Лесь (Олекса́ндр) Олекса́ндрович Сердю́к (14 жовтня 1940, Харків, Українська РСР — 26 травня 2010, Київ, Україна) — український актор. Заслужений артист УРСР (1982). Народний артист України (1996). У російській фільмографії знаний як Олександр, адже ім'я Лесь (названий на честь Курбаса) було надто «націоналістичним».
Життєпис Народився 14 жовтня 1940 року у Харкові в сім'ї українського актора Олександра Сердюка і оперної співачки Анастасії Левицької.
1961 року закінчив Харківський театральний інститут.
У 1961—1964 — актор Харківського театру драми ім. Т. Г. Шевченка, у 1964—1965 — Ризького ТЮГу, в 1966—1970 — Київського академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, з 1970 — Київської державної кіностудії ім. О. Довженка.
Із 2008 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Дебютував у кіно 1965 року. Перший фільм — «Загибель ескадри» (1965), де знявся разом зі своїм батьком. Загалом актор знявся в понад 90 фільмах. Серед останніх «Пригоди на хуторі біля Диканьки» (2008), «Від любові до кохання» (2008), «Мамай» (2003). Остання робота, в якому глядачі могли бачити Леся Сердюка — фільм «Тарас Бульба» російського режисера В. Бортка, у стрічці Сердюк зіграв козака Товкача.
За роль у фільмі «Солом'яні дзвони» (1987) у 1988 році отримав приз за найкращу чоловічу роль на фестивалі у Карлових Варах.
Останньою роллю в театрі став спектакль «Остання стрічка Креппа».
Викладач акторської майстерності в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.
Одружувався кілька разів. Першою дружиною була акторка Ірина Буніна, з якою має спільну доньку — Анастасію Буніну, що теж стала акторкою.
Помер 26 травня 2010 року у віці 69 років у Києві через рак легень, який в актора було виявлено навесні 2009 рокуПрощавай, козаче! — День. Він проходив курс хімієтерапії в Києві, але безуспішно. Був похований 28 травня на Байковому кладовищі.
Фільмографія + Фільми, у яких знімався фільм рік роль Загибель ескадри 1965 Кобаха полковник
| Їх знали тільки в обличчя || 1966 || Беллавіста Дві смерті (к/м фільм) 1967 Петро
| На Київському напрямку || 1967 || Бурмістенко Експеримент доктора Абста 1968 Бруно Горріта
| Мир хатам — війна палацам || 1970 || Шерстюк Сеспель 1970 |----- | В'язні Бомона || 1970 || Михайло Хліб і сіль 1970 Мар'ян Поляруш
| Жива вода || 1971 || Антон Дем'янович (роль озвучив актор Павло Морозенко) Зоряний цвіт 1971 Трохим Ковальчук
| Інспектор карного розшуку || 1971 || «Циган» Шарун Олексій Михайлович Море нашої надії 1971 Єгор Гай
| Адреса вашого дому || 1972 || Іван Безсмертний Лаври 1972 Токовий
| Нічний мотоцикліст || 1972 || Савченко Абітурієнтка 1973 батько Галі Гриценко
| Як гартувалась сталь || 1973 || Саломига Вогонь 1973 Свирид
| Чорний капітан || 1973 || Осип Забурунний Сполох 1973 |----- | Рейс перший, рейс останній || 1974 || Іван Важкі поверхи 1974 Дев'ятов
| Буран || 1975 || Я — Водолаз-2 1975 Слава Савченко
| Карпати, Карпати ... || 1976 || Дума про Ковпака 1976 Гулявий
| Свято печеної картоплі || 1976 || В ніч на 20-е 1976 |----- | Народжена революцією || 1974-77 || старшина Громов (роль озвучив актор Павло Морозенко) Любов і лють 1978 |----- | Наталка Полтавка || 1978 || Микола Вавилон XX 1979 Данько
| Поїзд надзвичайного призначення || 1979 || Степан Чекаю і сподіваюсь 1980 |----- | Від Бугу до Вісли || 1980 || Москаленко Біля чортового лігва 1980 Балабан
| Два дні у грудні || 1981 || Така пізня, така тепла осінь 1981 Мелентій і Іван Мелентієвич
| Під свист куль || 1981 || Бій на перехресті 1981 Муксун
| Зустріч біля високих снігів || 1981 || Костянтин Зубов Зоряне відрядження 1982 Василь
| Подолання || 1982 || Раптовий викид 1983 Олександр Тригорін
| Легенда про княгиню Ольгу || 1983 || Святослав Провал операції «Велика ведмедиця» 1983 Рен
| Добрі наміри || 1984 || І чудова мить перемоги 1984 |----- | Батальйони просять вогню || 1985 || Вечорниці 1985 |----- | Вина лейтенанта Некрасова || 1985 || Поклонись до землі 1985 |----- | Жменяки || 1985 || Джура — мисливець з Мін-Архара 1987 Максимов
| Піддані революції || 1987 || Опанасенко Поки є час 1987 Йован
| Солом'яні дзвони || 1987 || Василь Вільгота Гори димлять 1988 Мартин
| Марія (документальний фільм) || 1988 || На прив'язі біля злітної смуги 1989 |----- | Годинникар і курка || 1989 || Далі польоту стріли 1990 |----- | Мої люди || 1990 || Небилиці про Івана 1990 |----- | Не відстріляна музика || 1990 || Валерій Яри 1990 козак Єршов
| Дике поле || 1991 || Кінь-Голова Люк 1991 запорожець
| Подарунок на іменини || 1991 || Амерікен бой 1992 Офіціант «Зодіаку»
| Догори ногами || 1992 || Жебрак По-модному 1992 |----- | Гетьманські клейноди || 1993 || Місяцева зозулька 1993 Коля-рибалка
| Партитура на могильному камені || 1995 || Страчені світанки 1996 |----- | Операція «Контракт» || 1997 || полковник Герасименко Роксолана 1. Настуня 1997 Касим-паша
| Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа || 1997 || Касим-паша Козача бувальщина 1999 Кость Верболіз
| Молитва за гетьмана Мазепу || 2001 || гетьман Самойлович Слід перевертня 2001 Опанас
| Лялька || 2002 || Дворцов Мамай 2003 |----- | Таємниця «Святого Патрика» || 2006 || Федір Соломатін Міни у фарватері 2008 доглядач маяка
| Від любові до кохання || 2008 || дід Тарас Пригоди на хуторі біля Диканьки 2008 Бурлюк
| Тарас Бульба || 2009 || Дмитро Товкач
Вшанування У Харкові у 2016 році в рамках декомунізації з'явилась вулиця Леся Сердюка.
У Києві в грудні 2022 році безіменному скверу на вулиці Кубанської України, 27-31 у Деснянському районі надано ім'я Леся Сердюка.
Звання та нагороди Заслужений артист УРСР (1982). Народний артист України (1996)Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 757 . Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997) Приз за найкращу чоловічу роль в фільмі «Солом'яні дзвони» на МКФ в Карлових Варах (1988, Чехословаччина).
Примітки
Посилання
Містичне «Одруження» Сердюка Україна Молода Сердюк Лесь Український формат Сердюк Лесь sound.ucoz.ua