Гемпшир

Гемпшир (, МФА /ˈhæmpʃə/ або /ˈhæmpʃɪə/, ) — графство в Англії.

В Англії графство іноді називають Саутгемптонширом, Гемптонширом або Саутгемптонським графством. Як церемоніальне графство Гемпшир має у своєму складі адміністративно незалежні округи Саутгемптон і Портсмут. Округи Борнмут та Крайстчерч, які належали до графства історично, після реформи 1974 року входять до графства Дорсет.

Столиця графства — Вінчестер, який протягом X — на початку XI століття був першою столицею Англії. Гемпшир — один з найбільш населених церемоніальних графств Великої Британії. Гемпшир також знаний як колиска ВМС, Британської армії та ВВС Великої Британії. Графство межує з Дорсетом на заході, Вілтширом на північному заході, Беркширом на півночі, Сурреєм на північному сході, Західним Сассексом на сході. Південною межею графства є узбережжя Ла-Маншу та Солент, який виходить до острова Вайт.

Гемпшир — найбільше графство Південно-Східній Англії та третє у Великій Британії, попри значні втрати під час реформ кордонів. Зараз площа графства становить 3700 км². Зі сходу на захід графство розтягнулося на 86 км, з півночі на південь — на 76.

Туристи охоче відвідують морські курорти Гемпширу, Національний музей автомобілів у Бьюлі, національні парки, які включають Нью-Форест, Саунз Даунс (займають половину площі графства). Графство має тісну морську історію — тут розташовані найбільші порти Англії — Портсмут та Саутгемптон.

Етимологія Назва графства походить від староанглійської назви Саутгемптона — Hantum та графство. Англосаксонці називали графство Hamtunschire. У Книзі Страшного суду графство назване Hantescire. У період з 1889 по 1959 рік графство називалося Саутгемптонське графство.

Історія

Крейдиста місцевість Сауз Даунс та південні околиці Салісберської рівнини були заселені ще у неоліті. Поселенці будували замки на зразок Вінклбурі і напевне обробляли долини Гемпшира. Гемпшир став частиною території Gwent або 'Y Went, названу так кельтами. Вона включала також частину сучасних Сомерсету та Вілтшира. Одним з першим Гемпшир зустрів римлян і був повалений ворожими військами. Південну частину графства та долину річки Гембл підкорили племена ютів близько 495 року. Пізніше юти змішалися з мігрантами з Вессекса.

Деякі учені небезпідставно вважають, що традиційні кордони графства були сформовані ще західносаксонськими поселенцями приблизно 519 року. Також вважається, що між 508 та 514 роками саксонці підкорили Вінчестер та Сілчестер. Історик Олбані Майор у книзі «Ранні війни Вессекса» вказує на те, що кордони Гемпшира збігаються з першими кордонами Західно-Саксонського королівства, встановленими Цердіком та його сином.

Такий висновок випливає з того, що кордон між Гемпширом та Беркширом проходить по залишкам давньоримської дороги, яка перетинала Сілчестер зі сходу на захід, але згодом мала відхилення на півночі у вигляді півкола, щоб забезпечити вихід до району навколо міста. Також він піддає сумніву той факт, що захоплення Сілчестера, документальне підтвердження якому до наших днів не збереглося, вчинили не мерсійські англи, а саме саксонці, які атакували з Вінчестера на півночі і можливо діяли спільно з іншою групою військ, які торували собі дорогу до долини Темзи через Редінг. Сілчестер був зруйнований після захоплення і цілком імовірно що остаточні кордони графства були устатковані пізніше.Major, Albany F Early Wars of Wessex (1912, 1978) p.17

Дослідження кордонів між Гемпширом та Вілтширом також дає підставу вважати, що просування саксонців на захід було зупинене 519 року. Це підтверджує дату перемоги британців у Бадонській битві 517 р., яка зупинила просування англо-саксонців на південний захід та середню Британію як мінімум на покоління.

Гемпшир був одним з перших саксонських графств, що згадане у 755 році під назвою Хамтушир, однак на два століття стало західним кордоном саксонської Англії, оскільки напади на Дорсет та Сомерсет були відбиті британцями. Назва, як вже говорилося, пішла від попередньої назви Саутгемптона — «Хемптон». Згодом, коли саксонці просунулися на захід, Гемпшир став центром королівства Вессекс, тому багато саксонських королів поховані у Вінчестері. У місті встановлено пам'ятник королю Альфреду, який привів графство до ладу.

