Гончарівський палац (палац на Гончарівці, Гончарівка) — комплекс резиденції Гетьмана України Івана Мазепи (власне палац, дерев'яна церква та земляні укріплення) на околиці Батурина Гончарівці.Суржикова Ю. Палац-фортеця, приречена на забуття: маєток Мазепи на Гончарівці біля Батурина // Суспільне Чернігів.. 19.06.2022.

Історія

Споруджений у другій половині 90-х років 17 століття. Зруйнований під час Батуринської трагедії 1708 року. До нашого часу збереглися лише окремі археологічні залишки палацу та сліди земляних укріплень.

Так виглядали руїни палацу у 1726 р.:«Двір із садом на Гончарівці, де він, Мазепа, сам жив, у тому дворі кам'яні палати пусті й розбиті, там же церква дерев'яна ціла з деякою частиною іконостасу, у тому дворі гай березовий і біля нього поле рільне».Руїни протягом 18—19 століть розібрано на будматеріали. На сьогодні лишилася лише частина оборонних ровів і валів, що поросли деревами, та земляні бастіони вздовж валів.

Археологічні розкопки на території Гончарівки виявили фундаменти палацу, фрагменти цегли, кахлів, елементів декору, а також залишки дерев'яної церкви та оборонних споруд, що підтверджують історичні описи та дозволяють науковцям реконструювати первісний вигляд гетьманської резиденції.

Згідно з Указом Президента України № 1131/2007 палац планується відбудувати.

Структура резиденції Територія Площа — 9 га. Більшу незаселену територію садиби займали фруктовий сад, березовий гай та орне поле. Палац Історики також мають у своєму розпорядженні цінний малюнок Фрідріха-Вільгельма фон Бергхольца, який у 1744 році побував у Батурині та зафіксував на папері фрагмент стіни головного палацу. Ця замальовка є важливим джерелом для спроб відтворити первісний вигляд усієї споруди. Палац мав риси барокової архітектури з елементами оборонного зодчества. Його зведено з цегли із використанням місцевих будівельних матеріалів. Будівля була триповерховою, з високими скатними дахами, масивними стінами та симетричним плануванням.Мезенцев В. І. Декор палаців І. Мазепи в Батурині за матеріалами розкопок 2009 р. // Сіверщина в історії України. – 2010. – Вип. 3. – С. 151–163. Інтер’єри вирізнялися багатим оздобленням, що відповідало статусу гетьманської резиденції. У палаці могли розміщуватися як житлові, так і адміністративні приміщення, у тому числі для прийому послів і ведення гетьманських справ.Ситий Ю. Перший кольоровий герб Івана Мазепи на декоративній кахлі / Юрій Ситий, Людмила Мироненко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Київ, 2010. – Вип. 19. – С. 135–137. Церква Церква, розташована на території комплексу, була дерев’яною, ймовірно, однобанною або тризрубною, в традиціях українського козацького бароко. Вона виконувала як культову, так і представницьку функцію. Службові споруди До них віднесено фліґель для гостей,Коваленко В. Дослідження флігеля на подвір’ї садиби Івана Мазепи на Гончарівці в Батурині / Коваленко В., Мезенцев В., Ситий Ю. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні : зб. наук. пр. / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ; відп. ред. О. М. Титова. – Київ, 2012. – Вип. 21, ч. 1. – С. 74–83. вартівня для охоронців, окремий цегляний льох з підземним коридором. Укріплення Земляні укріплення включали вали та рови, 5 бастіонів барбетного типу. Разом створювали додатковий захист резиденції з боку рівнинного підступу до Гончарівки. Розташування комплексу на підвищенні над річкою Сеймом посилювало його обороноздатність і забезпечувало панівну візуальну позицію над околицями. Історик О. Бондар створив графічні реконструкції плану та вірогідного вигляду укріпленої садиби Івана Мазепи в Гончарівці. Він зауважив, що відтворена ним система доріжок нагадує чітке розпланування так званих «французьких парків», популярних у Франції епохи бароко, які, своєю чергою, походять з ренесансної Італії. Науковець вважає виявлене ним регулярне планування п'ятикутної гончарівської садиби з садом і гаєм найдавнішим подібним прикладом у Центральній Україні. Комплекс був розташований на околиці гетьманської столиці Батурина — у місцевості Гончарівка, і слугував резиденцією Гетьмана України Івана Мазепи.

В літературі

Див. також

Цитадель Батуринської фортеці Батуринська трагедія Перелік палаців-садиб України Мартиролог зниклих і знищених садиб України

Примітки

Джерела та посилання

Юрій Ситий «Гетьманські палаци Івана Мазепи в Батурині»

Указ Президента України № 1131/2007 "Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин"

Розкопки залишок палацу гетьмана Мазепи в Батурині