Анато́лій Іва́нович Шия́н (* 5 квітня 1906, Борисовка — 6 травня 1989, Київ) — український письменник, член Спілки письменників України від 1936 року.
Біографічні дані Народився 5 квітня 1906 року в слободі Борисовці у Східній Слобожанщині (нині смт Бєлгородської області Росії) у родині селянина-маляра. Тут він закінчив трикласну початкову школу. З 1924 року працював санітаром, а з 1925 року аптечним помічником у Борисовській народній лікарні Курської губерніїСайт Борисівки .
У 1925 році вступив до Київського лісотехнічного інституту, який закінчив у 1929 році. У роки навчання в інституті публікувався у журналі «Молодий більшовик» — перше оповідання «Лісокради» вийшло в 1928 році. Широку популярність йому принесли повість «Баланда» (1930), романи «Магістраль» (1934), і «Гроза», за яким у 1959 році було знято кінофільм «Гроза над полями». Належав до літературних організацій «Молодняк» і ВУСПП.
З 1929 до 1931 року — завідувач будинку літератури в Києві. З 1931 до 1934 року — голова Київського міського комітету письменників. У 1934—1939 роках — консультант із прози в кабінеті молодого автора в Києві.
Восени 1939 року працював у бригаді українських письменників у Західній Україні (Львів, Борислав, Дрогобич, Тарнопіль). З 1939 до 1941 року перебував на письменницькій роботі в Києві. У 1941 році працював із групою письменників у Тарнополі.
У роки радянсько-німецької війни був військовим кореспондентом спершу газети «Советская Армия», а з липня 1941 — щойно створеної фронтової газети «За Радянську Україну», очоленої М. Бажаном. Член ВКП(б) з 1942 року. У січні 1943 його переводять до Українського штабу партизанського руху, а в травні відряджають на кілька місяців у тил ворога — до партизанського з'єднання О. Сабурова. Після повернення з ворожого тилу він завідував партизанським відділом газети «Радянська Україна» . Написав книгу-репортаж «Партизанський край».
У повоєнні роки він пише повісті, оповідання, працює в жанрі драматургії. У своїх творах часто повертається думкою до рідних країв. Член ВКП (б) з 1947 рокуВелика Радянська Енциклопедія
Переклав історичну трилогію «Нашестя монголів» Василя Яна: «Чингісхан», «Батий» і «До останнього моря».
У Києві мешкав у будинку письменників Роліт. Помер 6 травня 1989 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Твори Автор великої кількості книг оповідань, повістей і нарисів.
Повість «Баланда» (1930). Збірка оповідань «Озерянки» (1932 і 1940). «Переможці. Оповідання і нариси» (1950). «Партизанський край» (1946). «Вибране» (1947). Романи: «Магістраль» (1934), «Гроза» (1936), «Хуртовина» (1979). Збірки п'єс: «Де тирса шуміла» (1961), «Тиха обитель» (1969). Твори для дітей молодшого шкільного віку: казка «Івасик-Телесик», п'єси-казки «Котигорошко», «Ялинка» (1947), збірка «П'єси-казки» (1951). кіносценарії: «Гроза над полями» (1958) «Летючий корабель» (1960), обидва зняті на Київській кіностудії
Нагороди та премії
Літературна премія імені Андрія Головка (1980) за роман «Хуртовина».
Був нагороджений орденами Вітчизняної війни, Червоної Зірки, «Знак Пошани» (6.06.1966), чехословацьким орденом «Військовий хрест», медалями.
Пам'ять У Києві було створено музей-квартиру письменника.
В журналі «Перець» № 07 за 1976 р. розміщено дружній жарж А.Арутюнянца, присвячений 70-річчю А.Шияна.
Примітки
Література . Словникова частина. — Т. 10. Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1987. — С. 675. Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 488. Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 389—390. Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 302. Проценко Л. Київський некрополь. К., 1994. — СІ55—156