Фелікс Шепарович (1865, Стрийський повіт — 1917, Сибір) — український військовик, підполковник армії Австро-Угорщини.
Життєпис Родом зі Стрийщини. 1 травня 1910 року отримав звання майора, а 1 листопада 1913 року — підполковника. Служив у 22 полку піхоти ландверу в Чернівцях на посаді коменданта 3 батальйону в Радівцях, а від 1912 року на посаді коменданта Коменди округу народного ополчення № 22.
Командант (командир) бригади під час облоги Перемишльської фортеці 1914—1915. Після капітуляції потрапив до російського полону. Помер у таборі полонених у Сибіру.
Два його сини — старшини австро-угорської армії Едмунд Шепарович та Альберт-Фелікс Шепарович — служили потім в Українській Галицькій армії.
Нагороди Орден Залізної Корони 3 ступеня з воєнною декорацією і мечами (1915)Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1915. — S. 105. Бронзова медаль «За військові заслуги» на червоній стрічціRanglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918 (Wien, 1918). — S. 51. Військовий Хрест Карла
Примітки
Джерела
Aleksander Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce, emigranci polityczni w latach 1920—1939. Słownik biograficzny. — Przemyśl 2009. ISBN 978-83-60374-11-5