Ра́домисльський пові́т — адміністративно-територіальна одиниця у складі новоствореного Ізяславського намісництва Російської імперії (після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році). З 1795 року у складі Волинського намісництваЦДІАК України, ф. 1508, оп. 2, спр. 1515, арк. 1. Указ Катерини II сенату від 05 липня 1795 року. З 1797 року у складі Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Радомисль.
Історія Повіт займав північно-західну частину губернії і мав вкрай неправильний контур у вигляді двох чотирикутників, сполучених між собою одним з кутів і розташованих уздовж течії Тетерева. Природна межа — по Дніпру — була тільки з східної сторони, впродовж 85 верст (біля 90 км). На півночі повіт межував з Мінською, на заході — з Волинською губерніями, на сході — з Чернігівською губернією і Київським повітом і з Сквирським повітом на півдні. Площа повіту становила 775 081 десятин (8 468 км²).
За даними 1885 року в повіті налічувалося 818 населених пунктів, в тому числі 8 містечок і 330 сільських поселень.
У червні 1919 року на північно-східних теренах шляхом розукрупнення Радомисльського повіту створений Чорнобильський повіт.
У складі Радомисльського повіту залишилися такі волості: Брусилівська, Вишевицька, Водотиївська, Кичкирівська, Коростишівська, Малинська, Розважівська та Стремигородська. До цих волостей додалися нові — Горбулівська, Потіївська (Облітківська), Ставищенська та Чоповицька.
7 березня 1923 року повіт було ліквідовано, його територія увійшла до складу Малинського району Малинської округи, Коростишівського та Радомисльського районів Житомирської округи, Брусилівського району Київської округи.
Устрій На 1861 рік Волості: Брусилівська, Вепринська, Вільнянська, Вирлівська, Вишевицька, Водотійська, Ворсівська, Горбулівська, Городоцька, Дивинська, Заболоцька, Кам'янська, Кичкирівська, Коростишівська, Кочерівська, Красятицька, Кухарська, Коленцівська, Малинська, Мигальська, Мижиріцька, Нижилівська, Озерянська, Пинязевицька, Потіївська, Солов'ївська, Ставицька, Староселецька, Стремингородська, Унинська, Хабенська, Чайківська, Яновецька.Радомысльскій уездѣ // Кіевскія губернскія вѣдомости. — № 40. — отдел II (часть официальная). — 1861. — 7 жовтня. — С. 492—494..
Кінець XIX століття Наприкінці XIX століття в адміністративному відношенні повіт поділявся на 5 станів (16 волостей), станові пристави вказані на 1891 рік: перший — станова квартира у м. Брусилові (дві волості: Брусилівська, Водотиївська), колезький асесор Степан Васильович Литвиненко; другий — станова квартира у м. Коростишеві (дві волості: Коростишівська, Кичкирівська), колезький асесор Павло Павлович Чериванський; третій — станова квартира у м. Малині (три волості: Малинська, Вишевицька, Потіївська), титулярний радник Василь Антонович Лященко, у тому ж році приставом був призначений околоточний наглядач Київської міської поліції колезький реєстратор Шапко-Шапченко; четвертий — станова квартира у м. Іванкові (п'ять волостей: Іванківська, Красятицька, Розважівська, Хабенська та Мартиновицька), титулярний радник Антон Іванович Сисецький; п'ятий — станова квартира у м. Чорнобилі (чотири волості: Чорнобильська, Горностайпільська, Шепелицька, Прибірська), титулярний радник Андрій Георгійович Безпалов.
У мировому відношенні повіт поділявся на 2 дільниці. Місця проживання мирових посередників: 1 дільниця — Радомисль, 2 дільниця — Чорнобиль.
У судово-мировому відношенні повіт поділявся на 5 дільниць. Місця проживання мирових суддів та знаходження камер: 1 дільниця — Радомисль, 2 дільниця — Коростишів, 3 дільниця — Малин, 4 дільниця — Іванків, 5 дільниця — Чорнобиль. У 1865—1895 роках дільничним мировим суддею 3-ї дільниці в м. Малині у статському (цивільному) чині колезького секретаря був Сергій Миколайович Миклуха — старший брат Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая.
