Князь Київський — титул правителя міста Києва та Київської землі у складі середньовічної Руської держави або Великого князівства Литовського.
Перші князі Київські
Вважають, що першим Київським князем був легендарний засновник міста Кий. Дослідники розходяться в оцінках, коли саме правив цей князь. Найпоширеніші дати правління Кия — 200—230 та 430-ті рр. В історичних джерелах зустрічаються й інші імена Київських князів II—VI ст. Ян Длугош зазначає, що «після смерті Кия, Щека і Хорива, успадковуючи по прямій лінії, їхні сини і племінники багато років панували у русинів, поки спадкоємність не перейшла до двох рідних братів Аскольда і Діра».
Легенди та перекази дають такий список перших Київських князів:
Кий (V—VI ст.) Щек Хорив
Михайло Грушевський подає наступний список історично відомих пізніших Київських князів:
Олег Бравлин Аскольд Дір Олег Віщий Ігор Ольга Святослав
Великі князі Київські
Київські князі після 1240 Після завоювання монголо-татарами більшості території Київської Русі, руйнування Києва ханом Батиєм та об'єднання Галицько-Волинського князівства, Київ втрачає значення великокняжого міста й столиці держави східних слов'ян. Київські князі стають володарями лише удільного Київського князівства.
Олександр Невський — можливо, отримав в Золотій Орді ярлик на Велике князівство Київське, однак в Києві ніколи не був і самого ярлика від чингізидів на князювання у Києві немає, 1249–1263. Ярослав Ярославич — великий князь володимирський, спадкоємець Олександра, ярлика від чингізидів на князювання у Києві немає, 1263—1271. Лев Данилович, 1271—1301 (правив зі Львова) Іван-Володимир Іванович, кінець XIII ст. — перша чверть XIV ст. Федір, зг. 1331 Володимир Ольгердович, 1362—1394 Скиргайло Ольгердович, 1395—1397 Іван Ольгимонтович Гольшанський, 1397—1400-ті рр. Андрій Іванович Гольшанський, 1411—1418 Михайло Іванович Гольшанський, 1422—1432 Михайло Семенович Болобан, 1433—1435 Олелько Володимирович, 1443—1454 Семен Олелькович, 1454—1470
Київські воєводи
Намісники часів ВКЛ Мартин Гаштовт, 1471—1480 Іван Ходкевич, 1480—1482 Юрій Пац, 1486—1492 Князь Дмитро Путятич, 1492—1505 Юрій Михайлович Монтовтович, 1507—1508 Андрій Якубович Немирович, 1514—1541 Андрій Михайлович Санґушко, 1540—1542 Януш Юрійович Гольшанський, 1542—1544 Семен (Фридерик) Пронський, 1544—1555 Григорій Олександрович Ходкевич, 1555—1559 Князь Василь Костянтин Острозький, 1559—1608 Іван Чорторийський, 1564Czartoryscy (01)
Київські воєводи часів Речі Посполитої Князь Василь Костянтин Острозький, 1569—1608 Князь Андрій Сапіга, 1608Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… S. 145 Станіслав Жолкевський 1608—1620 Томаш Замойський, 1621—1628 Стефан Хмелецький 1628—1630 Князь Олександр Заславський Януш Тишкевич Адам Кисіль 1649—1653 Станіслав «Ревера» Потоцький Іван Виговський 1659—1664 Стефан Чарнецький Міхал Єжи Станіславський Єнджей Потоцький Стефан НемиричNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… S. 145—146
Кастеляни часів Речі Посполитої
Князь Михайло Вишневецький, з 1569 Павло Іванович СапігаSapiehowie (02) Яків Чаплич гербу Кердея, бл. 1600 князь Юрій Вишневецький, з 1609 Адам Олександр Санґушко, з 7 листопада 1619 Георгій Якович Чаплич Гаврило Госцький (Гойський) гербу Кердея, помер 1623латинізований варіант імені Ґабріель Роман Гойський (Госцький) гербу Кердея, 1632 Марцін Каліновский Александер Пясечинський гербу Лис, помер 1646 Адам Кисіль, до 1647 Максиміліян Бжозовський, воєвода берестейський, православний; з 1648Tomkiewicz W. Brzozowski Maksymilian, herbu własnego (†1659) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 66. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0. Збіґнєв Ґорайський гербу Корчак, помер 1655 Стефан Чарнецький Александер Тарновський, до 1662 Стефан Замойський Миколай Подлодовский гербу Яніна Станіслав Маріуш Яскульський гербу Лещиць Франциск Дідушицький гербу Сас Ярош Куропатницький гербу Нечуя, помер 1696 Станіслав Миколай Коссаковський гербу Сліповрон, помер 1706 Юзеф Станіслав Потоцький, помер 1722 Никодим Казимир Воронич Ян Казімеж Стецький гербу РадванNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… S. 221—222 Александер Любомирський 1785—1790
Див. також Правителі та голови Києва
Примітки
Джерела Князі Київські та правителі Києва до часу видання «Синопсиса» Грушевський М. Історія України-Руси. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. I. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — S. 221—222. Маркевич М. Історія Малоросії. Глава 1.
Література Князі України-Русі: Укладені на основі «Історії України-Русі» Миколи Аркаса та «Літопису Руського» / Упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабін; Ред. А. М. Монтасевич. — Л. : Край, 1993. — 120 с. Брехуненко В. Міф 10. Русь — давня назва Росії. Князі Київської Русі — «русскіє князья», а її населення — «русскіє люді», тобто росіяни // Війна за свідомість: російські міфи про Україну та її минуле / Віктор Брехуненко; [наук. ред. Т. Пархоменко]; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — Київ, 2017. — С. 67—72. — ISBN 978-966-02-8249-0