Мико́ла Порфи́рович Тито́в (15 травня 1929, Духанівка, Конотопський район, Сумська область — 29 січня 1967) — український поет і прозаїк родом з Сумщини; почав друкуватися у 1949.
Біографія Народився у селянській родині. 1949 року переїхав до Горлівки, навчався там у школі фабрично-заводського навчання. Далі закінчив Рубіжанський індустріальний технікум. Паралельно працював електрослюсарем на шахті «Кочегарка».
У 1949 році опублікував перші вірші у газеті «Кочегарка». З 1950 року працював журналістом.Ульянова К. М., Максименко О. Л. Регіональна журналістика: історичні уроки: Навчально-методичний посібник / К. Ульянова, О. Максименко; Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». — Черкаси: А. Андрющенко, 2016. — С. 285.
Член Спілки письменників СРСР з 1963 року.
Помер 1967 року після важкої хвороби.
Творчість Збірка поезій «У нас попереду життя» (1957), «У краю донецькім» (1961), оповідання і вірші «Медоцвіт» (1968), книга гумористичних оповідань «Вівсяна дієта» (1964).
Пам'ять Горлівське літературне об'єднання «Забій» щорічно в травні згадує всіх місцевих померлих літераторів, зокрема й Миколу Титова.Александр Прокофьев. В Горловке состоялся вечер памяти литераторов. Кочегарка, 27 мая, 2013
Примітки
Література
В. Б. Звагельський. Титов Микола Порфирович // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / Голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АС-Медіа»; Сумський державний університет; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 464. И уголь, и песни идут на-гора! // Правда». — Сумський державний університет. —1963.