Олекса́ндра Олексі́ївна Ге́рцик (27 травня 1892, Полтава — 15 жовтня 1964, Полтава) — українська і радянська театральна акторка. Дружина Миколи Орел-Степняка та у наступному шлюбі Івана Козловського (до 1945 року).
Життєпис Народилась року у сім'ї Олексія Костянтиновича та Віри Василівни Герцик. Мала трьох сестер — Катерину, Віру та ГаннуУкраїнська Суламіта / Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя .
У 1906—1909 роках працювала в театрі Миколи Садовського у Києві, заміняла Марію Заньковецьку. Після розірвання шлюбу залишила Київ і у 1911—1918 роках була провідною акторкою Полтавського музично-драматичного гуртка, що діяв при Міському просвітянському домі імені Миколи Гоголя.
1920 року взяла шлюб зі співаком Іваном Козловським. У 1930—1940-х роках жила в Москві. 1946 року повернулася до Полтави.
В останні роки життя дуже хворіла, перенесла ще одну важку операцію. Померла і Полтаві 15 жовтня 1964 року. Похована на Монастирському цвинтарі Полтавського Хрестоздвиженського монастиря.
Ролі Театр Миколи Садовського Софія («Безталанна», Івана Карпенка-Карого); Одарка («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького); Орися («Лісова квітка» Любові Яновської); Полтавський музично-драматичний гурток Катря Дзвонарівна «Не так сталось, як жадалось» Михайла Старицького; Орися («В каламутній воді» Олександра Володського). Олена («Глитай, або ж Павук» Марка Кропивницького); Софія, Харитина («Безталанна», «Наймичка» Івана Карпенка-Карого); Галя («Назар Стодоля» Тараса Шевченка); Олена («На перші гулі» Степана Васильченка).
Примітки
Джерела