Наро́ди мо́ря — термінУперше його вжив французький єгиптолог Гастон Масперо у 1881 році. У єгипетських джерелах є назви окремих народів, про які говориться, що вони прийшли «з моря» чи «з островів». Тобто, об'єднання різних народів однією назвою та відповідно уявлення про них як про певну спільноту теперішнє, а не давнє. нової і новітньої історіографії, яким окреслюють низку племен, які наприкінці бронзової доби, у XIII-XII століттях до нашої ери, вторглися до країн Малої Азії, східного узбережжя Середземного моря та Єгипту. Походження цих племен достеменно не відоме, що породило багато гіпотез з цього приводу. Напади народів моря призвели або ж стали однією з причин загибелі низки культур та держав пізньої бронзової доби. Переселення народів моря було однією з найбільших міграцій давнини, що змінила обличчя стародавнього Близького Сходу і вплинула на всесвітню історію. Сліди тих часів і досі присутні в топоніміці Палестини та Сардинії.
Навала народів моря та її наслідки
На стінах поминального храму Рамзеса III в Мединет Абу про народи моря написано:Breasted, James Henry Ancient Records of Egypt vol. IV, Chicago, 1906, с. 37-38, параграф 64
Навала народів моря не була якоюсь випадковою подією. У другій половині II тисячоліття до нашої ери значні зміни зачепили територію практично всього тодішнього цивілізованого світу. На величезних територіях від Атлантики до Китаю гинули старі культури та виникали інші, занепадали старі держави, а на їхніх руїнах підіймалися нові. Ймовірно, це була загальна криза культури бронзової доби.
Для Середземномор'я та Близького Сходу переломними стали XIII—XII століття до нашої ери, події яких призвели до разючої зміни політичної та етнічної ситуацій усього регіону. Великі держави поступово занепадали. У Хатті дедалі частіше траплявся голод, що призводив до повстань та заворушень. Після тимчасового підйому знову занепала Ассирія. Незважаючи на всі славослів'я, Рамзесові II так і не вдається вибити хетів із Сирії і фактичний вплив Єгипту був помітно меншим, ніж за Тутмоса III. Уже з часів рамзесового сина Мернептаха Єгипет починає підупадати на силі. У той самий час занепадає й мікенська Греція. Не дивно, що, скориставшись із цього, орди варварів, як-от народи моря, дорійці чи євреї, посунули на цивілізовані країни.
Уже фараонові Мернептаху довелося воювати з союзом лівійців та народів моря. Пізніше Рамзесові III довелося відбивати кілька нападів уже не лише з моря, а й з боку Азії. Причому це були не просто грабіжницькі набіги, а справжнє переселення народів. Однак, перед тим як дійти до Єгипту, хвиля народів моря прокотилася іншими, північнішими країнами. І хоч єгиптянам вдалося відбитися, але багато палестинських міст було зруйновано або ж захоплено загарбниками. Попри те, що переможний Рамзес III і спробував укріпитися в Азії і розмістив гарнізони в ряді міст, однак вже до середини XII століття до нашої ери азійські володіння були повністю втрачені.
Близько 1200 року до нашої ери народи, що вторглися в Анатолію, знищили хетське царство та залежні від нього князівства, основну силу цієї навали склали племена так званих східних мушківРяд дослідників вважає їх прямими предками вірмен. та народи моря. Війна була запеклою і не завжди успішною для нападників — збереглося повідомлення, що хетський флот розбив народи моря біля КіпруЯ зібрав війська і швидко досяг моря, я Суппілілума, Великий Цар, разом з кораблями Аласії бився посеред моря. Я знищив їх, полонив їх та спалив у морі., однак врешті хети програли війну. У центрі Малої Азії в самому серці хетської держави від них не лишилося й сліду, а країну заселили чужі їм за культурою та мовою фригійці. На південному сході Малої Азії та в північній Сирії збереглися хетські князівства, що вважали себе спадкоємцями великої держави, але це були лише тіні колишньої імперії.
