають автомобільні дороги Іра—Зілаїр—Сібай—Магнітогорськ і Ак'яр—Сібай—Аскарово—Серменево. Важливу роль в зовнішніх зв'язках району грають залізнична станція і довколишній аеропорт в Сібаї. Для місцевого сполучення велике значення мають автодороги Баймак—Кананікольське, Баймак—Темясово, Баймак—Абдулкарімово.
Освіта, культура і соціальна сфера У районі є 75 загальноосвітніх шкіл, зокрема 40 середніх і 2 ліцеї; сільськогосподарський технікум на базі Зілаїрського радгоспу, 41 масова бібліотека, 75 клубних установ, історичний-краєзнавчі музеї в Баймакі і селі Темясово, «Музей цілини» в Зілаїрському радгоспі (село Яковлевка), центральна районна і 8 дільничних лікарень, санаторій «Талкас» на однойменному озері, турбаза «Графське озеро». Видаються дві районні газети: «Баймакский вестник» російською і «Һaҡмар» башкирською мовами.
Примітки
Посилання Про Баймацький район На сайті Республіки Башкортостан