Я́ворів — місто в Україні, адміністративний центр Яворівської міської громади та Яворівського району Львівської області. Населення становить 15 тис. осіб (у 1968 — 8 900, у 2001 — 13 500 осіб, у 2022 - 12785).
Географія Місто Яворів розташоване над річкою Шкло, (притокою Сяну), на відстані 50 км на північний захід від обласного центру міста Львів. У Яворові є залізнична станція, місто має автобусне сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами Республіки Польща.
За 5 км від центру міста знаходиться Яворівське озеро.
Топоніми
Назву топоніма «Яворів» виводять від яворів, яких багато зростає в долині річки ШклоЯнко М. Топонімічний словник-довідник Української РСР. — Київ: Радянська школа, 1973. — с. 168. За іншою версією назва міста як краю пішла від легендарного княжича Я́вора, про якого згадується в давньоруських хроніках XIII—XIV століть.
Урбаноніми:
В Яворові нараховується понад 97 вулиць, в тому числі 4 провулки та 1 площа.
Історія
Перша письмова згадка про місто датується 1436 роком. У документі надання Яворова з рядом сіл Казимиром Ягеллончиком у заставне володіння познанському каштелянові Петрові Шамотульському (1456 р.) міститься згадка про аналогічне надання Вінценту Шамотульському 20-річної давностіAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. — Lwów, 1870. — T. 2 / [oprac. O. Pietruski, X. Liske]. — S. 151—154. — Nr. 85.. Яворів у ньому згаданий як місто — таким чином, магдебурзьке право він отримав ще на початку XV ст. (а можливо, й раніше). Твердження про те, що Яворів вперше згадується 24 червня 1376 року у документі надання Владиславом Опольським братам Рейнгольду і Нитку сіл Нових Селиськ та ПорудногоWebersfeld E. Jaworów (monografia historyczna, etnograficzna i statystyczna). — Lwów, 1909. — S. 2. є помилковим — поселення з такою назвою у тексті не зафіксованеAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. — Lwów, 1875. — T. 5 / [oprac. O. Pietruski, X. Liske]. — S. 13–14. — Nr. 11.. Ще один акт з нібито першою фіксацією Яворова — надання Анджеєм Шамотульським гербу Наленч торгових яток місцевим шевцям, датоване 1 травня 1408 р. Насправді, названий документ пізнішого походження — ймовірно, його слід датувати 1478 (або 1488) рокомСмерека Б. Документ з ранньої історії міста Яворів 14?8 року // Zaporizhzhia Historical Review. — Запоріжжя, 2019. — Вип. 1 (52). — С. 11.
Виникло як хліборобське, торгове і ремісниче поселення на торговельному шляху Львів — ЯрославІсторія Яворова на Офіційний сайт Яворівської сільської ради.
2 липня 1569 року місто повторно отримало магдебурзьке право, а з кінця XVI століття у місті діяло братство.
За підтримку Богдана Хмельницького у національно-визвольній боротьбі 1648—1657 років багато яворівців було страчено, а на місто наклали контрибуцію.
У другій половині XVII століття Я́ворів був фортифікованим містом, у якому часто перебував король Ян III Собеський, до 1772 року Яворів — торгово-ремісничий осередок (переважно шевство) на шляху Львів — Ярослав.
Після першого поділу Польщі 1772 року, Яворів перебував у складі Австрії (від 1867 року — Австро-Угорщина), С. 486..
У XIX столітті й до 1939 року Яворів — повітове місто. Від середини XIX — на початку XX століть в Яворові відбувається українське культурно-патріотичне піднесення.
3 березня 1918 року в місті відбулося «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, в якому взяли участь близько 20 000 осіб.М. Литвин, К. Науменко Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 23. — ISBN 5-7707-7867-9..
Західноукраїнська Народна Республіка, ОУН та УПА 1 листопада в повіті Яворів було встановлено Українську владу — ЗУНР.Лев Шанківський Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920 рр. Яворівським повітовим військовим комендантом був Микола ХархалісГуцуляк М. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — Київ, «Либідь», 1993. — С. 397, 399. — ISBN 5-325-00302-X..
