Історія пошти Сполучених Штатів Америки бере свій початок ще в 17 столітті. Випуск же поштових марок був організований в 1847 році. Розвиток поштового зв'язку і знаків поштової оплати США в сучасних умовах ознаменовано використанням нових технологій на ринку поштових послуг.

Рання історія пошти

В американських колоніях неофіційні самостійні поштові маршрути з'явилися в Бостоні вже 1639 році, а поштове сполучення між Бостоном і Нью-Йорком відкрилося в 1672 році.

Офіційно дозволену поштову службу започатковано в 1692 році, коли король Вільгельм III видав «патент» на доставку пошти одному англійському дворянину, котрий прибув до Америки з ексклюзивними правами на утворення і експлуатацію поштової служби. До наступного року вже було прокладено маршрути між Нью-Йорком, Філадельфією, Бостоном і Портсмутом. Кінні гінці не передавали пошту естафетою, а проїжджали увесь маршрут самостійно. Доставка з Нью-Йорка в Бостон листа з одним аркушем коштувала 9 пенсів.

До 1707 року королівський уряд викупив патент, і прийнятим парламентом в 1711 році законом була заснована королівська пошта. Бенджамін Франклін був призначений поштмейстером Філадельфії в 1737 році, а пізніше, в 1753 був призначений королем Георгом III одним із двох заступників головного поштмейстера Америки разом із Вільямом Хантером.

Поштові тарифи були високими, тому колоністи вважали їх ще одною формою оподатковування. Британським законом про гербовий збір для Америки () 1765 року був введений формальний податок на будь-які офіційні документи, котрий викликав Американську революцію. Податок скасували вже через рік. В тринадцяти колоніях було дуже мало випадків використання цих марок, але вони використовувались в Канаді і на островах Карибського моря, що належали Великій Британії.Інформація із статті «The Evolution of Mail and Postage Stamps» на сайті Тома Фортунато.

Провізорії Введення поштових марок у Великій Британії у травні 1840 року викликало великий інтерес в США і в усьому світі. Приватний перевізник Александр Грейг з міста Нью-Йорк відкрив 1 лютого 1842 року Міську кур'єрську пошту (), яка охоплювала Нью-Йорк на північ аж до 23-ї-стріт. Грейг випустив марки з портретом Вашингтона відбиті методом глибокого друку.

Через декілька місяців після заснування Міської кур'єрської пошти, Грейг продав її уряду США, і вона стала відомою як Міська кур'єрська пошта США (). Уряд почав експлуатацію цієї місцевої пошти 16 серпня 1842 року відповідно до прийнятого конгресом закону декілька років раніше, що дозволив таку місцеву доставку.

Прийнятим 3 березня 1845 року конгресом законом (який набув чинності 1 липня 1845 року), встановлені єдині (і знижені) поштові тарифи для всієї країни, з єдиною ставкою в розмірі 5 центів за відстань менш ніж 500 км (300 миль). Проте до 1847 року конгрес не дозволяв випуск поштових марок, тому поштмейстери робили провізорії. Серед них були і конверти з передплаченим поштовим збором, і марки, переважно з примітивним малюнком. Провізорій поштмейстера Нью-Йорка був єдиним випуском, порівняним за якістю з пізнішими марками. Провізорії міста Балтимор відрізняє факсиміле підпису поштмейстера міста — Джеймса Б'юкенена, який згодом став президентом США. Всі провізорії дуже рідкісні, а вартість деяких з них перевищує 100 тисяч доларів США. Зазначені нижче міста випускали провізорії в 1845 і 1846 роках:

Александрія (Вірджинія) — напис «ALEXANDRIA POST OFFICE» () в колі. Аннаполіс (Меріленд) — орел в колі. Балтимор — підпис Джеймса Б'юкенена. Боскавен (Нью-Гемпшир) — напис «PAID / 5 / CENTS» (). Беттлборо (Вермонт) — заштрихований квадрат з ініціалами поштмейстера всередині. Локпорт (Нью-Йорк) — «LOCKPORT N.Y.» в овалі. Мілбері (Массачусетс) — гравюра на дереві Джорджа Вашингтона. Нью-Гевен (Коннектикут) — «POST OFFICE» в квадраті, підпис поштмейстера. Нью-Йорк — «POST OFFICE» над портретом Вашингтона. Провіденс (Род-Айленд) — «POST OFFICE / PROV. R.I.» в заштрихованому квадраті. Сент-Луїс (Міссурі) — сент-луїські ведмеді — герб Міссурі.

Перші марки

Врешті-решт конгрес передбачив випуск марок, прийняв відповідний закон 3 березня 1847 року, і головний поштмейстер США відразу ж надав підряд нью-йоркській фірмі Rawdon, Wright, Hatch, and Edson. Продаж першого випуску поштових марок США почався 1 липня 1847 року в місті Нью-Йорк. Наступного дня марки надійшли до Бостона, а потім і до інших міст. Випуск складався з вигравіюваної червоно-коричневої марки номіналом 5 центів із зображенням Бенджаміна Франкліна (першого поштмейстера США), марки номіналом 10 центів чорного кольору із зображенням Джорджа Вашингтона. Як і всі марки США до 1857 року, вони були беззубцеві.

П'ятицентовою маркою сплачувались листи вагою менш ніж 1 унція, які доставлялися на відстань менше 300 миль, десятицентовою маркою — на відстань понад 300 миль або вагою, яка удвічі перевищує вагу листа, оплачувану п'ятицентовою маркою. Сьогодні часто зустрічаються п'ятицентові марки з дуже поганою якістю відтиску через те, що була використана фарба, яка містила часточки кварцу і сприяла зношенню сталевих пластин, з яких друкувались марки. З іншого боку, відтиски на десятицентових марках відзначаються чіткістю. Негашені п'ятицентові марки з високою якістю високо цінуються колекціонерами.

Марки відразу ж стали популярними: було продано близько 3 700 000 марок номіналом 5 центів і близько 865 000 номіналом 10 центів, при цьому достатня їх кількість вціліла, аби забезпечити постійну пропозицію філателістам, попри те, що попит на них такий, що п'ятицентова марка високої якості продавалася в 2003 році за ціною приблизно 500 доларів США, а десятицентова в гарному стані продавалася за ціною приблизно 1400 доларів в гашеному вигляді. Негашені марки зустрічаються значно рідше і коштують близько 6 і 28 тисяч доларів відповідно в гарному стані. В поганому стані марки коштують від 5 до 10 відсотків зазначеною суми.

Робота пошти стала настільки ефективною до 1851 року, що конгрес зміг знизити простий тариф до 3 центів (він не змінювався понад 100 років), викликавши необхідність нової емісії. Номінали нового випуску: профіль Франкліна на синій марці номіналом 1 цент, профіль Вашингтона на червоно-коричневій марці номіналом 3 центи, портрет Томаса Джефферсона на марці номіналом 5 центів, портрети Вашингтона на марках зеленого кольору номіналом 10 центів і чорного кольору номіналом 12 центів. Одноцентова марка стала легендарною, принаймні серед філателістів, оскільки виробничі проблеми призвели до появи значного числа модифікацій кліше, і сьогодні нараховується не менше семи основних різновидів, вартість яких варіює від 100 до 200 тисяч доларів США. Пильні філателісти час від часу знаходять все нові й нові типи цієї марки.

В 1857 році була введена зубцівка, а в 1860 вперше були випущені номінали 24 центи, 30 і 90 центів (з новими зображеннями Франкліна і Вашингтона).

Штемпельні бандеролі з'явились в США також в 1857 році — вперше у світі.По данным из «Энциклопедического словаря Брокгауза и Ефрона».