Владу «великих держав» над Сирією та Палестиною, що тривала не одне століття, було знищено. Однак народи моря не просто зруйнували Хатті і вигнали єгиптян, вони знищили й залежні від цих гегемонів держави. Так було зруйновано царство Амурру в Сирії. На п'ятий рік правління Рамзеса III повідомляється, що цар Амурру «став попелом», а ім'я його щезло, народ було підкорено та розсіяно. На восьмий рік правління повідомляється, що народи моря стали в Амурру табором, а народ його знищено так, «ніби й не існував». Після того царства Амурру вже не було, а сама назва використовувалася лише на означення територій у Сирії чи взагалі на захід від Межиріччя. Так само й Хатті означало вже не землі колишньої імперії, а малі новохетські царства чи ж Сирію взагалі. На Євфраті був знищений і вже ніколи не відродився Емар.
Північніше Амурру загинуло стародавнє місто-держава Угарит. Десь у проміжку між 1185—1180 роками до нашої ери місто було знищене потужним землетрусом. Воно вже не відродилося, а трохи південніше від нього, на руїнах літнього палацу угаритських царів виникло невелике поселення народів моря. Ймовірно, нападники скористалися природною катастрофою і сплюндрували ослаблену країну. Більше ці землі вже ніколи не були самостійною державою.
Північні землі Фінікії, схоже, теж постраждали від навали народів моря. Розкопки в городищах , Цумур та вказують на сильні руйнування. Ці міста існували й далі, але вже не мали того важливого значення, що колись. А от південь Фінікії не постраждав, і хоч це твердження ґрунтується на досить незначному археологічному матеріалі та натяках єгипетських джерел, однак можна стверджувати, що принаймні катастрофічних змін не сталося і старе населення й далі так само жило на тому ж місці.
Писемні згадки
Перша згадка Уперше одна з людностей, що її зараз зараховують до народів моря, згадується в давньоєгипетському ієрогліфічному надписі на так званому Біблоському обеліску, що датується 17-20 століттями до нашої ери. Там згадується kwkwn син rwqq, що, враховуючи особливості написання, ймовірно, перекладається як Кукунніс, син Лукки, тобто лікієць.
Амарнський архів
Дальші згадки про народи моря містяться в амарнському архіві, унікальній збірці дипломатичних документів епохи правління Ехнатона та його батька. То є дипломатичне листування між фараонами та правителями різних регіонів Близького Сходу, переважно із залежними князьками Сирії та Палестини. Того часу у дипломатичних відносинах на Близькому Сході вирізнялися кілька так званих великих царствЄгипет, Хетське царство, Вавилонія, Мітанні, Ассирія, усі інші народи та держави були або їх васалами, або розглядалися як варвари. Народи моря згадуються в п'яти листахЛисти EA 38, EA 81, EA 122, EA 123, EA 151 за виданням William L. Moran, 1992. The Amarna Letters, адресованих Ехнатонові правителями залежних міст та царем Алашії. У цих листах згадуються от такі людності, що їх тепер зараховують до народів моря — шардана, дануна та лукка.
Опис битви при Кадеші Деякі народи моря згадуються в описі битви при Кадеші Рамзеса II. Фараон наказав зобразити її події в грандіозних панорамах на стінах багатьох храмових комплексів, зокрема в Абідосі, Карнаці, Луксорі, Рамессеумі та Абу-Симбелі. Цей текст складається з двох частин — звіту і поемиЦе високохудожній прозовий текст, також відомий під назвою поема Пентаура за ім'ям писаря, який переписав її., в яких описується великий союз ханаанських та малоазійських народів під керівництвом хетів. Серед цих людностей згадуються дві, що їх зараз зараховують до народів моря — каркіша чи каркіса та луккаРядки 4, 45, 150—151 «Поеми Пентаура» за виданням Повесть Петеисе III. M., 1978; Gardiner A. H. The Kadesh inscriptions of Ramesses II. Ox., 1960. B45 с. 29, R65 с. 44. В обох випадках не зовсім зрозуміло, чи це назви народів, чи країн з яких вони походять. Слід відзначити, що каркіса та лукка в описі битви при Кадеші завжди згадуються поряд, тому, схоже, вони були сусідами. У поемі згадується ще один народ, воїни якого билися на боці єгиптян. У війську Рамзеса були шардана, що їх свого часу фараон розбив у битві, захопив у полон, а тоді включив як найманців до власної армії.Рядок 26 «Поеми Пентаура» за виданням Повесть Петеисе III. M., 1978 З опису битви при Кадеші випливає, що лукка, каркіша та шардана були помітною військовою силою і входили до військ великих держав того часу. Зокрема відомо, що шардана наймалися до єгиптян вже з часів правління Ехнатона і згідно з написом із Мединет Абу подібне тривало щонайменше до часів Рамзеса III. Каркіша та лукка ймовірно були залежними від царя хетів народами, але йому довелося щедро оплатити участь союзників у поході проти єгиптянРядки 52-53 «Поеми Пентаура» за виданням Повесть Петеисе III. M., 1978.
