Ту́рівське Єва́нгеліє — уривки церковно-слов'янського рукописного Євангелія-апракосу (10 подвійних сторінок), переписаного в XI столітті, правдоподібно в Україні.
Турівське Євангеліє належало на початку XVI століття церкві Преображення в Турові над Прип'яттю. Містить дві вкладні грамоти князя Костянтина Острозького (1508 і 1513 років), власника Турова, з земельними наданнями для священства. Турівське євангеліє видав Срезневський Ізмаїл Іванович (фотографічно) у 1876 році. Зберігається в Бібліотеці Академії наук Литви.
Аналіз Турівського Євангелія, яке потрапило на білоруські землі з Південної Русі, показує, що у створенні цього манускрипта брали участь писці з півдня Русі. Про це свідчить відображення найдавніших особливостей української мови, які відрізняються від білоруської. Водночас, наявність цих особливостей не виключає впливу згаданого рукопису на розвиток білоруської культуриДжерела // Спочатку було Слово… Від мовного узусу — до літературної норми (Нарис генези української літературної мови) / Віктор Мойсієнко, . — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024. — С. 25—26. — ISBN 978-83-235-6701-1.
Примітки
Література Турівське Євангеліє // Із уривків Турівської Євагелії / Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIII стол.). — Прага: «Сіяч», 1932. — С. 100—102. Турівські листки чи Турівська Євангелія; Знімки за № 116—117 // Старослов'янська мова української редакції / Огієнко Іван. Історія церковнослов'янської мови: Найважніщі пам'ятки церковнослов'янської мови. Пам'ятки старослов'янські Х—XI віків. Том 5. — Варшава: Друкарня Синодальна, 1929. — С. 139—144. Войлова К. А. Старославянский язык / Рецензент: проф. Вендина Т. И. — 1-е изд. — М.: Дрофа, 2003. — С. 331—332. — 368 с. Гильтебрандт П. А. Туровское Евангелие одиннадцатого века — Вильна: Печатня А. Г. Сыркина, 1869. — 20 с.