Локрі

Локрі (, ) — муніципалітет в Італії, у регіоні Калабрія, метрополійне місто Реджо-Калабрія‎. Антична назва — Локри.

Локрі розташоване на відстаніФізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів близько 520 км на південний схід від Рима, 80 км на південь від Катандзаро, 55 км на схід від Реджо-Калабрії.

Населення — (2014). День покровительки міста святої Катерини Александрійської відзначається 25 листопада.

Історія

Була однією колонією, яку було засновано локрами (за різними думками з Опунтських чи Озолійських ЛокрSecond Part — The Colonization and the Greek Age, Chapter 1, The Colonization and Origin of the Greek Settlers https://www.locriantica.it/english/history/greek_age1.htm) у КалабріїHerodotus 8.47 незадовго до 720 року до н. е.Polybius, XII, 5; 6 Перше поселення було засноване поблизу мису Зефіріо (нинішній мис Бруццано). Пізніше колоністи рушили на північ, поблизу пагорба Епопіс, де заснували місто під назвою Епізефірії. Корінне населення сикулів було вигнаноWilliam Smith, LLD, Ed., Dictionary of Greek and Roman Geography (1854), LOCRI http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0064:entry=locri-geo02. Консервативна військова аристократія здійснювала владу через так звані «Збори тисячі», які, ймовірно, складалися з усіх громадян, що користувалися повними політичними правами. Населення було організовано в три філи та 36 фратрійParte Seconda — La Colonizzazione e il Periodo Greco, Capitolo II, Organizzazione ed Espansione della Polis https://www.locriantica.it/storia/per_greco2.htm.

Правова система епізефірських Локрид базувалася на законодавстві Залевка близько 660 р. до н. е., та використовувала письмовий, кодифікований звід законів. Система використовувала закон відплати, який встановлював конкретні покарання за кожен скоєний злочин, намагаючись запобігти серійним сімейним чварам та приватній помсті, що було звичним у той час. Система також надавала набагато більше значення ролі та соціальному престижу жінок в епізефірському локрідському суспільстві.

У VII ст. до н. е. поліс розпочав свою забудову, розширюючись з пагорбів на рівнину ближче до моря, на основі організованого міського плану. Його святилища та культи стали добре відомими в усьому грецькому світі, зокрема два святилища: одне присвячене Персефоні, якій поклонялися як захисниці родючого шлюбу, а інше — АфродітіEisenfeld, Hanne (2016). «Life, Death, and a Lokrian Goddess». Kernos (29): 41–72.

Політична стабільність призвела до розширення контролю над територією шляхом створення субколоній. Це було зумовлено бажанням посилення контролю над територією та необхідністю протидіяти загрозі з боку Кротона. Це стало можливим завдяки значному демографічному зростанню, яке ризикувало порушити існуючий крихкий баланс. Таким чином, воно поширило свій контроль від Іонічного узбережжя до Тірренського узбережжяVisonà, P. 2010. 4. Controlling the chora. Archaeological investigations at Monte Palazzi, a mountain fort of Locri Epizephyrii. In Tréziny, H. (Ed.), Grecs et indigènes de la Catalogne à la mer Noire: Actes des rencontres du programme européen Ramses2 (2006—2008). Aix-en-Provence: Publications du Centre Camille Jullian, заснувавши між 650 і 600 роками до н. е. дві колонії Медма та Гіппоніон. Тривале протистояння тривала до битви при Сангрі (між 560 і 550 роками до н. е.), де Локри здобули перемогу, зупинивши територіальну експансію Кротона та утвердивши Локри як нову державу в регіоні.

Локри розширили свій контроль далі на північ, ніж будь-коли раніше. Вони включили Каулонію і, ймовірно, Скілетіон на Іонічному узбережжі, а також, ймовірно, Теріну та Темезу на Тірренському узбережжі. Це призвело до періоду значного процвітання у другій половині VI століття до н. е.Parte Seconda — La Colonizzazione e il Periodo Greco, Capitolo III, Il VI Secolo e lo Scontro con Crotone, Battaglia della Sagra https://www.locriantica.it/storia/per_greco3.htm

З 480-х років до н. е. утворюється союз з Сиракузами. За допомогою останніх 477 року до н. е. вдалося завадити нападу з боку Анаксілая, тирана РегіяParte Seconda — La Colonizzazione e il Periodo Greco, Capitolo IV, Il V secolo, L'alleanza con Siracusa e Sparta e gli scontri con Atene e Reggio https://www.locriantica.it/storia/per_greco4.htm. Водночас Локри підтримали олігархію в Мессені у протистоянні з РегіємThuc. IV, 1, 1., з яким боротьба з перервами тривала до 386 року до н.е, доки сиракузький тиран Діонісій I не захопив Регій(Diod. XIV, 111, 4. Також у 2-й пол. V ст. до н. е. Локри вимушені були придушувати повстання у Медмі і Гіппоніоні. Разом з тим 421 року до н. е. було відправлено посольство на чолі із Феаком до Афін.

IV століття до н. е. було періодом мистецького, економічного та культурного розквіту для Локрів. Серед відомих мешканців були поетеса Носсіда та філософи Ехекрат та Акріон, історик Тімей.

Локри під час Пелоппонеської війни були союзниками Сіракуз проти Афін. До прибуття вигнаного з Сіракуз в 356 р. до н. е. Діонісія Молодшого при владі знаходилися олігархиArist. Pol. V, 6, 7 1307a 35-40. Оскільки одним із головних джерел добробуту міста було сільськогосподарське виробництво, в якому, ймовірно, значна роль належала залежному місцевому населеннюШифман И. Ш. Рабство в Сицилии и Великой Греции // Каллистов Д. П. и др. Рабство на периферии античного мира. Л., 1968. С. 227, розширення території полісу було для локрів в умовах екстенсивної економіки життєво необхіднимЛуццатто Дж. Экономическая история Италии. М., 1954. С. 40-41.

Слабкість Сиракуз зробила грецькі міста південної Італії особливо вразливими, оскільки вони були неготовими до загрози бруттіїв, самнітів та луканів. Побоюючись за своє виживання та не довіряючи Союзу італіотів, поліси Великої Греції були змушені звернутися по допомогу до Риму, який скористався цією можливістю, щоб поширити свій контроль на південь, відправивши військові гарнізони. Локри отримали римську залогу до 282 року до н. е.Marcus Junianus Justinus, Epitoma Historiarum Philippicarum 18.1.9

280 року до н. е. із вторгнення Пірра, царя Епіру, до Великої Греції Локри переходять на бік останнього. Але подальші невдачі Пірра призвели до того, що 277 року до н. е. Локри перейшли на бік РимуZonaras 8.6. 272 року до н. е. до поліса увійшла римська залога, а самі Локри отримали статус морського союзника (socia navalis), залишаючись незалежними, зберігаючи при цьому свої грецькі особливості та продовжуючи карбувати власні гроші. У 264 році до н. е. Локри надали Риму кілька транспортних кораблів у Першій Пунічній війніPolybius, Histories, I 20, 7.

Після поразки римлян під Каннами 216 р. до н. е. Локри вирішили стати на бік карфагенян, під впливом обіцянок Ганнібала щодо свободи та незалежності. 215 року до н. е. Ганнон послав кінноту під командуванням Гамількара, щоб захопити населення за міськими стінами, і таким чином велика кількість полонених була використана для забезпечення беззастережної капітуляції міста. Водночас локрі таємно дозволили римському гарнізону під командуванням префекта Луція Атілія сісти на кораблі, щоб втекти з міста та потрапити до Регіума. Таким чином, Локри отримали значну автономію, зберігаючи порт під своїм контролем і маючи можливість самостійно керувати за умови підтримки карфагенських військLivy, Ab Urbe Condita, XXIV 7, 1-13.

Але після невдач карфагенян у війні з Римом значна частина локрійської олігархії вчинила заколот, внаслідок чого 205 року до н. е. Публій Корнелій Сципіон зумів захопити полісLivy, Ab Urbe Condita, XXIX 6, 17. Контроль над містом перейшов до Квінта Племінія та військових трибунів Марка Сергія Сіла та Публія Матієна. У 204 році до н. е. відновлення закону про спільне користування (foedus amicitiae) та широка автономія, надані їй Римом, дозволили Локрам зберегти свої давні закони та звичаї. Але перипетії III століття до нашої ери призвели до помітного занепаду містаLivy, Titus (1969). Ab Urbe Condita, Book 29 [From the Founding of the City, Book 29] (in Latin) (1st ed.). Brighton, UK: Kenneth Mason Publications Ltd. pp. 8–9. Наслідком чого Локри з труднощами виконали запит Риму щодо надання транспортних суден під час війни з Антіохом III Селевкідом і Персеєм Македонським. Але вже у 156 році поліс не мав економічної змоги те саме виконати у війні Риму з далматами. Завдяки втручаню Полібія вдалося звільнити Локри від санкційPolybius, Histories, XII 5.

В часи Римської імперії Локри обмежувалися провінційною територією, яка дедалі більше віддалялася від римських політичних інтересів та великого економічного руху імперії. Тому вони стали меншим адміністративним центром, але з'явилися численні інші сільськогосподарські центри та розкішні вілли, які замінили місто з економічної та житлової точки зоруLE VILLAE ROMANE DEL TERRITORIO https://www.locriantica.it/sito/villae_romane.htm.

Демографія

Сусідні муніципалітети Антоніміна Джераче Портільйола Сідерно

ЗМІ У місті розташований головний офіс італійської радіостанції Radio Studio 54 Network.

Див. також Список муніципалітетів метрополійного міста Реджо-Калабрія Локрійський акт Локрійський лад

Примітки