Ягеллонський університет () — державний університет у Польщі, у місті Кракові. Це найдавніший і один з найбільших університетів у країні, а також один із найстаріших у Європі. Грамоту про його заснування видав 12 травня 1364 року Казимир III. Ягеллонський університет став другим у Центральній Європі після Празького університету, відкритого 1348 року. У 1400 році Владислав II Ягайло реорганізував заклад (назву «Ягеллонський» університет отримав у XIX столітті на честь династії Ягеллонів). Ягеллонський університет — найдавніший університет Польщі та один із найстаріших у Європі. Станом на сьогодні він налічує 15 факультетів.
Після розквіту наприкінці XV — на початку XVI століть університет занепав у XVII столітті. За часів, коли Краків належав Австрії, він став важливим осередком польської науки.
Назва Краківський університет () — традиційна назва. Ягеллонський університет () — сучасна назва. Краківський Ягеллонський університет () Ягайлонський університетЯгайлонський університет Краківська академія () — стара назва.
Факультети На цей час Ягеллонський Університет (включно з Медичним колегіумом) має 15 факультетів:
Факультет юриспруденції та адміністрації (Wydział Prawa i Administracji) Філософський факультет Факультет фізики, астрономії та прикладної інформатики (Wydział Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej) Історичний факультет (Wydział Historyczny) Філологічний факультет (Wydział Filologiczny) Факультет полоністики (Wydział Polonistyki) Факультет математики та інформатики (Wydział Matematyki i Informatyki) Факультет хімії (Wydział Chemii) Факультет біології та наук про Землю (Wydział Biologii i Nauk o Ziemi) Факультет управління та соціальної комунікації (Wydział Zarządzania i Komunikacji Społecznej) Факультет міжнародних і політичних досліджень (Wydział Studiów Międzynarodowych i Politycznych) Факультет біохімії, біофізики та біотехнології (Wydział Biochemii, Biofizyki i Biotechnologii) Collegium Medicum Лікарський факультет (Wydział Lekarski) Фармацевтичний факультет (Wydział Farmaceutyczny) Факультет наук про здоров'я (Wydział Nauk o Zdrowiu)
Університет здійснює підготовку за 73 напрямами і 152 спеціалізаціями. Станом на 31.12.2012 у Ягеллонському Університеті навчалось 45 498 студентів.
Бібліотека Ягеллонського університету
Бібліотека університету — одна з найбільших і найдавніших у Польщі, має понад 6 млн одиниць зберігання. У фондах бібліотеки велика колекція середньовічних рукописів, серед яких, наприклад, De revolutionibus orbium coelestium Коперника, Кодекс Балтазара Бегема. Тут є велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади (1945—1989). До бібліотеки належать фонди так званої Берлінки, статус якої залишається спірним.
Українці в університеті Від самого початку в Ягеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який у числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків із Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола із Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій із Нового Села, Бернард Ваповський із Радохонець, Юрій Котермак із Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколая Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик,
За австрійських і польських часів сотні українців закінчили Ягеллонський університет. У XIX столітті на теологічному факультеті Ягеллонського університету викладали Флоріян Кудревич, Леон Лаврисевич та інші. У Кракові українці вивчали переважно медицину (з 1889 р. професором медицини був Валерій Яворський), а також інші предмети.
Наприкінці XIX століття українські студенти Ягеллонського університету заснували «Академічну громаду», а в 1920-х роках — Українську студентську громаду в Кракові, що в 1930 році нараховувала близько 400 студентів.
У Ягеллонському університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський та багато інших.
У 1926 році при Ягеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали доцентами українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лекторами української мови — Юліан Ґеник-Березовський, Володимир Мокрий (з 1972 року).
З 1962 року Ягеллонський університет підтримує дружні зв'язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.
З 1999 року Факультет права та адміністрації Ягеллонського університету співпрацює з українськими вищими навчальними закладами — у Києві, Львові й Тернополі.
У 2022 році в Ягеллонському університеті, для студентів Факультету математики та інформатики, було засновано Стипендію імені Юлії Здановської — на знак вшанування пам'яті молодих українських математиків та математикинь, які стали жертвами російського вторгнення в Україну 2022 року.
Відомі випускники
Кароль Войтила — Папа Римський Іван Павло II Липинський В'ячеслав Казимирович — український політичний діяч, історик Галаса Михайло — окружний провідник ОУН Тернопільщини Миколай Коперник — астроном, математик Станіслав Лем — письменник-фантаст Едвард Любовський — польський драматург і письменник, театральний критик. Анджей Дуда - польський політик, 8-ий Президент Польщі. Марцін Радимінський — професор та історіограф Краківського університету Антоній Реман — географ, геоботанік, дослідник рослинності Карпат, Поділля й Криму. Алоїз Шарловський — польський історик, дослідник історії Станиславова. Казимеж Пшерва-Тетмаєр — польський поет Войцех Кавінський — польський поет Святослав Оржельський — польський громадський діяч, мемуарист Ян Болеслав Ожуг — польський поет Єжи Штур — польський актор та режисер Щербіч Павло — львівський правник. Андрей Шептицький — митрополит УГКЦ. Ян Фітцке — археолог Зигмунт Глогер — археолог Тимофій Згура — український дипломат Станіслав Бежановський — польський історик, поет Едвард Кофлер - польський і швейцарський математик
Почесні доктори Сенченко Іван Андрійович Тадеуш Сулімірський Леон Штернбах
Див. також Колегіум Маюс Бібліотека Ягеллонського університету Ботанічний сад Ягеллонського університету Архів Ягеллонського університету Аль-Карауїн — найстаріший чинний навчальний заклад у світі
Примітки
Джерела та література
Рубльов О. С., Стемпєнь С. Краківський університет // Casimir Morawski, Histoire de l'Université de Cracovie. Moyen Âge et Renaissance. Traduction de Pierre Rongier. Paris, A. Picard — Cracovie, Gebethner et Cie. Vol.I, (1900), 311 p.; Vol. II, (1903), 297 p.; Vol. III, (1905), 359 p. (Index des noms propres, table analytique des matières)
Посилання
Офіційний сайт Ягеллонського університету Ягеллонський університет в циклі «Краків для українця», віртуальний путівник Віртуальний візит університетом: Auditorium Maximum, Collegium Novum. Українські програми Факультету права та адміністрації ЯУ Culture.pl Юрій Скіра Краків проти Львова: як єзуїти виборювали право на університет