6-та січова стрілецька дивізія — піхотна дивізія Армії УНР, сформована на весні 1920 з полонених й інтернованих українських вояків у польських таборах Ланцута і Берестя. Командиром дивізії був полковник Марко Безручко, начальником штабу — полковник Всеволод Змієнко (обидва з Корпусу січових стрільців).

До квітня 1920 р. 6-та дивізія проходила інтенсивний півторамісячний вишкіл та додатково поповнювала свій склад вояками-українцями з інших таборів інтернованих. Тоді ж її особовий склад був повністю озброєний, дивізія отримала все необхідне військове майно і коней.

У квітні ц. р. вишкіл 6-ї дивізії був продовжений у Бердичеві, де вона творила військову залогу міста. У цей час було сформовано 6-ту запасову бригаду дивізії з тимчасовим осідком у цьому місті. Зробивши у Бердичеві перегляд дивізії, головний отаман Військ УНР С.Петлюра вручив їй козацький малиновий стяг із золотим тризубом у блакитному верхньому накутнику із надписом «За визволення України».

Склад дивізії Дивізія вирушила на фронт тільки частково сформованою: 250 старшин і 1770 вояків у складі III польської армії генерала Ридза-Сміглого.

Дивізія складалася з двох стрілецьких бригад: 16-та (полк. Роман Сушко) і 17-та (полк. О. Воронів); 6-ий Січовий кінний курінь (поручик В. Герасименко), 6-та Січова легка гарматна бригада (полк. Насонів), 6-ий Січовий технічний курінь (сотн. інж. В. Бокітько) і дивізійні тилові установи та служби.

Капелани Дивізії Білон Петро

Бойові дії Від 8 травня до 9 червня 1920 6-та дивізія перебувала в Києві як українська залога столиці. Брала участь у параді польсько-українських військ на Хрещатику.

Дивізія брала участь з червня 1920 в ар'єрґардних боях III польської армії під Ігнатполем, під Пергою на волинському Поліссі, під Ковелем та Холмом, але особливу славу здобула в боях проти Першої кінної армії Семена Будьонного під Замостям (29 — 31 серпня 1920), де група польських й українських військ під проводом полковника М. Безручка зуміла затримати і знекровити Першу Кінну армію і тим самим зробила значний внесок у перемогу польської армії над радянськими арміями над річкою Віслою в районі Варшави.

У вересні 1920 дивізію перекинуто до Галичини, де вона вже ділила долю Армії УНР, в кінці вересня визволяла Проскурівський та Старокостянтинівський повіти. 1-6 жовтня дивізія вела бої з силами РСЧА за Віньківці. Вже після ніби закінчення бойових дій по Ризькому договору Шоста дивізія з 13 жовтня боєм вступила в села Віньковецького району (сучасна Хмельницька область), 15 жовтня почався наступ на м. Бар; в кінці жовтня штаб дивізії знаходився в Барі. Мала важкі втрати в кінцевих боях (листопад 1920) під Попівцями, які розпочалися 10 листопада — на другий день після підписання миру — наступ 11 листопада на селище Кацмазів та розбиття під Поповцями.

Вояки дивізії перебували у таборах інтернованих у Польщі у Александрові КуявськомуКозацька могила в Александруві-Куявському) та в Щипйорні.

Запасна бригада (генерал-хорунжий Фединюк-Білинський), яка була збірною й вишкільною частиною дивізії під час війни, продовжувала існувати в Бересті аж до Другого Зимового походу восени 1921 й трагедії під Базаром, в якій загинули старшини й вояки цієї дивізії, а ті, хто попав у полон, були жорстоко розстріляні більшовиками.

Преса Дивізії "Нове Життя" - часопис Шостої Січовії Дивізії виходив у таборі інтернованих вояків Армії УНР в Александруві у 1921 році.

