Башта вітрів ( — Ерідес) — восьмикутна годинникова вежа із пентелійського мармуру римської агори в Афінах. Механізм поєднував у собі одночасно сонячний годинник, водяний годинник та флюгер і був побудований давньогрецьким астрономом Андроніком із Кіроса близько 50 до н. е.
Архітектура Башта вітрів, висотою 12 та діаметром 8 м, перевершила навіть флюгер Тритона. Значна висота пояснюється необхідністю розгледіти годинник на башті з будь-якого куточка агори. Тож, її по праву можна вважати першою годинниковою вежею.
Під фризом облаштовано 8 сонячних годинників та зображено вісім богів вітру, що чітко відповідають 8 основним та проміжним напрямкам вітру:
Борей — північний (N) Кекій — північно-східний (NE) Апеліот — східний (E) Евр — південно-східний (SE) Нот — південний (S) Ліб — південно-західний (SW) Зефір — західний (W) Скірон — північно-західний (NW)
Всередині башти був встановлений водяний годинник — клепсидра — вода на який подавалась з Акрополя.
У ранньохристиянську добу Башта використовувалась візантійською церквою як дзвіниця. Вона частково була похована у землі, допоки у 19 ст. Археологічне товариство в Афінах не розпочало розкопки стародавньої агори.
У 18 ст. архітектурну форму Башти вітрів було відтворено у проекті обсерваторії Редкліфа, зведеній як мавзолей фундатору Національної бібліотеки Греції Панаїсу Валіаносу на Західно-Норвудському цвинтарі у Лондоні. Також подібна вежа 1849 р. була побудована у Севастополі. Ще одна вежа, подібна до конструкції Башти вітрів, знаходиться біля підніжжя гори Стюарт у Північній Ірландії.
Див. також Башта вітрів (Севастополь) Антикітерський механізм
Примітки