Енн Елизабет Епплбом, іноді транскрибується українською як Енн Аппелбаум та Ен Еплбаум (, 25 липня 1964, Вашингтон) — американська історикиня, письменниця та журналістка, лауреатка багатьох міжнародних літературних премій.
Епплбом є журналісткою-дописувачкою американського журналу «The Atlantic» та працює старшою дослідницею в Університеті Джонса Гопкінса, де вивчає пропаганду та дезінформацію. У минулому Епплбом працювала редакторкою часописів «The Economist» та «» і була членкинею видавничої ради «The Washington Post». За свої праці з історії Східної Європи, громадянського суспільства і комунізму була неодноразово відзначена журналістськими та письменницькими преміями.
Дружина польського політика і державного діяча Радослава Сікорського.
Життєпис
Ранні роки Народилася в єврейській реформістській сім'ї у ВашингтоніThrough a (Communist) Looking Glass, Then and Now . Батько (Гарві М. Епплбом) — співробітник юридичної фірми, мати (Елізабет (Блум) Епплбом) — працівниця художньої галереї.
У 1982 році Епплбом закінчила приватну квакерську школу. У 1986 році вона здобула подвійний ступінь бакалавра з відзнакою summa cum laude у Єльському університеті за спеціальностями «історія» та «література». У 1987 році здобула ступінь магістра в Лондонській школі економіки з фаху «міжнародні відносини». У 1988 році певний час навчалася в Оксфордському університеті, після чого покинула навчання в Оксфорді та перебралася до Варшави як кореспондента журналу «The Economist».
Журналістська кар'єра
Еплбом працювала редакторкою в британському консервативному щотижневому часописі «», як постійний оглядач писала одночасно в «The Daily Telegraph» та «Sunday Telegraph», публікувалася також в «The Independent» .
У 1988 році перебралася до Варшави, але продовжувала частину часу жити в Лондоні. Як колумністка «The Economist» опублікувала низку статей про суспільні й політичні зміни у Східній Європі . Згодом у 1992 році протягом короткого часу була також редакторкою «The Economist».
З 2001 по 2005 рік Епплбом проживала у Вашингтоні та була в цей час членкинею видавничої ради «The Washington Post»; окрім того, Епплбом почала вести свою власну колонку в «The Washington Post», що тривало впродовж наступних 17 років.
У листопаді 2019 року американський часопис «The Atlantic» оголосив, що Епплбом приєднається до колективу як журналістка-дописувачка у січні 2020 року. Додатково до основної роботи в журналі у 2024 році Епплбом запустила власну імейл-розсилку на платформі Substack.
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну неодноразово відвідувала Україну та висвітлювала російсько-українську війну.
Академічна кар'єра У роки проживання в Вашингтоні, округ Колумбія, у 2001—2005 роках Епплбом також була дослідницею-помічницею () в Американському інституті підприємництва (мозковий центр з питань ринкової економіки).
Повернувшись до Європи у 2005 році, через рік Епплбом стала George Herbert Walker Bush/Axel Springer дослідницею в Американській академії в Берліні.
З 2011 по 2016 рік Епплбом створила та керувала Форумом перехідностей () в Legatum Institute (мозковий центр з питань освіти та демократії). Сфера проєктів Епплбом в Legatum Institute була широкою й включала дослідження аспектів демократії в Іраку, Ірані, Грузії, Україні, Молдові тощо. Також у співпраці з журналом Foreign Policy Епплбом створила Лабораторію демократії (), вебсайт, що слідкував за переходом країн від та до демократії і який згодом перемістився з сайту Foreign Policy до часопису The Washington Post (під назвою Демократична пошта ). Окрім цього, Епплбом керувала проєктом Звиш пропаганди (), що фокусувався на аналізі пропаганди у 21-му столітті та дезінформації.
У 2016 році Епплбом залишила Legatum Institute через зміну позиці інституту в питанні Brexit (після призначення євроскептика CEO Філіппу Штрауд) та перейшла працювати в Лондонську школу економіки (ЛШЕ) на посаду професора Інституту глобальних відносин (). У ЛШЕ Епплбом керувала проєктом Арена (), що фокусувався на аналізі пропаганди у 21-му столітті. Восени 2019 року Епплбом перевела проєкт з ЛШЕ до Аґорського інституту Університету Джонса Гопкінса.