Повітовим комісаром став професор гімназії Михайло Білик, після нього — вчитель гімназії Дмитро Ліськевич, адвокат Михайло Крижанівський. Голова міської Ради — управитель товариства «Народний Дім» Іван Загаєвич.
Яворівці брали участь у визвольних змаганнях українців 1-ї половини XX століття — у створенні ЗУНР (1918), воювали у лавах УГА, ОУН-УПА.
26 вересня 1939 року німецька авіація бомбардувала місто, внаслідок чого було зруйновано історичне Велике передмістя. 27 вересня місто зайняв 17-й стрілецький корпус Червоної арміїВ. Бешанов. Червоний бліцкриг.
У радянський період (від 1939 року) в Яворові комуністичною владою чинились утиски національних і релігійних потреб місцевого українського населення.
З листопада 1942 року по квітень 1943 року в міті знаходилося гетто. За цей час в ньому загинули від голоду, холоду і різних хворіб понад 1000 євреїв, ще 4400 було розстріляно на Піщаній горі 16 квітня 1943.
З демократизацією життя в СРСР наприкінці 1980-х років у Яворові з новою силою здіймається хвиля українського національного піднесення, відроджується офіційно релігійне життя.
Від 1991 року — у складі незалежної України — триває розбудова держави, український культурний розвиток.
З 1998 року спостерігалось стрімке економічне та інфраструктурне зростання м. Яворова в складі Яворівського району внаслідок активної діяльності державного діяча, почесного громадянина району Степана Лукашика, а саме створення СЕЗ «Яворів», будівництво нового пункту пропуску через державний кордон Краківець та ін.
Кожного року відзначаються уродини УкраїниЯворів на Львівщині провів театралізоване віче та ЯвороваЯворів свої 635-ті уродини відзначив під гул гармати, ласуючи козацьким кулешем.
Населення Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
НаціональністьВідсотокукраїнці96,54%росіяни2,66%поляки0,24%білоруси0,23%інші/не вказали0,33%
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібДоляУкраїнська12 88096,95%Російська3582,70%Білоруська180,14%Вірменська80,06%Польська80,06%Болгарська30,02%Румунська10,01%Угорська10,01%Єврейська10,01%Інші/Не вказали70,04%Разом13 285100%
Культові, архітектурні та історичні пам'ятки
Руська (українська) православна парафія існувала, найімовірніше від першої письмової згадки про місто (1376). Після польського завоювання краю у 1454 році королевич Вацлав заснував яворівську латинську парафію.
Першою латинською сакральною спорудою в Яворові був дерев'яний парафіяльний костел Найсвятішої Марії, заснований у тому ж 1454 році, що проіснував до 1776 року. Саме в цьому костелі в 1678 році було охрещено сина короля Яна Собеського Костянтина. Другий парафіяльний костел, вже кам'яницю, було зведено 1639 року.
У Яворові діє костел святих Петра і Павла.
У Яворові існувала низка православних та греко-католицьких церков. У теперішній час (2000-ні) у Яворові діє 5 храмів УГКЦСайт Львівської єпархії УАПЦ, один православний та римо-католицький костел.
