Інститу́т металофі́зики і́мені Гео́ргія Вячесла́вовича Курдю́мова Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни — наукова установа, найбільший в Україні та Європі центр фундаментальних досліджень в галузі фізики металів. Названий на честь його творця і першого директора — засновника металофізики Георгія Вячеславовича Курдюмова.

Історія Інституту Історія Інституту металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України розпочинається з 1945 р., коли на базі відділу металофізики Інституту чорної металургії АН УРСР було створено Лабораторію металофізики АН УРСР, реорганізовану в 1955 році в Інститут металофізики. Керівниками лабораторії, а потім Інституту були: з 1945 по 1951 р. — академік АН СРСР і УРСР Г. В. Курдюмов, з 1951 по 1954 р. — академік АН УРСР В. І. Данилов, у 1955 р. — академік АН УРСР А. А. Смирнов, з 1955 по 1985 р. — академік АН УРСР В. Н. Гріднєв, з 1985 по 1989 — академік НАН України В. Г. Бар'яхтар, з 1989 по 2002 р. — академік НАН України В. В. Немошкаленко, з 2002 по 2011 р. — академік НАН України А. П. Шпак, з 2011 по 2019 р. — академік НАН України Івасишин Орест Михайлович. З 2019 року інститут очолює член-кореспондент НАН України Валентин Андрійович Татаренко.

У 1979 році інститут почав видання спеціалізованого наукового журналу «Металофізика»An International research journal «Metallofizika i noveishie tekhnologii» / официальный сайт института металлофизики им. Г. В. Курдюмова.

У 1980 році інститутом металофізики було зареєстровано відкриття, назване «ефектом Курдюмова» (оборотна зміна форми виробу з шуканого сплаву під дією температури та/або поля напруг у строго певному діапазоні)Александр Гуревич. Ще не вмерла Украина // «Зеркало недели», № 34 от 21 августа 1998.

На початку 1994 року науковий журнал «Металофізика», що випускається інститутом, отримав нову назву: «Металофізика і новітні технології».

У зв'язку з недостатнім рівнем державного фінансування у першій половині 1990-х років, інститут переорієнтував діяльність на виконання досліджень із фінансуванням із позабюджетних джерел та до середини 1995 року виграв сім іноземних грантів (зайнявши четверте місце за кількістю грантів серед усіх інститутів України) // «Зеркало недели», № 26 от 30 июня 1995.

В 1996 інститут почав спільні роботи з вченими з Фінляндії з вивчення ефекту магнітної пам'яті форми металуПластилиновый… металл // газета «Сегодня», № 23 (1667) от 2 февраля 2004.

В 1998 інститут представив нову розробку - реле для газорозрядних ламп ліхтарів вуличного освітлення і освоїв їх дослідно-промислове виробництво«Умные» сплавы зажигают лампы // газета «Сегодня», № 189 (192) от 2 октября 1998.

У 2000 році інститут розпочав випуск ще одного періодичного видання: щоквартального журналу «Успіхи фізики металів».

У квітні 2004 року Кабінет міністрів України виділив із державного бюджету 6 млн. гривень на придбання для інституту одного універсального спектрометра ядерного магнітного резонансу «AVANCE 400 WB» виробництва німецької компанії «Bruker BioSpin GmbH».

Після початку бойових дій на сході України навесні 2014 року, до інституту було включено частину співробітників ДонФТІ, які переїхали до Києва.

4 березня 2015 року інститут було включено до переліку підприємств та організацій, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України.

15 травня 2026 року Інститут металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України відзначив своє 80-річчя

Напрямки наукових досліджень Основні напрямки наукових досліджень Інституту: теоретичні основи металофізики; електронна структура і електронні властивості металів і сплавів; фізика міцності і пластичності; фазові перетворення і фазові рівноваги; фізика поверхні.

Головним завданням Інституту є проведення в указаних напрямах на атомно-молекулярному і електронному рівнях фундаментальних досліджень природи структурних змін і фазових перетворень, що виникають у металевих матеріалах і сплавах в особливих умовах (низькі та високі температури, високий тиск і вакуум, невагомість, космічна радіація) і станах (плівки, поверхневі шари, аморфні стрічки, нано- і квазікристали, надпровідники, високодисперсні матеріали і наноструктури і т. д.), під впливом різних чинників (радіаційне і ультразвукове опромінювання, ударні навантаження, циклічні механічні і теплові дії, агресивні середовища, швидкісні нагріви і т. д.) і встановлення їх зв'язку з фізичними властивостями, що проявляються.

Мета досліджень — виявлення принципово нових можливостей і шляхів створення унікальних металевих матеріалів з істотно покращуваним комплектом фізичних властивостей, здатних працювати в складних спеціальних умовах і стимулюючих науково-технічний процес, а також розробка на основі цих матеріалів принципово нових пристроїв для сучасної техніки і корінна перебудова існуючих технологічних процесів і структури виробництва, підвищення уровня його технологічної культури.

У Інституті функціонує створена ще в самому початку 60-х років з метою розробки нових технологічних процесів і створення нових жароміцних, надпровідних матеріалів, а також функціональних матеріалів з ефектом пам'яті форми та ін. унікальна технологічна база. Ця база обладнана вакуумними лабораторними індукційними печами, а також спроектованими і виготовленими за технічними завданнями Інституту в його колишньому досвідченому конструкторському технологічному бюро з майстровими унікальними плавильними печами, які здійснюють індукційну і індукційно-дугову плавки з витратним і невитратним електродами в мідних водоохолоджуваних кристалізаторах. Комплекс цього плавильного устаткування забезпечує потреби підрозділів Інституту в сплавах для досліджень, а також дозволяє виготовляти малі партії (10-100 кг) прецизійних сплавів, розроблених в Інституті, які використовуються на підприємствах України та Росії.

З 1969 року в Інституті існує спеціалізований корпус для досліджень з фізики металів при низьких і наднизьких температурах, який отримав коротке найменування «Кріогенний корпус». Тут було встановлено нове спеціалізоване устаткування і починаючи з 1971 р. почалися систематичні отримання рідкого гелію (встановлена продуктивність по рідкому гелію — близько 100 літрів в годину) і його використання для наукових досліджень і розробок в області низькотемпературної металофізики, надпровідності і надпровідної електроніки. Установа має також окремий ізотопний корпус.Про Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова Національної академії наук України

Видавнича діяльність Інститут випускає наукові журнали «Металлофизика и новейшие технологии», «Успехи физики металлов» і збірник наукових праць «Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології».

Структура Інституту Структура Інституту включає 16 наукових відділів, 7 лабораторій, спільну з Київським академічним університетом навчально-наукову кафедру, наукову бібліотеку, редакційно-видавничий відділ, науковий архів та ін. В установі працює біля 400 співробітників, зокрема понад 230 науковців, у тому числі 130 кандидатів наук і 54 доктори наук (з них близько 30 мають звання професора), один академік НАН України О. М. Івасишин, вісім членів-кореспондентів НАН України: В. М. Антонов, Ю. М. Коваль, О. А. Кордюк, Ю. Я. Мєшков, В. Б. Молодкін, В. А. Татаренко, В. М. Уваров, В. Т. Черепін. Інститут має аспірантуру та докторантуру і спеціалізовані вчені ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у галузі фізико-математичних і технічних наук.

Меморіальні дошки вченим інституту

Посилання

Джерела

Інститут металофізики на сайті НАН України Про Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова Національної академії наук України Металлофизика и новейшие технологии Международный научно-технический журнал Курдюмов Георгий Вячеславович Бар'яхтар Віктор Григорович Шпак Анатолій Петрович Івасишин Орест Михайлович