Після приходу норманів графство стало привілейованим норманськими королями, які зробили Нью-Форест мисливськими угіддями. Графство згадується у Книзі страшного суду з поділом на 44 сотні. З XII століття зростає важливість портів, пов'язана з розвитком торгівлі з континентом, вовняної та ткацької промисловості у графстві, риболовства та становленням кораблебудівної галузі.

За кілька століть на узбережжі Солента було збудовано низку фортець для захисту гаваней Саутгемптона та Портсмута. Це і римський Замок Портчестер для оборони Портсмуту та низка фортець, збудованих Генріхом VIII, включаючи замок Херст, що розташований на піщаній косі у впадині Соленту, замок Калшот на іншій косі поблизу впадини Саутгемптон Вотер та замок Нетлі. Саутгемптон та Портсмут відігравали важливу роль стратегічних гаваней, адже після втрати Пула та Бристоля вони були єдиними гаванями, які мали достатньо як мілини так і глибини. Саутгемптон був відправною точкою багатьох кораблів, зокрема Мейфлавер та Титанік, команда якого була зібрана з уродженців Саутгемптона.

Гемпшир відіграв важливу роль у Другій світовій війні завдяки великій гавані британських ВМС у Портсмуті, військового табору у Олдершоті, військового госпіталю Нетлі та армійських тренувальних полігонів на рівнині Салісбері та острові Пурбек. У Саутгемптоні базувався розробник Spitfire й інших військових літаків компанія Supermarine, наслідком чого стало активне бомбування міста. Олдершот залишається одним з головних таборів Британської армії. Фарнборо — головний центр авіаційної промисловості Британії.

Попри те, що острів Вайт був частиною Гемпшира, протягом століття був незалежним майже століття, утворивши власну окружну раду у 1890-му році. Острів Вайт став повноправним церемоніальним графством 1974. Між островом Вайт та Гемпширом немає адміністративних зв'язків, за винятком поліції, хоча й досі їх поєднують чимало організацій.

Міста Борнмут та Крайстчерч також відносились до Гемпшира, однак під час місцевої реорганізації 1974 року увійшли до складу Дорсета. Остання зміна кордону відбулася 1992 року, коли до Вілтширу відійшов Тідворт.

США З Гемпширу вирушали переселенці на східне узбережжя сучасних США у XVII столітті, давши назву штату Нью-Гемпшир. Округи Айл-оф-Вайт та Саутгемптон у Вірджинії вказують на походження найперших переселенців.Isle of Wight Historical Review Isle of Wight Plantation .

Адміністративний поділ За винятком унітарних районів Портсмута та Саутгемптона, Гемпширом керує рада графства Гемпшир, яка розташована у Вінчестері. Їй підпорядковані кілька сільських графств, та більшість території графства. На місцевому рівні управління здійснюють ради приходів і міські ради. Перелік округів графства наступний: Ґоспорт Фергем Вінчестер Гавант Східний Гемпшир Гарт Рашмур Бейсінгстоук і Дін Тест-Веллі Істлей Нью-Форест Саутгемптон (Єдиний адм. округ) Портсмут (Єдиний адм. округ)

До складу графства входять також два національних парки; управління територією здійснюється відповідною радою. Лише парком Сауз Даунс, який розкинувся на крейдяних низинах від Вінчестера на схід керують місцеві адміністрації трьох графств — Гемпшир, Східного та Західного Сассекса.

Економіка

Гемпшир — відносно багате графство з внутрішнім валовим продуктом £ 32,3 млрд у 2005 році (£22,48 млрд без врахування Саутгемптона і Портсмута)Hampshire County Council, 2008. Summary figures — State of the economy . In 2006, Hampshire had a GDP per capita of £19,300, comparable with the UK as a whole and slightly below the South East England figure of £19,600.Hampshire County Council, 2008. Economic performance — State of the economy .

