Тенерифе

Тенери́фе () — найбільший із семи островів архіпелагу Канарських островів, в Атлантичному океані біля узбережжя Африки. Належить Іспанії. Площа острова становить 2034,38 км², населення — 889 936 мешканців, що становить 43 % чисельності населення всього архіпелагу, він є найнаселенішим островом Іспанії. Тенерифе займає центральне положення щодо островів архіпелагу і разом із трьома сусідніми островами Пальма, Гомера та Ієрро входить до складу провінції Санта-Крус-де-Тенерифе з адміністративним центром в однойменному місті.

Тенерифе — найнаселеніший острів серед Канарських островів та в Іспанії. Щорічно його відвідують близько 5 мільйонів туристів, це один з найбільших іспанських курортів і найбільший серед Канарських островів. На Тенерифе проводиться один з найбільших у світі карнавалів, а саме Карнавал у Санта-Крус-де-Тенерифе, який прагнуть занести до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.http://www.santacruzmas.com/SantaCruzMas09.asp?IdMenu=10&IdSeccion=41&IdSubseccion=238 На острові розташований архітектурний символ Канарських островів, Аудиторіо-де-Тенерифе, що також є однією з найвизначніших пам'яток сучасної іспанської архітектури.Auditorio Tenerife, información Тенерифе — єдиний іспанський острів із двома летовищами й двома морськими портами, що робить острів легкодосяжним (Тенерифе-Південний (аеропорт).

На острові розташований університет Ла-Лагуна, заснований 1792 року. Це найстаріший університет на Канарах. Місто Сан-Кристобаль-де-ла-Лагуна (світова спадщина ЮНЕСКО) посідає друге місце на острові й третє — на архіпелазі. Сан-Кристобаль був столицею острова до 1833 року, коли Санта-Круз змінив його .

Топономіка

Перші мешканці острова, гуанчі, називали острів Achinet або Chenet. Згідно з Плінієм Молодшим, Юба II вислав експедицію на Канарські острови та Мадейру й дав островам таку назву, бо зустрів на острові дуже лютого собаку (canaria)O'Brien, Sally and Sarah Andrews. (2004) Lonely Planet Canary Islands «Lonely Planet». p. 59. ISBN 1-74059-374-X.. Юба II та стародавні римляни посилались на Тенерифе як на Ніварію (Nivaria) — назву, утворену від латинських слів nivis або nieve, що в перекладі означають сніг, через укритий снігом пік ТейдеCharles Knight, The English Cyclopaedia, 1866, Bradbury, Evans.

Мапи 14—15 століть таких авторів, як Бонтьє (Bontier) і Ле Вер'є (Le Verrier), називали Тенерифе Островом Пекла (Isla del Infierno) через вулканічну активність Тейде. Насамкінець, Тейде відповідальний за назву острова, що широко вживається нині: так називали острів тубільці з Ла Пальми. Назву утворено складанням слів Tene (гора) та ife (білий). Пізніше, після колонізації, назву було іспанізовано шляхом додавання літери r, що сполучила два слова, утворивши Tenerife.

Природа

Острів Тенеріфе — найбільший острів Канарського архіпелагу в Атлантичному океані, що належить Іспанії. Він розташований приблизно за 300 км від узбережжя Північної Африки і є одним із найцікавіших природних регіонів Макаронезії. Незважаючи на відносно невелику площу, природа острова відзначається надзвичайною різноманітністю ландшафтів, кліматичних умов, рослинного і тваринного світу. Це пояснюється складною вулканічною історією, значними висотними контрастами та впливом пасатних вітрів, що формують численні мікрокліматичні зони. Тенеріфе часто називають «континентом у мініатюрі», оскільки на його території можна побачити напівпустельні узбережжя, вологі субтропічні ліси, гірські хвойні ліси та високогірні вулканічні ландшафти.

Геологічна будова і рельєф

Тенеріфе має вулканічне походження. Острів сформувався внаслідок тривалих вулканічних процесів на дні Атлантичного океану, які розпочалися 12 млн років тому. У центральній частині острова розташований грандіозний вулканічний комплекс Тейде — третій за величиною у світі вулкан. Сучасний вигляд острова сформувався 3 мільйони років тому злиттям трьох вулканічних масивів (Анага на північному сході, Тено на заході та Адехе на півдні) у висліді вулканічної активності Тейде. Вулкан видимий майже з будь-якої точки острова. Його кратер місцями сягає 17 км завдовжки.

Рельєф острова надзвичайно різноманітний. Основними геоморфологічними структурами острова є високі гірські масиви, лавові плато та вулканічні поля, глибокі ерозійні ущелини (барранкоси) та круті скелясті узбережжя. Особливо вражаючими є скелі Лос-Гігантес — базальтові урвища, які місцями піднімаються на висоту понад 500 м над Атлантичним океаном. Вони утворилися внаслідок давніх лавових потоків і подальшої ерозії. Важливу роль у формуванні рельєфу відіграли тектонічні розломи та вивітрювання вулканічних порід. Саме тому поверхня острова має складну структуру з численними долинами та гірськими хребтами.

На Тенерифе розташована найвища точка Канарських островів і найвища вершина Іспанії — вулкан Тейде (3715 м), занесений до світової спадщини ЮНЕСКО.

Клімат

Клімат Тенеріфе субтропічний океанічний. Завдяки впливу холодної Канарської течії та пасатних вітрів температура тут протягом року залишається відносно стабільною. Середні температури становлять приблизно +18 °C узимку і близько +25—27 °C улітку.