Письменницька кар'єра У 1994 році видала свою першу книгу Between East and West (, українською не перекладена), за яку в 1996 році отримала французьку Премію Адольфа Бентінцка за європейський нон-фікшн ().From concentration camps to cotton. Untold histories of Russia and California revealed at Iconoclast this week. The Idaho Mountain Express, 23 березня 2005
У 2003 році видала свою другу книгу Gulag: A History (, видана в українському перекладі у 2006 році видавництвом ВД «Києво-Могилянська академія»Енн Епплбом: «Головне місце в моїй книзі про ГУЛАГ посідають не емоції та політика, а те, що пережили жертви». «Дзеркало тижня», № 13 (592) 8-14 квітня 2006) й отримала за неї Пулітцерівську премію, а також британську Премію Даффа Купера ().Britain's Duff-Cooper Prize: Past Winners. 2019 Книга розповідає про історію радянської системи концентраційних таборів і описує щоденне життя в таборах.
У 2011 році видала третю книжку Gulag Voices: An Anthology (, українською не перекладена).
У 2012 році видала свою четверту та п'яту книжки Iron Curtain: The Crushing of Eastern Europe, 1944—1956 (, видана в українському перекладі у 2017 році видавництвом ВД «Києво-Могилянська академія») та From a Polish Country House Kitchen: 90 Recipes for the Ultimate Comfort Food (, українською не перекладена).
У 2017 році видала свою шосту книгу Red Famine: Stalin's War on Ukraine (, видана в українському перекладі у 2018 році видавництвом HREC PRESS) й отримала за неї свою другу британську Премію Даффа Купера (). Книга розповідає про штучний голод 1932—1933 років, що отримав назву Голодомор, за допомогою якого радянська влада мала на меті знищити українську націю та перетворити її на homo Sovieticus.
У 2020 році видала свою сьому книгу Twilight of Democracy: The Seductive Lure of Authoritarianism (, видана українською у 2023 році видавництвом HREC PRESS). Книга розповідає про занепад демократії на Заході та поступовий дрейф до авторитаризму.
У 2020 році видала свою восьму книгу Matka Polka (, українською не перекладена). Книга є автобіографічною книгою про життя Епплбоум у контексті її «другої прийомної батьківщини» Польщі.
У 2024 році видала книгу Autocracy, Inc.: The Dictators Who Want to Run the World (, українською не перекладена) про автократичні режими 21 століття.
Особисте життя Є дружиною польського політика та державного діяча Радослава Сікорського, у них двоє синів — Александер і Тадеуш.
Сповідує християнствоComment Is King by Virginia Heffernan, New York Times, 23 квітня 2009. , у 2013 році прийняла польське громадянство.
Мешкає у Вашингтоні та Варшаві.
Бібліографія
(переклад українською) (переклад українською)
(переклад українською)
(переклад українською)
Громадська позиція У червні 2018 року підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова та інших політв'язнів.An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Open Democracy, 06.06.2018
Епплбом підтримує Україну під час російсько-української війни. З приводу відмови уряду Німеччини надати Україні зброю та блокування Німеччиною допомоги Україні з боку НАТО на тлі посилення загрози російської агресії у січні 2022 висловилася так:
У жовтня 2024 року Епплбом під час отримання престижної Премії миру німецької книготоргівлі закликала підтримати Україну зброєю, щоб домогтися військової поразки Росії.Енн Епплбаум, на врученні Премії миру у Німеччині, закликала озброїти Україну
Відзнаки та нагороди (вибірково) 2003 Duff Cooper Prize за книгу «Gulag: A History» 2004 Пулітцерівська премія за книгу «Gulag: A History» 2013 Медаль герцога Вестмінтреського (Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень) за військову літературу 2017 Duff Cooper Prize за книгу «Red Famine» 2018 Премія Лайонела Ґелбера «Red Famine» 2019 Орден княгині Ольги III ступеня — за вагомий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932—1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор 2022 Орден княгині Ольги II ступеня — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світіУказ Президента України від 23 серпня 2023 року № 595/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Примітки
Посилання
Енн Епплбом на сайті Goodreads