Владисла́в Яро́цький (; 6 червня 1879, Підгайчики — 7 лютого 1965, Краків, Польща) — польський живописець, графік, архітектор, педагог, громадський діяч; член Товариства польських художників «Мистецтво» та віденської «Сецесії».
Життєпис Народився 6 червня 1879 року в селі Підгайчиках (нині Тернопільський район Тернопільської області, Україна). 1902 року закінчив архітектурний відділ Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові продовжив навчання в Краківській академії мистецтв (у Юзефа Мегоффера та Леона Вичулковського), потім в Академії Жуліана у Парижі. У 1903, 1907—1911 роках подорожував по Україні й Кавказу. Згодом мешкав у Львові. Вів курси рисунку у Цісарсько-королівській політехнічній школі у Львові та Львівській державній мистецько-промисловій школі, був сценографом Великого міського театру у Львові.
З 1920 року — у Кракові, з 1921 року професор Краківської академії образотворчих мистецтв; редактор журналу «Sztuki piękne». Був головою Товариства шанувальників мистецтва. Помер у Кракові 7 лютого 1965 року.
Творчість
Малював жанрові сцени з життя гуцулів. Серед робіт: «Гуцульський похорон» (1905, Національний музей у Варшаві); «Гуцули в Карпатах» (1910, Національний музей у Варшаві); «Дівчина з карпатських гір» (1910, пастель, папір); «Йордан у Татарові» (1910); «Борислав» (1912, олія, картон); «Перед штормом» (1919, олія, полотно); «Гуцули» (1921, акварель, папір); «Церква в Татарові» (1923); «Барбакан» (1926, папір, акварель); «Дівчата на тлі Дністрового яру» (1926—1927); «Дівчина з верховини» (близько 1930, полотно, олія); «Освячення води на Громниці. Карпати»; «Свято Йордану» (олія, картон); «Маріацький костел в Кракові» (папір, акварель). Малював карикатури для часописів «Liberum Veto» та «Щолбан», плакати, зокрема: «Liberum Veto» (1905); «Polska, Na Huculsczyzńie» (1926). Брав активну участь у художніх виставках у Львові, Варшаві, Познані, Кракові, Закопаному.
Примітки
Джерела