Яценко Володимир Йосипович (*7 вересня 1935)  ;— 19 грудня 2022, — український журналіст, редактор газети «Народна трибуна». Заслужений журналіст України, краєзнавець.

Біографія Народився в Ємільчиному в родині службовця (батько — працівник, мати — колгоспниця). У 1954 році закінчив 10 класів Ємільчинської середньої школи. Того ж року почав працювати завклубом в с. Тайках.

З 1957 до 1959 року працював за комсомольською путівкою на будівництві шахти «Житомирська комсомольська» у м. Кіровське Донецької обл. Приїхавши в Ємільчине, рік працював художником РБК. Потім 2 роки — інструктором районного комсомолу. 2 роки працював директором РБК. Потім 2 роки — інструктором райкому комсомолу. Співпрацював з районною газетою. У 1963 році запросили на посаду фотокора у районну газету, де пропрацював 5 років. Став членом КПРС і був запрошений на посаду інструктора райкому партії, де працював 4 роки. Поступив на заочне навчання у вищу партшколу при ЦК КПРС, яку закінчив 1972 р.

З 1974 року — заступник редактора газети «Народна трибуна». З 1979 по 2008 рік — редактор газети «Народна трибуна».

У 2002 році балотувався як безпартійний самовисуванець у одномандатному виборчому окрузі № 66 на чергових виборах 31 березня; на момент висування працював редактором Ємільчинської районної газети «Народна трибуна» та проживав у смт Ємільчине Житомирської області.

Член Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України. Підготував і видав 5 книг про людей, історію, природу району. Серед них: «Твої люди, Ємільчинщино», «Володіння графа Уварова», «Жива криниця», «На фронтах і в тилах», «Дорога. Мій рідний край, моя родина».

Особисте життя Має двох синів — Роман і Вадим, які навчались і успішно закінчили Ємільчинську середню школу № 1. Вадим — зі «срібною» медаллю, військовослужбовець, підполковник, нині несе службу в Косово, як миротворець. Закінчив Курганське вище льотне училище, гуманітарну академію повітряних сил у Стамбулі, володіє кількома іноземними мовами. Роман — полковник, служив в Києві. В обох по двоє синів і по одній доньці, вчаться в університетах, школах і т. д.

Дружина Яценко Віра Іванівна — інженер-будівельник, 31 рік була головним архітектором Ємільчинського району, та очільницею Ємільчинської районної ради жінок, активна громадська діячка, інтелектуалка, любителька природи. Відійшла у засвіти на 87 році життя, 2 березня 2026 року, 4 роки після смерті чоловіка.

Примітки

Посилання Політична Україна сьогодні Офіційний вебсайт Житомирської обласної державної адміністрації Володимир Яценко презентував книгу “Гордість” в ЦРБ Радіо передача “Автограф” із головою районної ради ветеранів Володимиром Яценком Звідкіля пішла “Трибуна”? 85-тиріччя Яценка Володимира Йосиповича Яценко В. Й. — кандидат (самовисування) в ОВО № 66 на виборах 31.03.2002. Яценко Володимир Йосипович пішов з життя Яценко Віра Іванівна пішла з життя