Аквіта́нія () — провінція Римської імперії з центром у Бурдігалі (Бордо). Назва походить від племені аквітанів — предків сучасних басків.
Вперше згадується Цезарем (I століття до н. е.) як частина Галії, розташована між Піренеями та річкою Гаронною, населена іберійськими племенами. Цезар завоював Аквітанію в 56 році до нашої ери.
У Римській імперії в період правління Авґуста (27 до н. е. — 14 н. е.) Аквітанія була імператорською провінцією, що включала територію між р. Луарою і Піренеями; за адміністративною реформою Діоклетіана (284–305) була розділена на 3 провінції: Aquitania prima (північний схід) Aquitania secunda (північний захід) Aquitania Novempopulana («дев'яти народів») або Aquitania tertia — найпівденніша частина, із значною часткою баскського населення.
Примітки