Дуа́ла (Duala, Douala; дівала, дуела) — північно-західний банту народ або мовна сукупність народів у Камеруні.
Етнічна спільнота, територія проживання, і чисельність
Під дуала розуміють не так власне дуала, як етнічну спільність дуала, ленде і баса. Об'єднуючими елементами для цих етній є спільні мова та історія. Власне дуала поділяються на велике число субетнічних груп, які теж нерідко розглядають як окремі народи: ісубу, мулімба, мбоко, мунґо, вурі, квірі тощо.
Територією проживання власне дуала є узбережжя Камерунської затоки в околицях міста Дуала, близькі групи проживають також у провінціях Південно-Східна і Літторал.
Відтак, чисельність дуала коливається від бл. 100 тис. осіб (власне дуала) до бл. 1,5 млн осіб (разом зі споріденними групами і дуаламовними близькими народами).
Мова і релігія
Мова дуала класифікується як північно-західна банту мова (зона A) бенуе-конголезької мовної родини. Цією мовою розмовляє декілька близьких до дуала етносів. Мова має говірне членування.
Більшість дуала і дотепер дотримуються традиційних вірувань (анімізм, культ предків), хоча значним є також число католиків і протестантів, зокрема, прибічників Євангелічної церкви Камеруну.
Етнічна історія
Дуала і близькі їм етноси у XVIII — XIX ст.ст. створили на території сучасного Південного Камеруну ранньополітичне об'єднання племен зі столицею в місті Дуала, який був значним торговельним (в тому числі і работоргівля) осередком, зокрема і з приходом європейців.
У липні 1884 року вождям народу дуала було нав'язано договір про перехід камерунського узбережжя під протекторат Німеччини.
У роки Першої світової війни, в 1916 році, територію Камеруну було окуповано британськими, французькими і бельгійськими військами. А в 1919 році Камерун, в тому числі і територія проживання дуала, було поділено між Великою Британією і Францією.
Незалежність від Франції було отримано в 1960 році, від Великої Британії — в 1961 році Історія Камеруну .
У теперішній час дуала — один з впливових етносів держави Камерун.
Господарство і суспільство
У традиційному господарстві дуала вміло поєднуються землеробство, морське рибальство і торгівля.
Землеробство — підсічно-вогневе. Головні культури — кукурудза, сорго, маніок, ямс, арахіс; товарними культурами є какао, банани, горіхи кола.
Традиційно розвинутою є торгівля.
Серед ремесел розвитку набули: різьблення на дереві (в тому числі виготовлення оригінальних «стільців» вождя, старійшин тощо), ковальство, гончарство. Чимало предметів ремісників, крім властивої практичної функції, є справжніми шедеврами декоративно-ужиткового мистецтва.
У теперішній час частина дуала зайняті на промислових підприємствах (у Дуала, Крібі).
Основу традиційного суспільства ще в 1-й пол. ХХ століття становила сільська община. Практикувалася полігінія.
Культура
Поселення дуала нечіткого («розкиданого») планування. Хатини групуються за родинною ознакою.
Житло — прямокутне в плані, із стніми з плетених лози і тростини й обмазаними глиною зі чотирьохсхилою стріхою, що нависає, з листя і трави.
У раціоні переважає рослинна їжа (переважно різноманітні каші, овочі, банани), риба тощо.
Зберігаються усні оповідання.
Виноски
Джерела, посилання і література
, Том 3., К., 1979, стор. 485 Андрианов Б. В. Дуала // Народы мира, М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 158 Андрианов Б. В. Дуала // Народы и религии мира / під ред. В.Тішкова, М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999 DeLancey Mark W. and DeLancey Mark Dike Historical Dictionary of the Republic of Cameroon. 3rd ed, 2000 Fanso Verkijika G. Trade and supremacy on the Cameroon coast, 1879—1887. Introduction to the History of Cameroon in the Nineteenth and Twentieth Centuries. Palgrave MacMillan, 1990 L'Habitat au Cameroun, P., 1952 Ardener E. Coastal Bantu of the Cameroons., L., 1956