Професор Євге́н Микола́йович Ще́пкін (, Москва, Російська імперія — , Одеса, Херсонська губернія, Українська РСР) — історик, педагог і політичний діяч Російської імперії. Працював в Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька й Імператорському Новоросійському університеті. Депутатом Першої Державної Думи Російської імперії від Одеси. Онук Михайла Щепкіна.
Життєпис
Євген Миколайович Щепкін народився 25 травня 1860 року в російському місті Москва, що на той час входило до складу однойменної губернії Російської імперії. В 1883 році закінчив Імператорський Московський університет.
У 1897—1898 роках працював професором Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. У 1898—1906 роках і 1917—1920 роках в Новоросійському університеті. Викладав на Історико-філогогичному факультеті Одеських вищих жіночих курсів, а принаймні у 1915 році виконував обов'язки декану цього факультетуАдрес—календарь Одесского градоначальства. – Одесса, 1916.
Був депутатом Першої Державної Думи Російської імперії від Одеси. Входив до фракції Конституційно-демократичної партії (1906). Згодом співпрацював із більшовиками, був уповноваженим Народного комісаріату освіти УРСР в Одесі.
Євген Миколайович Щепкін помер 12 листопада 1920 року в Одесі.
Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси. 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Щепкіна відсутні.
Наукові праці Праці присвячені літописанню тощо. История самоуправления у кубанских казаков // Киевская старина. -1884. — Т.8. — № 2; Кубанское казачье войско 1696—1888. Сборник кратких сведений о войске. Воронеж, 1888; Земельная община Кубанских казаков // Кубанский сборник. — Екатеринодар, 1891. — № 2.; История Кубанского казачьего войска. — Екатеринодар, 1910—1913 — Т. 1-2.
Примітки
Джерела та література Ясь О. В. Щепкін Євген Миколайович //
— С. 696. Б.[ицилли П.] Тридцатилетие научной деятельности профессора Е. Н. Щепкина // Одесский листок. — 1916. — 6 января; Флоровский А. Памяти Е. Н. Щепкина // Народное просвещение. — 1922. — № 6/10. — С. 68-69; Памяти проф. Е. Н. Щепкина (1860—1920): Сборник, изданный по случаю 5-летней годовщины со дня смерти Е. Н. Щепкина. — Одесса, 1927; Попова Т. Н. О преподавании историографии всеобщей истории в Новороссийском университете в начале ХХ века // Актуальные проблемы исследования и преподавания новой истории стран Западной Европы и Америки. — Одесса, 1992. — С. 37-42; Максименко И. В. Вопросы методологии истории в научно-педагогической деятельности Е. Н. Щепкина // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1997. — Вип. 5. — С. 144—149. Максименко И. В. Выборы Е.Н Щепкина в первую Государственную Думу. (По материалам периодической печати) // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1998. — Вип. 7. — С. 138—145. Максименко И. В., Попова Т. Н. Евгений Николаевич Щепкин: известные и неизвестные грани личности // Евгений Николаевич Щепкин (1860—1920): Биобиблиографический указатель/ Составители: И. В. Максименко, В. В. Самодурова; Научный редактор Т. Н. Попова. — Одесса, 1998. — С. 19-59; Максименко И. В. Наука и политика в судьбе профессора Новороссийского университета Е. Н. Щепкина // Российские университеты в Х1Х — начале ХХ вв.: Сборник научных трудов Воронежского университета. — Воронеж, 1996. — Выпуск 2. — С. 155—166; Максименко І. В., Попова Т. М. Щепкін Євген Миколайович // ПОНУ. — Том 4. — Одеса, 2000. — С. 396—400; Попова Т. Н. Историография в лицах, проблемах, дисциплинах: Из истории Новороссийского университета. — Одесса, 2007. — С.327-452.