Описи вторгнення в Дельту
На п'ятий рік правління Мернептаха (приблизно 1207Оскільки існує кілька хронологій Давнього Єгипту, завдяки яким датують події, то в залежності від того, якої саме хронології дотримується дослідник, абсолютні цифри можуть дещо змінюватися, саме тому в статті надається перевага відносному датуванню. рік до нашої ери) на Єгипет напали племена лабу (лівійці) у союзі з народами моря. Союзники разом з дітьми, жінками та скарбом вдерлися у західну Дельту. Мернептах виступив назустріч і в шестигодинній битві розгромив загарбників. Опис події дійшов до нас у чотирьох різних документах, а саме у великому карнакському написі, текстах на Каїрській колоніMerenptah, Year 5: The Great Karnak Inscription, the Cairo Column, and the Athribis Stela, in: Breasted, Ancient Records of Egypt III. Chicago: The University of Chicago Press, 1906, с. 253 та стелах Атрибіса і Мернептаха (вона ж стела Ізраїлю). За винятком останнього напису у всіх згадуються народи моря.
Великий карнакський напис є одним із найбільших відомих зараз давньоєгипетських храмових написів. Текст починається переліком ворогів, що вторглися в Єгипет — лівійці, еквеш, тереш, лукка, шардана, шекелешMerenptah, Year 5: The Great Karnak Inscription, the Cairo Column, and the Athribis Stela, in: Breasted, Ancient Records of Egypt III. Chicago: The University of Chicago Press, 1906, с. 242. Далі в тексті також згадується народ мешвеш. Еквеш та тереш, що їх традиційно зараховують до народів моря, насправді згадуються разом з іншими людностями цієї групи лише в даному текстіRedford, D. B. Egypt, Canaan and Israel in Ancient Times. Princeton: Princeton University Press, 1992, с. 246, таблиця 1. Найважливішою для вивчення народів моря частиною тексту є перелік полонених, вбитих та захопленої здобичі наприкінці допису. Вбито чи захоплено в полон 9 376 ворогів, переважно лівійців, які втратили 6 539 вбитими, втім, народи моря теж зазнали помітних втрат — 222 людей шекелеш та 742 людей тереш, цифри щодо втрат шардана та еквеш не збереглисяMerenptah, Year 5: The Great Karnak Inscription, the Cairo Column, and the Athribis Stela, in: Breasted, Ancient Records of Egypt vol. III. Chicago: The University of Chicago Press, 1906, с. 248—250. Щодо еквеш, то вказується, що вони були обрізані — цей факт помітно впливає на теорії щодо їх походження. З точки зору матеріальної культури народів моря цікавим є перелік захопленої здобичі: у мешвеш та лівійців було забрано 9111 мідних мечів, а також корів, кіз, гарні кораблі, броню та різноманітну зброюMerenptah, Year 5: The Great Karnak Inscription, the Cairo Column, and the Athribis Stela, in: Breasted, Ancient Records of Egypt III. Chicago: The University of Chicago Press, 1906, с. 250—251.
Написи та рельєфи Мединет Абу