Православні дерев'яна церква про яку згадано в реєстрі податків 1515 року. дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (на Великому передмісті), збудована 1568 року, затверджена королем Стефаном Баторієм 15 травня 1578 року. Згоріла 1636 р. Відбудована в другій половині XVII століття. Згоріла 2007 року внаслідок підпалу. У результаті пожежі вогнем знищено середню частину будівлі та майно церкви. Після тривалої довгої дискусії було вирішено будувати новий мурований храм, який відповідатиме сучасним потребам. Автором нової споруди є архітектор Юрій Горалевич, який подарував проєкт своєму рідному місту. Новий храм, зведений на попелищі, було освячено в 2013 році. дерев'яна церква Святого Юрія, збудована 1588 року на основі привілею короля Сигізмунда II. Від неї збереглася набагато пізніша, також дерев'яна, дзвіниця (1764). дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1572). дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (на Малому передмісті) 1670 р. церква Ікони Почаївської Божої Матері (ПЦУ). Греко-католицькі Святопокровський монастир сестер ЧСВВ (1621)Святопокровський монастир сестер ЧСВВ (УГКЦ). кам'яна Церква Святого Юрія (нова), збудована у 1899—1902 роках. У 1658 році в Яворові було засновано синагогу. Мурована з цегли синагога постала в XIX столітті на площі на південний захід від Ринку. Розпланувально-просторову синагогальну структуру традиційно увиразнювали три аркові вікна чоловічої молитовної зали й дві осі лучкових вікон двоярусних приміщень пуліша з жіночими галереями на південному фасаді. Велика будівля була увінчана профільованим карнизом, підкреслена наріжними пілястрами, покрита бляшаним дахом. У радянський час приміщення перебудували на лазню, що призвело до втрати архітектурного вистрою споруди, зокрема було перерубано віконні прорізи, абсолютно знищено інтер'єр. На початку 1990-х років на замовлення Яворівського міськвиконкому Інститут «Укрзахідпроектреставрація» провів наукові дослідження будівлі й підготував пропозиції щодо її адаптації. Проте невдовзі колишню синагогу таки розібрали м. Яворів. Синагога.
У 1931 році в місті було засновано завдяки старанням і наполегливості Михайла Фільца історико-етнографічний музей «Яворівщина», який відновив роботу в тому самому приміщенні, що має історичне значення, в 2002 році. Серед інших історико-архітектурних пам'яток: яворівська ратуша (кінець XIX століття), будинок міської ради (XIX століття), Народний Дім (1908).
У Яворові встановлено низку пам'ятників діячам української культури та релігії — Тарасові Шевченку, Михайлові Вербицькому, Митрополиту Андрею Шептицькому, Осипу Маковею, що є виключною заслугою державного діяча Лукашика Степана Івановича.
Релігійні споруди
Економіка: промисловість, ремесла і сфера послуг У Яворові розвинуті деревообробна, харчова, хімічна і меблева промисловість.
Серед основних підприємств міста: ТзОВ «Снєжка-Україна»; ТзОВ «КЕН-ПАК ЯВОРІВ»; ТзОВ «УКР ПАК»; ВАТ «Яворівський хлібозавод»; ТзОВ «Леомарк»Dinmark ТМ (ТОВ «Леомарк»). Імпорт кріплення; ВАТ «Яворівський завод „Металопластмас“».
У Яворові працює метеостанція, дислокується сучасно озброєна військова бригада.
У місті діє школа-майстерня мистецької обробки дерева. Яворів — давній осередок художніх ремесел (різьблення на деревині, іграшкарство, декоративний розпис, вишивка, ткацтво, виробництво сувенірів).
У Яворові розташована однойменна залізнична станція, місто має автобусне сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами Республіки Польща.
У місті діють численні торговельні підприємства, кафе, підприємства обслуговування громадян, відділення провідних банків — «Ощадбанку», «Укрексімбанку», «Аваль», «ПриватБанку», «НадраБанку».
Соціальна сфера: медицина та освіта У місті працюють поліклініка та районна лікарня.Відділ освіти .
Навчальні заклади Яворова Яворівська гімназія імені Осипа МаковеяОфіційний сайт гімназії імені Осипа Маковея; Яворівська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 2Офіційний сайт Яворівської СЗОШ № 2; Опорний заклад «Яворівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 ім.Тараса Шевченка»; Польська суботня школаПольська суботня школа; Яворівський навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня».
Культура
Культурні установи Яворова: Яворівський Народний дім; Школа мистецтв імені Михайла Вербицького; Яворівський районний центр дитячої та юнацької творчості; Яворівська центральна районна бібліотека імені Юрія Липи; Яворівська центральна районна дитяча бібліотека.
За незалежності з ініціативи державного діяча Степана Лукашика у місті запрацювали 2 музеї: відновив свою роботу історико-етнографічний музей «Яворівщина» (2002) і розпочав свою діяльність садиба-музей письменника Осипа Маковея (1992).
Далеко за межами Галичини відомими є яворівські творчі колективи — Народний хор «Яворівщина» та народна академічна капела «Акколада».