Однак головною особливістю клімату острова є наявність численних мікрокліматів. Високі гори перехоплюють вологі північно-східні пасати, що призводить до утворення хмарності й опадів на північних схилах. У той самий час південна частина острова перебуває в «тіні дощу» і характеризується значно сухішими умовами. Це призводить до формування різних природних зон на відносно невеликій території. На півночі переважають зелені ліси та родючі долини, тоді як південні райони мають напівпустельний характер.

Рослинний світ

Флора острова відзначається високим рівнем різноманіття. У межах острова зафіксовано близько 1400 видів рослин, значна частина яких є ендемічними — тобто зустрічається лише тут або тільки на Канарських островах.

Однією з найцікавіших особливостей природи Тенеріфе є чітко виражена висотна поясність рослинності. Залежно від висоти над рівнем моря та орієнтації схилів на острові виділяють кілька основних рослинних поясів.

Ксерофітна зона простягається від узбережжя приблизно до 600—700 м над рівнем моря. Тут переважає посушливий клімат, тому рослинність представлена ксерофітними чагарниками, пристосованими до дефіциту вологи та сильного сонячного випромінювання. Типовими рослинами є молочай канарський (Euphorbia canariensis), різні види сукулентів, воскові рослини роду Церопегія (Ceropegia). Ці рослини мають м'ясисті стебла або листки, які накопичують воду.

На висотах приблизно 200—600 м розташована зона теплолюбних лісів. Тут ростуть фінікова пальма канарська (Phoenix canariensis), ялівці, драконові дерева (Dracaena draco). Ці ліси значною мірою були знищені людиною в історичний період, оскільки саме ця зона найбільш придатна для землеробства.

Одним із найцінніших природних комплексів острова є лаврові ліси (лаурисильва), що ростуть на висотах 500—1000 м. Вони є реліктом давньої субтропічної рослинності третинного періоду. Тут панують лаврові дерева, падуби, численні папороті та мохи. Ліси формуються завдяки так званому «горизонтальному дощу», коли туман конденсується на листках дерев і зволожує ґрунт.

На висотах 800—2000 м поширені ліси сосни канарської (Pinus canariensis). Цей вид є ендеміком архіпелагу і відзначається високою стійкістю до пожеж. Його товста кора та здатність до відновлення після пошкодження допомагають дереву виживати у складних умовах.

На висотах понад 2000 м, у районі вулкана Тейде, панує суворий клімат із різкими перепадами температур і сильним сонячним випромінюванням. Тут ростуть лише спеціалізовані ендемічні рослини, наприклад синяк тейдський (Echium wildpretii), фіалка тейдська, різні види гірських чагарників.

Тваринний світ

Фауна Тенеріфе менш різноманітна, ніж на континентах, проте вона має значну кількість ендемічних видів. Загалом на острові відомо близько 56 видів птахів, 5 видів плазунів, 2 видів земноводних та 13 видів наземних ссавців. Через острівне положення природних наземних ссавців на Тенеріфе дуже мало. Більшість видів була завезена людиною. Природними мешканцями острова є переважно кажани, здатні перелітати через океан.

Характерними птахами острова є зяблик канарський (Fringilla canariensis), зяблик блакитний (Fringilla teydea), щеврик архіпелаговий (Anthus berthelotii). Скелясті узбережжя та віддалені острівці є важливими місцями гніздування морських птахів, зокрема буревісників і качурок.

Найпомітнішими представниками наземної фауни є ящірки. Найвідоміша з них — ящірка канарська (Gallotia galloti), яка трапляється майже на всій території острова. Також поширені сцинк канарський (Chalcides sexlineatus), стінний гекон Tarentola delalandii.

Води навколо Тенеріфе відзначаються значним біорізноманіттям. Тут мешкають дельфіни, кашалоти, морські черепахи, сотні видів риб. Це робить острів одним із важливих центрів морського екотуризму.

Охорона природи

Значна частина природних ландшафтів Тенеріфе перебуває під охороною. Найвідомішим об'єктом є національний парк Тейде, створений у 1954 році. Він охоплює центральну вулканічну область острова. Його площа перевищує 18 тис га. У 2007 році парк занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО завдяки унікальним геологічним і біологічним особливостям. Щороку його відвідують мільйони туристів, що робить його одним із найбільш відвідуваних національних парків Європи.

Іншими важливими природоохоронними територіями є: природний парк Анага — гірський район із добре збереженими лавровими лісами; у 2015 році він був оголошений біосферним резерватом ЮНЕСКО; природний парк Тено, відомий своїми стрімкими скелями, ущелинами та традиційними сільськими ландшафтами; морські резервати (морські охоронні зони), створені в прибережних водах для збереження популяцій китоподібних та морських екосистем.

Основними екологічними проблемами острова є урбанізація узбереж, туристичне навантаження, інвазійні види рослин і тварин та зміни клімату. Для їх вирішення впроваджуються програми відновлення природних екосистем та збереження ендемічних видів.

Адміністративний устрій

Тенерифе разом із трьома сусідніми островами Пальма, Гомера та Ієрро входить до складу провінції Санта-Крус-де-Тенерифе з адміністративним центром в однойменному місті.

Санта-Крус-де-Тенерифе — столиця острова й місце розташування Ради острова (cabildo insular). Місто також є столицею автономної області «Канарські Острови» разом із Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія. Такі інститути управління, як президентський і міністерства відокремлені. Між 1833 і 1927 роками Санта Круз був єдиною столицею Канарських Островів, 1927 року було запроваджено теперішню форму управління.

Історія

Доколоніальний період