Новози́бківський пові́т — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії. Повітове місто — Новозибків.
Повіт лежав у північній частині губернії і межував на півночі з Суразьким, сході Стародубським, південному сході Новгород-Сіверським, півдні Сосницьким, південному заході Городнянським повітами Чернігівської губернії і Могильовською губернією на заході. Площа повіту становила 3354,9 верст² (3818 км²).
Адміністративний поділ
Повіт поділявся на 3 стани і 11 волостей: Волость Волосний центр Кількість сільських общинКалендарь Черниговской губернии на 1891 год. Чернігів. Типографія губернського правління. 1890. стор. 44 І стан Білоколодязька Білий Колодязь 22 Великотопальська Велика Топаль 42 Лакомобудська Лакома Буда25 Брахлівська (з 1918 р. — Чорнооківська) Брахлів (з 1918 р. — Чорнооків) 57 ІІ стан Новоропська Новий Ропськ 31 Семенівська Семенівка12 Куршановицька Куршановичі 17 ІІІ стан Людковська Людкове 33 Новобобовицька Нові Бобовичі 6 Денисковицька Денисковичі 9 Малощербинецька Малі Щербиничі 16 та міста Новозибків зі слободою Людків, посади Злинка, Климів, Митьківка, Чуровичі, Шеломи.
Населення За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 66 %, росіян — 30 %, білорусів — 2 %, євреїв — 1 %, поляків — 0,01 %, циган — 0,01 %, німців — 0,003 %.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 164 840 осіб. Згідно з відверто сфальшованими даними 1-го Всеросійського перепису (по Стародубщині в цілому й повіту зокрема) з них 94,16 % — зарахували до російськомовного населення, 0,2 % — до білоруськомовного населення, 5,38 % становили євреї. Про сфальшованість каже передусім те, що за всіма 10 попередніми ревізіями населення українці становили абсолютну більшість населення повіту, зокрема за даними останньої 10-ї ревізії населення 1858 року кількість українців у повіті становила 74,8 тисячі осіб, або 66,7 %, менш спотвореними та все одно вкрай необ'єктивними були дані Всеросійського перепису населення 1917 року, коли в повіті нарахували 43,8 тисячі україномовних громадян, що становило 25,6 % . Зіставними з цими, враховуючи те, що частина українців були російськомовними, виглядають дані перших двох переписів населення СРСР. Так, за даними Всесоюзного перепису 1920 року українці Стародубського повіту становили 43 771 (36,8 %), а за подібним переписом 1926 року нараховано вдвічі менше українців — 24 863 особи, або 16 %. Такі дані видатний український географ і демограф Володимир Кубійович піддавав істотним сумнівам.
Персоналії Галайда (Поляков) Дмитро Якович — підполковник Армії УНР.
Примітки
Посилання Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Новозыбковскомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 10 (15 мая 1867 г.), с. 343-347. Перелічено всі школи повіту станом на 1866 рік із кількістю учнів у кожній. Ґеоґрафія українських і сумежних земель. — 1938, 1943.