Портсмут і Вінчестер мають найбільшу інтенсивність робочої сили у графстві, а отже і більшу кількість приїжджих. Натомість у Саутгемптоні зосереджено найбільшу кількість робочих місць, що сприяє маятниковій міграції населення. Графство має нижчий від середнього по країні рівень безробіття (1,9 % проти 3,3 %). 39 % населення працює у великих фірмах, тоді як середнє значення по країні сягає 42 %. Гемпшир перевищує національний рівень зайнятості у промисловості хай-тек. Чверть населення зайняте у публічному секторі.Hampshire County Council, 2004. Profile of Hampshire .

Більшість сільських земель Гемпшира традиційно використовуються для сільського господарства, однак меншою мірою, ніж у сусідніх графствах. Гемпшир здебільшого займається молочним господарством. Значення сільського господарства як роботодавця та джерела благополуччя поступово знижується з першої половини XX століття і зараз там зайнято 1 % населення.

Нью-Форест — це Національний парк. Вагомий сектор економіки у цьому регіоні — туризм. 1992 року Нью-Форест відвідали 7,5 млн відвідувачів.New Forest District Council, n.d. «Tourism questions and answers .».Сауз Даунс, а також міста Портсмут, Саутгемптон та Вінчестер теж приваблюють туристів. Одним з щорічних подій, яке збирає відвідувачів з графства та всього світу — Southampton Boat Show.Hampshire County Council, United Kingdom Tourism Survey & GB Leisure Day Visits Survey, 2004. «Tourism Facts and Figures .»

Важливими портами графства є Саутгемптон та Портсмут. Саутгемптон обробляє значну частку контейнерних вантажів, а у Портсмуті розташована одна з найбільших баз королівських ВМС. Найбільшими роботодавцями у цих містах залишаються доки, хоча механізація скорочує необхідність у людях.

Демографія

За даними перепису населенняOffice for National Statistics & Hampshire County Council, 2003. Census 2001 data населення церемоніального графства становило 1,644, 249 осіб, з яких 1,240,103 особи проживало на адміністративній території графства, 217,445 осіб — у Саутгемптоні та 186,701 — у Портсмуті. Населення адміністративної території графства за 10 років виросло на 5,6 %, Саутгемптона -на 6,2 %, Портсмута — залишилось незмінним. Найбільше зростання населення спостерігалося у Істлеї та Вінчестері — майже на 9 % у кожному з міст. Вікова структура населення відповідала національній.

96,73 % жителів були британцями (у Саутгемптоні цей показник становив 92,37 %). Найбільші етнічні меншини — азіати (1,34 %) та змішаної раси 0,84 %. 0,75 % жителів — це мігранти з-за меж Сполученого королівства. 73,86 % населення вважають своєю релігією християнство, 16,86 % взагалі далекі від релігії. Також жителі сповідують іслам (0,76 % й індуїзм (0,33 %).

У графстві 15,7 % населення не мають автомобілів, тоді як у середньому по Англії та Уельсу цей показник становить 26,8 %. 3,2 % населення регулярно використовують поїзд для поїздок, така ж кількість надає перевагу автобусам. Натомість 63,5 % їздять автомобілем, а 3,5 % — на велосипедах..Hampshire County Council, 2005. Facts and Figures website .

Освіта Шкільна система у Гемпширі (в тому числі у Саутгемптоні та Портсмуті) всеосяжна. Географічно у підпорядкуванні МОР Гемпшира знаходиться 24 незалежних шкіл, у Саутгемптоні їх 3, у Портсмуті — 4. Лише декілька шкіл мають шості класианалог наших 10-11 класів середньої школи. Докладніше у статті Шостий клас (Англія). Надалі для освіти можна обрати один з 14 коледжів, серед них 5 відзначено Ofsted як видатні: Алтонський коледж, Колледж Фарнборо, Коледж ім.. Пітера Симмондса, Коледж королеви Марії тощо.

У графстві розташовані 4 університети: Саутгемптонський університет, Саутгемптонський університет Солента, Портсмутський університет та Вінчестерський університет (останній до 2011 року мав філіал у Бесінгстоку).

Політика Гемпшир поділений на 18 округів. 14 з них представлені депутатами від консерваторів, два — від ліберальних демократів і ще два — лейбористами. Ліберал-демократи представляють Південний Портсмут та Істлей.Лейбористи мають владу у обох округах Саутгемптона. Консерватори представляють майже усі сільські та міські округи.