У судово-слідчому відношенні повіт поділявся на 3 дільниці. Місця проживання судових слідчих: 1 та 2 дільниці — Радомисль, 3 дільниця — Чорнобиль.
У призовному відношенні, по відправленню військової повинності, повіт поділявся на 5 дільниць: 1 та 2 дільниці — Радомисль, 3 дільниця — Малин, 4 дільниця — Іванків, 5 дільниця — Чорнобиль.
У військово-кінському відношенні повіт поділявся на 17 дільниць. Повітове місто Радомисль становило 1-у дільницю, а волості — дільниці з 2-ї до 17-ї.
№ВолостіСтанДільниціМировогопосередникаСудовогослідчогоМировогосуддіПризовні,по відправленнювійськової повинностіВійськово-кінські1Брусилівська1122222Водотиївська1122233Вишевицька3113384Горностайпільська52345165Іванківська4234496Кичкирівська2121*157Коростишівська2122148Красятицька42344129Мартиновицька413551410Малинська31133611Потіївська3113**3712Прибірська523451313Розважівська42344914Хабенська423541115Чорнобильська523551516Шепелицька5235517ˣ села Забілоччя, Кочерівка, Царівка, Хвощівка (розташовувалось поряд з Царівкою; сьогодні не існує) та Козіївка знаходились у складі 2-ї дільниці.ˣˣ села Велика Рача, Чудин знаходились у складі 2-ї дільниці.
Населення
Населення18881889ЧоловіківЖінокЧоловіківЖінокЗа суспільним станом:Дворяни потомствені597641592640Дворяни особисті608610626629Духівництво чорне1—1—Духівництво біле284301296325Почесні громадянипотомствені40504051Почесні громадяниособисті181195178194Купці606771100Міщани28278297472794628935Селяни79842865508056186908Колоністи1559163219622009Військові, крім тих щоперебувають на дійсній службі4345465038324569Іноземні піддані519525522524Особи, що не належатьдо вказаних розрядів39484351За віросповіданням:Православні88630958008870095620Розкольникита штундисти2365234823602374Католики982710603947810039Протестанти(вкл. баптистів)1080(110)1089(113)14331504Євреї14450151761469915398Магометани1———Всього116353125016116670124935Загалом241369241605
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 315 629 чоловік. З них 78,39 % — українці, 13,08 % — євреї, 3,87 % — росіяни, 2,27 % — німці, 1,94 % — поляки.
Маршалки шляхти Виборними маршалками шляхти Радомисльського повіту були: Вайлав Ганський гербу Ґодзава (1807); Антон Микола Богданович гербу Могила (1809-1812); Онуфрій Галецький гербу Юноша (1817).
Релігія У 1888 році мешканці повіту різних віросповідань користувались для відправлення своїх релігійних обрядів 159 церквами та іншими спорудами (монастирями, каплицями та ін.) — 10 кам'яними та 149 дерев'яними: православні — 5 кам'яні, 93 дерев'яні; католики — 4 кам'яні, 6 дерев'яні; лютерани — 7 дерев'яні; євреї — 1 кам'яна, 34 дерев'яні; розкольники — 9 дерев'яні.
Скотарство Скотарство (голів)18881889Коні2979928636Рогата худоба9471796764Вівці прості7340479539Свині6451364944Кози1747818467Віслюки та мули4—Всього279915288350
У 1889 році в повіті було два приватні кінські заводи у селах Межирічка та Нянівка. На першому у володінні полковника Антона Осиповича Злотницького знаходились коні упряжної породи — 1 арабський жеребець та 15 маток. На другому у володінні дворянина Фоми Людвиковича Гурковського знаходились коні арабської та російської породи — 3 жеребці (2 арабської, 1 російської породи) та 16 маток (1 арабської, 15 російської породи).
Мапи
Радомисльський повіту складі різних адміністративно-територіальних утвореньУ 1796 році на мапіВолинського (Ізяславського) намісництваУ 1821 році на мапіКиївської губерніїНа рубежі XIX—ХХ сторіччяна мапі Київської губернії
Примітки
Посилання Перепис 1808 року євреїв Радомисльського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.