Військовики дивізії Адамович Григорій Дмитрович — начальник кінного відділу запасної бригади (березень-травень 1920 р.) Алексєєв Віктор Олексійович — командир 6-го важкого гарматного куреня 6-ї гарматної бригади Арндт Герман Емілійович — командир технічної сотні 6-го технічного куреня Атнабунт Захар Ілліч — козак 2-ї сотні 47-го куреня Безручко Марко Данилович — командир дивізії, полковник, з 5 жовтня 1920 року — генерал-хорунжий; Балатуків Алі-Бей — старшина управління постачання. Білодуб Сава Микитович — командир 3-ї батареї 17-го гарматного куреня Будний Анатолій Львович — підполковник, начальник служби постачання Вергун Михайло Тимофійович — начальник постачання Вернигора Єфрем Леонтійович — помічник командира 49-го куреня Волохів Леонід — хорунжий Битинський Микола Оверкович — командир саперної сотні. Бокітько Володимир Михайлович — командир 6-го технічного куреня Борис Франц Якович — старшина для доручень штабу Вергелес Борис Єгорович — командир 49-го куреня та старшина штабу Воронів Олекса Михайлович — полковник — командир 17 бригади; Гаєвський Іван Тимофійович — полковник Герасименко Володимир — командир 6-го кінного ім. Костя Гордієнка куреня Горбатенко Іван Семенович — сотник Гладкий Гриць — сотник, начальник 6 Відділу Штадиву (культосвітній) Гомзин Борис Володимирович — командир кінного дивізіону Горячко Сергій — комендант сотні Григоряк Семен Іванович — командир 46-го куреня 16-ї бригади Дахневський Петро Євгенович — сотник 6-ї гарматної бригади Дзюбенко Юрко Олексійович — старшина 17-го легко-гарматного куреня Димар Федір Олексійович — старшина 6-го інженерного куреня Домарадський Андрій Васильович — старшина штабу Дробязко Віталій Антонович — ад'ютант командира 16-го легко-гарматного куреня Жир Василь Дорофійович — козак 4-го куреня 2-ї бригади Жлудкін (Гай-Гаєвський) Олекса Іванович — старшина 16-го легкого гарматного куреня Змієнко Всеволод Юхимович — начальник штабу, полковник, з 1921 року — генерал-хорунжий; Ільяшевич Валеріан Андрійович — старшина штабу Коваленко Петро — старшина 46-го куреня Ковердинський Петро — хорунжий гарматної бригади Коновкін Валерій Георгієвич — старшина постачання Костюченко Олекса Павлович — помічник начальника інспекторського відділу штабу (з 10.02.1920 р. по 26.03.1920 р.), газовий старшина штабу (з 26.03.1920 р. по 28.05.1920 р.), старший ад'ютант штабу (28.05.1920 р.)ЦДАВО України. Ф.1075, оп.1, спр. 67. Кравченко Опанас Тихонович — старшина штабу Константинів Володимир Гнатович — старшина 46-го куреня Кохно-Кутів Микола Євгенович — завідувач господарства 6-го кінного ім. Костя Гордієнка куреня Липовецький Іван Прохорович — керівник дивізійної друкарні та видавництва Лотоцький Микола Логінович — старшина штабу 16-ї бригади 6-го Січової дивізії Лутц Вільгельм Готлібович — командир 50-го стрілецького куреня 17-ї бригади Макарук Петро Павлович — старшина Малець Віктор — командир 48-го куреня; Мандзенко Йосип Полікарпович — старшина 50-го куреня Мандзенко Кость Полікарпович — старшина 50-го куреня Насонів Валентин Миколайович — начальник 6-ї гарматної бригади; Нетреба Тадей Маркелович — командир кінної півсотні штабу Омельченко Тиміш Петрович — з лютого 1920 року — молодший ад'ютант штабу; Оріхів Грицько Кіндратович — командир 2-ї батареї 16-го гарматного куреня 6-ї гарматної бригади Пікульський Михайло Михайлович — старшина Радченко Антін Васильович — командир Старшинського куреня Радченко Григорій Тимофійович — старшина штабу Реутов Кость Васильович — старшина штабу Рогальський Микола Сильвестрович — старшина Росіневич Микола Олександрович — начальник оперативного відділу штабу Сакун Павло Омелянович — начальник відділу постачання штабу Самутін Петро Зотович — сотник, командир сотні, комендант штабу дивізії; Сіпко Микола Платонович — командир 17-го гарматного куреня; Стефанишин Володимир Іванович — командир 47-го куреня Сушко Роман — полковник — командир 16 бригади; Филипович Віктор Михайлович — командир 16-го гарматного куреня 6-ї гарматної бригади Цимбала Степан — старшина Щербак Степан Терентійович — козак, герой другого Зимового походу; Яблонський Петро Олексійович — штабіст Яворський Валентин Іванович — старшина 17-ї бригади Ященко Мусій Антонович — командир штабової сотні

Література Оборона Замостя VI дивізією Армії УНР у 1920 р. — Торонто. 1956 П. Самутін, «6-та Січова Стрілецька Дивізія» («Вісті Комбатанта», 1970, З, 4; 1971, 5; 1973, 3, 5—6; 1974, 1, 3—4, 5; 1976, 3, 5—6).

Карпус З., Срібняк І. Формування з'єднань Армії УНР у Польщі в 1920 рр. // Український історичний журнал. — К., 2000. — № 1. — С. 81—89. Wiszka E. Szósta Siczowa Dywizja Strzelecka Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej. Formowanie, szlak bojowy, internowanie 1920—1924. — Toruń. — 2012. — 513 s.

Примітки

Посилання Непам'ять слави генерала Безручка Перемога в обороні Замостя — честь української зброї Історія стосунків українського та польського народів