Місяцехі́д () — космічний апарат, планетохід, призначений для дослідження Місяця. Даним терміном прийнято називати як і автоматичні станції з дистанційним керуванням з Землі, так і звичайні транспортні засоби, які використовують астронавти для переміщення по поверхні Місяця.

В Україні місяцехід асоціюється з більш відомою Радянською космічною програмою по виготовленню планетоходів «Луноход» під час так званих «космічних перегонів» з США.

Місяцеходи СРСР

До серії радянських місяцеходів входили: «Луноход-0» — місяцехід, який міг стати першим апаратом на Місяці. Але, внаслідок невдалого старту ракети-носія 19 лютого 1969 року, цього не відбулося. Причина аварії — руйнування обтікача корисного вантажу ракети-носія; «Луноход-1» — перший місячний самохідний апарат. Доставлений на поверхню Місяця 17 листопада 1970 року радянською міжпланетною станцією «Луна-17». «Луноход-2» — другий місячний самохідний апарат. Доставлений на поверхню Місяця 16 січня 1973 року радянською міжпланетною станцією «Луна-21». «Луноход-3» — третій місячний самохідний апарат. Планувалося, що його буде доставлено на поверхню Місяця 1977 року радянською міжпланетною станцією «Луна-25» (запуск не відбувся). Сьогодні перебуває у музеї НВО ім. С. О. Лавочкіна.

Місяцеходи США

Технічно Місячний автомобіль відрізняється місяцеходів, але за змістом це місяцехід. Lunar Roving Vehicle (LRV) — чотириколісний транспортний засіб, що живиться від двох неперезаряджуваних батарей. LRV міг перевозити одного або двох астронавтів, їх обладнання та місячні зразки. Впродовж 1971 і 1972 років LRV використовувалися на Місяці для американської програми «Аполлон» — «Аполлон 15», «16» і «17».

Small Pressurized Rover Small Pressurized Rover являє собою невеликий всюдихід з 6 провідними колісними осями. Апарат працює від акумуляторів, що дозволяють в умовах місячної гравітації і поверхні розвивати йому швидкість до 10 км/год. У герметичній кабіні влаштовані місця для двох астронавтів і невеликий відсік для вантажів. Розрахункова автономність: до 2 тижнів або 1000 км.

All-Terrain Hex-Legged Extra-Terrestrial Explorer All-Terrain Hex-Legged Extra-Terrestrial Explorer (ATHLETE) — автоматичний шестиногий транспортний всюдихід, що розробляється Jet Propulsion Laboratory (JPL), Каліфорнійським технологічним інститутом і NASA.

Місяцеходи Китаю

«Юйту» — перший китайський місяцехід, який є частиною Китайської програми дослідження Місяця. Автоматична станція «Чан'е-3» здійснила посадку на поверхню Місяця 14 грудня 2013 року, у Морі Дощів на схід від Затоки Веселки. «Юйту-2» — китайський місяцехід, який став першим місяцеходом на зворотньому боці Місяця. В рамках місії «Чан'є-4», однойменна автоматична станція здійснила посадку на Місяць 3 січня 2019 року у кратер Фон Кармана, що розташований у Басейні Південного полюсу — Ейткен.

У грудні 2019 року «Юйту-2» побив місячний рекорд довголіття, який раніше належав радянському марсоходу «Луноход-1»China's Farside Moon Rover Breaks Lunar Longevity Record. Leonard David, Space.com. 12 December 2019, який працював на поверхні Місяця одинадцять місячних днів (321 земний день) і подолав загальну відстань 10,54 км (6,55 миль)Howell, Elizabeth (December 19, 2016). "Lunokhod 1: 1st Successful Lunar Rover", Space.com. Retrieved May 31, 2018.

Японський місяцехід Японський місяцехід планувалося запустити в 2017 році, його призначення — пошук на місячній поверхні корисних копалин. За створення місяцеходу відповідає компанія HAKUTO, яка уклала контракт з японським аерокосмічним відомством JAXA.

19 січня 2024 року, в ході місії SLIM, на Місяць було доставлено функціонально спарені місяцеходи LEV-1 та LEV-2 (, Місячний екскурсійний транспортний засіб). Особливістю LEV-1 є спосіб пересування — стрибками (при вазі 2,1 кг та розмірах 26x40x30 см), а LEV-2 — вагою 250 г () у вигляді сфери, що здатна змінювати форму та містить 2 камери на борту. LEV-1 "вистрілював" LEV-2 і кулеподібний маленький місяцехід повертався заданим маршрутом до LEV-1.

Європейський місяцехід В червні 2025 року на «Паризькому авіасалоні 2025» (Paris Air Show) був презентований європейський місяцехід «Mona Luna», створений компанією Venturi Space у Франції, Монако та Швейцарії. Місяцехід має приземлитися на Місяць орієнтовно у 2030 році. «Mona Luna» – це автономний космічний апарат з живленням від сонячних акумуляторних батарей, що дозволяє виконувати тривалі місії протягом тривалих періодів світлового дня на Місяці. Він має вагу 750 кг, максимальну швидкість руху 20 км/год та цілком здатний перевозити різноманітні корисні вантажі по поверхні МісяцяMona Luna – на Паризькому авіасалоні показали новий європейський місяцехід (ВІДЕО). 09.08.2025.

Див. також Луноход Юйту Small Pressurized Rover All-Terrain Hex-Legged Extra-Terrestrial Explorer або ATHLETE — місяцехід.

Примітки

Джерела

Lunar and Planetary Department Moscow University Exploring the Moon (1969—1976)  — a diary of significant events in Soviet lunar exploration, including those associated with the Lunokhod programme Don P. Mitchell's catalog of Soviet Moon Images including many from the Lunokhod programme Lunakhod article at Lunarpedia Tests of breadboard models of lunokhods on moonodrome(лунодром — moondrome in Russian) near Simferopol in 1969 .

Посилання Кайдаш В. Г., Шкуратов Ю. Г. «ЛУНОХО́Д» // ЕСУ Экипажи «луноходов» .