Соро́цький пові́т — адміністративно-територіальна одиниця Бессарабської губернії. Повітове місто — Сороки.
Повіт знаходився на північному сході губернії. На півночі і північному сході межував з Подільською губернією, на заході з Хотинським, південному заході Бєлцьким, південному сході з Оргеєвським повітами Бессарабської губернії. Найбільша протяжність з півночі на південь становила 110 верст (117 км), з заходу на схід — 78 верст (83 км). Площа повіту, за Стрельбицьким, становила 3 971 верст² (4 519 км²).
Окрім хліборобства населення займалося тютюнництвом, виноградарством і садівництвом.
Адміністративний поділ У повіті було 263 населених пункта, в тому числі два містечка — Атаки і Вад-Рашков. Станом на 1912 рік до складу повіту входило 12 волостей і 4 стани: місто Сороки з передмістям Застинка, будовами по Білецькому тракту, по Могилівському тракту, селами Бужерівка та Застинка. Аріонецька — село Аріонгешти Атацька — містечко Атаки Бадичанська — село Бадичани Васькоуцька — село Васькоуци Клімоуцька — село Клімоуци Котюжанська — село Котюжани-Марі Надушицька — село Надушит Околінська — село Околіно Пепенська — село Пепени Рашковська — село Вадь-Рашково Тирновська — село Тирново Флорецька — село Флорешти 1 стан — містечко Атака 2 стан — колонія Згуриця 3 стан — містечко Флорешти 4 стан — містечко Вадь-Рашково
Населення За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у Сороцькому повіті 1/6 населення становили українці.
Під час перепису населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 203 510 чоловік. З них 66,4 % були молдовани, 16,87 % — українці, 11,01 % — євреї, 4,12 % — росіяни, 0,5 % — німці, 0,71 % — поляки, 0,21 % — цигани.
Примітки
Посилання Сороцький повіт на www.bessarabia.ru Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона