«Атла́нт розпра́вив пле́чі» () — роман американської письменниці Айн Ренд (), уперше надрукований в 1957 році в Сполучених Штатах Америки. Це четвертий, найдовший, та останній роман Айн Ренд, який вона вважала своїм magnum opus в художній літературі.Rand, Ayn. Journals of Ayn Rand, edited by David Harriman. (1997) Dutton. ISBN 0525943706 p.704 Harriman quotes from a 1961 interview in which Rand says, «Atlas Shrugged was the climax and completion of the goal I had set for myself at the age of nine. It expressed everything that I wanted of fiction writing.»
Як свідчить робоча назва Страйк, у книзі описано Сполучені Штати, коли провідні промисловці та бізнесмени відмовляються від спроб уряду використовувати їхню працю задля «суспільного блага». Головна героїня, Даґні Таґґарт, спостерігає занепад суспільства, тоді як уряд поширює свою владу на всю промисловість, а найпродуктивніші представники суспільства під керівництвом невідомого Джона Ґолта поступово зникають. Ґолт описує страйк як спробу «зупинити мотор світу» вилученням «мізків», які рухають прогрес і продуктивність суспільства вгору; через цей страйк творчі «мізки» намагаються показати, що економіка та суспільство зруйнуються без мотиву отримання прибутку та зусиль раціональних і продуктивних представників.
Роман отримав переважно негативні відгуки критиків після першого видання 1957 року,See http://www.noblesoul.com/orc/books/rand/atlas/ , retrieved August 9 2006, for a list of reviews and bibliographical information. але отримав сталу популярність і високий рівень продажів у наступні десятиліття. На початку рецесії кінця першого десятиліття 2000-х років продажі роману почали стрімко зростати згідно з даними журналу The Economist та газети New York Times. У The Economist повідомлялось, що роман піднявся у списку бестселерів на 33-тю сходинку 13 січня 2009 року.
Уперше українською книгу в трьох томах видав «Наш Формат» у 2015 році.
Назва Назва роману походить від імені міфічного титана Атланта, який у романі тримає вагу небес на своїх плечах.As recorded in Hesiod's Theogony, Atlas holds the sky in punishment for waging war against Zeus. Роман містить елементи містики та наукової фантастики та включає найповніше описання об'єктивізму серед всіх художніх праць Айн Ренд — монолог лідера страйку, Джона Ґолта.For more on Atlas Shrugged, see Robert Mayhew, Essays on Ayn Rand's Atlas Shrugged, Lexington, 2009.
Відгуки
Атлант розправив плечі потрапив до списку бестселерів The New York Times на шосту сходинку через три дні після появи на ринку. Він залишався у списку протягом 21 тижня, протримавшись на четвертій сходинці протягом шести тижнів, починаючи з 8 грудня 1957 року.
Попри популярність, роман не був сприйнятий критиками. Мімі Райсел Гладстайн пише, що критики, яким «сподобався не лише стиль письма Айн Ренд, але і її послання», були «істотно у меншій кількості, ніж ті, хто виявляв від істеричної ворожості до простого нерозуміння.»Gladstein, Mimi Reisel, The Ayn Rand Companion, Greenwood Press, 1984, p. 98.
Позитивні огляди з'явились у низці видань. Ричард Мак-Лаухлін, оглядаючи роман для The American Mercury, порівняв її за значущістю з Хатиною дядька Тома.McLaughlin, Richard, «The Lady Has a Message…,» The American Mercury, Jan. 1958, pp.144-146. Відомий журналіст та літературний критик Джон Чемберлейн в статті для The New York Herald Tribune зазначив, що вважає роман прийнятним на багатьох рівнях: наукова фантастика, детективна історія в стилі Достоєвського і, що найголовніше, «велика політична притча»Chamberlain, John, "Ayn Rand's Political Parable and Thundering Melodrama, " The New York Herald Tribune, 6 Oct. 1957, sec. 6, p.1.See also: , retrieved August 9 2006, for a list of reviews and bibliographical information..
Вплив Згідно з даними опитування 1991 року, проведеного Бібліотекою Конгресу США та Клубом книжки місяця, Атлант розправив плечі був другою після Біблії книжкою, яка призвела до найбільших змін у житті американських читачів.Michael Shermer. The Mind of the Market. (2008). Times Books. ISBN 0-8050-7832-0, p. XX У результаті тримісячного онлайн опитування «100 найкращих книг XX століття» видавництвом Сучасна Бібліотека в 1998 роціSubject of article: Headlam, Bruce. «Forget Joyce; Bring on Ayn Rand .» The New York Times July 30 1998, G4 (Late Edition, East Coast).Subject of article: Yardley, Jonathan. «The Voice of the People Speaks. Too Bad It Doesn't Have Much to Say.» The Washington Post August 10 1998, D2 (Final Edition). Retrieved from ProQuest Historical Newspapers. роман опинився на першому місці, хоча не був обраний до переліку кандидатів радою авторів та дослідників видавництва.«100 Best Novels ». RandomHouse.com. Retrieved June 20 2006. Результати підбивались на основі 217 520 голосів.«100 Best »
Сюжет Події роману відбуваються в антиутопічних Сполучених Штатах у невизначений час. Як помітив Едвард Йонкінс, «історію можна водночас назвати анахроністичною та безчасовою. Структура промислового виробництва схожа на пізні 1800-ті, настрій справляє враження подібне до депресії 1930-х. Як соціальні звичаї, так і рівень технологічного розвитку нагадують 1950-ті.»Younkins, Edward Wayne. Ayn Rand's Atlas shrugged: a philosophical and literary companion. Ashgate Publishing, Ltd., 2007 ISBN 0-7546-5549-0, 978-0-7546-5549-7. 414 pages. pp. 9-10. Доступність багатьох технологій XX століття, металургійна промисловість та залізниця відіграють важливу роль; реактивні літаки подано як порівняно нову технологію, а телебачення менш впливове за радіо. У той час, як згадується багато інших країн, не згадується Радянський Союз, Друга світова та холодна війна. З сюжету випливає, що країни перетворюються згідно з ученнями марксизму на етатичні держави та називаються «народними республіками» в Європі та Південній Америці. Так, Велика Британія тепер зветься «Народна республіка Британія», а монархічний лад начебто повалено. Також зустрічаються згадування націоналізації підприємств у цих «народних республіках» та Сполучених Штатах.
Нинішню «змішану економіку», описану в книжці, часто порівнюють з «чистим» капіталізмом Сполучених Штатів XIX століття, який згадано як втрачену «золоту добу».
У першій частині трилогії — «Несуперечність» — ідеться про переформатування американської економіки і про появу нового типу бізнесменів.
Герої другої частини — «Або-або» — ідеалісти—прагматики, романтики—бізнесмени. Письменниця створила психологічний тип нової людини, яка, відкидаючи емоції, керуючись прагматикою, залишається романтиком.
Теми В «Атлант розправив плечі» підтримано ідею того, що для суспільства найкраще годиться система повністю вільних ринків. Уявлення Ренд про ідеальний уряд висловив Джон Ґолт: «Створена нами політична система ґрунтуватиметься на єдиному правилі: „жодна людина не може отримувати будь-які цінності від інших застосуванням сили“ та „жодні інші права не можуть існувати без права мислити, працювати та зберігати результати: тобто, права власності“». Сам Ґолт живе відповідно до своїх переконань, згідно з правилами laissez-faire капіталізму.
У світі роману суспільство потрапляє в стан стагнації, коли починає демонізувати та навіть карати самостійних винахідників та піонерів виробництва за їхні досягнення.
Ренд описує дії чиновників відповідно до політичної економіки, демонструючи, як гасла про альтруїзм використовуються для ухвалення законів номінально на користь суспільного блага (наприклад, «Закон проти звіриної конкуренції», «закон про рівні можливості»), але насправді служать лобістам та державним агентствам за рахунок суспільства та виробників.
В українській літературі подібна проблематика окреслена у трагікомедіях Івана Карпенка-Карого — Терентій Пузир так само боявся мануфактур і волів би зберегти традиційний стан речей.
Приватна власність та індивідуалізм
Герої Ренд мають постійно битись проти «паразитів», «мародерів» та «жебраків», котрі вимагають плоди праці героїв роману. Едвард Йонкінс називає «Атлант розправив плечі» «апокаліптичним баченням останніх етапів протистояння між двома частинами людства: мародерами та не-мародерами. Мародери виступають на підтримку високих податків, потужних профспілок, націоналізації, державних витрат, державного планування, регулювання та перерозподілу власності.»
«Мародери» силою конфіскують зароблене іншими («під дулом пістолета»). До них належать чиновники, до вимог яких додаються натяки та погрози застосування сили. Одні чиновники просто втілюють державну політику, наприклад, конфіскуючи зернові запаси штату для годування голодних іншого штату; інші отримують зиск з цієї політики, наприклад, куратор залізниць, котрий нелегально продає майно залізниць на власну користь. Вони використовують силу, щоб відібрати власність у людей, котрі виробили або заробили її.
«Жебраки» вимагають зароблене іншими від імені волоцюг та неспроможних заробити власними силами, однак вони проклинають виробників, завдяки яким ця допомога можлива, ставляться з презирством та жадібністю до талановитих людей, від яких вони залежать. Вони так само деструктивні, як і мародери — знищуючи працьовитих провиною та звертаючись до «морального права» ці люди виправдовують «законне» мародерство з боку урядів країн.
Мародерство та жебрацтво зображене на різних рівнях описаного в романі світу. Від чиновників-мародерів, з якими має впоратись Даґні Таґґарт і брата Хенка Реардена — костогриза, з яким той вимушений боротись; до плюндрування промисловості такими компаніями, як «Асошіейтед Стіл» та жебрацькими вимогами гуманітарної допомоги голодуючими країнами Європи.
Один з героїв роману, Франциско д'Анконія, так описує ставлення «мародерів» до грошей: «То ви вважаєте, що гроші — це корінь всього зла?… Чи запитували ви себе, що є джерелом грошей? Гроші — це засіб обміну, який не може існувати без товарів, вироблених тими, хто здатен виробляти. Гроші — це матеріальна форма принципу, що люди, котрі бажають мати один з одним справу, повинні торгувати цінне на цінне. Гроші — не засіб жебраків, котрі слізьми вимагають твою власність, або мародерів, котрі відбирають її силою. Гроші стають можливими завдяки тим, хто працює та виготовляє продукт. Чи це ви вважаєте злом?… Ні океан сліз, ні вся зброя світу не здатна перетворити цю купу паперу в гаманці на хліб, необхідний, аби вижити завтра… Щойно серед людей з'являються руйнівники, вони починають з нищення грошей, оскільки гроші — це захист людини та моральна основа існування. Руйнівники відбирають золото і натомість залишають його власникам купу підроблених паперів. Це знищує всі об'єктивні стандарти і віддає людей у владу якогось правителя, котрий встановлює цінності… Папір — це обіцянка на багатство, що не існує, підтримується зброєю на того, хто має його виготовити. Папір, це чек, виписаний легальними мародерами на рахунок, який їм не належить: на здібність жертв. Чекайте на день, коли буде записано: „Рахунок порожній“».Atlas Shrugged, p. 410—413
Переклади іноземними мовами Станом на 2017 рік, роман було перекладено 23-ма мовами (включно з українською): Голландською: Atlas in Staking, published by the «De Boekenmaker», www.boekenmaker.nl (Krommenie, 2006). Китайською: 阿特拉斯耸耸肩, 2 vol., published by Chongqing Publishing Group, October 2007, ISBN 9787536686397, Перекладач: 扬格. Французькою: La révolte d'Atlas, 2 vol. (Paris 1958 et 1959, Editions Jeheber) Німецькою: Wer ist John Galt? (Hamburg, Germany: GEWIS Verlag), ISBN 3-932564-03-0. Італійською: La rivolta di Atlante, 3 vol. (Milano, Corbaccio, 2007), ISBN 88-797-2863-6, 88-797-2878-4, 88-797-2881-4. Перекладач: Laura Grimaldi Японською: 肩をすくめるアトラス (ビジネス社), ISBN 4-8284-1149-6. Перекладач: 脇坂 あゆみ. Норвезькою: De som beveger verden. (Kagge Forlag, 2000), ISBN 82-489-0083-5 (hardcover), ISBN 82-489-0169-6 (paperback). Перекладач: John Erik Bøe Lindgren. Польською: Atlas Zbuntowany (Zysk i S-ka, 2004), ISBN 83-7150-969-3 (hardcover). Перекладач: Iwona Michałowska.