Громадянська війна в США

Громадянська війна в США порушила функціонування пошти. 13 квітня 1861 року (на наступний день після обстрілу Форт Самтер) Джон Рейган, головний поштмейстер Конфедеративних Штатів Америки, віддав місцевим поштмейстерам наказ повернути марки США до Вашингтона, а в травні юніоністи вирішили відкликати і анулювати всі наявні марки США, і випустити нові. Поштові відділення конфедератів протягом декількох місяців залишались без діючих марок, і попри те, що багато з них повернулись до старої системи оплати готівкою на пошті, понад сотня поштових відділень по всьому півдні випустили власні провізорії. Багато з них стали дуже рідкісними, деякі типи провізоріїв збереглись в поодиноких екземплярах. З часом уряд конфедератів випустив власні поштові марки.

На півночі в серпні з'явились марки із новими малюнками, а старі марки приймались на обмін до кінця року. Вся ця процедура була незрозумілою для людей — відомий ряд конвертів 1862 року і пізніших років з марками 1857 року і з позначкою «OLD STAMPS NOT RECOGNIZED» ().

Спільним для малюнків марок 1861 року є літери «U S» (США). Перший випуск складався із номіналів 1, 3, 5, 10, 12, 24, 30 і 90 центів. Деякі на вигляд схожі на своїх попередниць, відрізняючись переважно зображенням рамки.

Марка номіналом в 2 центи чорного кольору з портретом Ендрю Джексона з'явилася в 1863 році і в наші дні відома колекціонерам як «Чорний Джек». 1866 року вийшла марка номіналом 15 центів чорного кольору нещодавно вбитого президента Авраама Лінкольна, яка зазвичай вважається, що належить до тієї ж категорії марок. Хоча офіційно вона не була зарахована до комеморативних марок, і номінал 15 центів був вибраний з метою оплати щойно введеного тарифу на пересилання рекомендованих листів.

Під час війни значно зріс обсяг пошти, що пересилалася на півночі: урешті-решт було надруковано приблизно 1 750 000 000 марок номіналом 3 центи. Велика кількість їх збереглася і до наших днів, їх вартість зазвичай сягає від 2-3 долари за штуку. Більшість з них — рожевого (rose) кольору. Набагато рідше зустрічаються і коштують досить дорого марки рожевого (pink) кольору, особливо «рожевого кольору голубиної крові» (pigeon blood pink), що продаються по 3 тисячі доларів і більше.

З ініціативи Сполучених Штатів Північної Америки, в 1863 році в Парижі відбувся перший міжнародний поштовий конгрес, але справа не пішла далі обміну ідеями. 1874 року відбувся міжнародний поштовий конгрес в Берні, на якому були присутні представники 22 держав, в тому числі і Сполучених Штатів. 9 жовтня на цьому конгресі була підписана Всесвітня поштова конвенція, яка розповсюдилась і на Сполучені Штати Америки.Данные из «Энциклопедического словаря Брокгауза и Ефрона».

Вафелювання

В 1860-ті роки поштове відомство занепокоїлось повторним використанням поштових марок. Хоча існує мало доказів того, що це явище було розповсюдженим, у значну кількість поштових відділень ніколи не надходило жодних приладів для гашення марок. Через це вони були вимушені імпровізувати при проставленні позначок на марках, то надписуючи марки перовою ручкою («гашення пером»), то вистругуючи малюнок на пробці, інколи підходячи до цієї справи дуже творчо («fancy cancels»). Однак, оскільки фарбу низької якості можна було змити з марки, така методика могла мати лише невеликий успіх. В прагненні вирішити проблему, що виникла, деякі винахідники запатентували різні ідеї.

З часом поштове відомство почало використовувати метод вафелювання поштових марок, тобто пресування їх за допомогою пристрою у вигляді малюнка із крихітними виступами пірамідальної форми, які видавлюють папір, роблячи на ньому розриви, котрі глибше просякають фарбою, що перешкоджає її змиванню. Попри те, що патент зберігся (№ 70.147), більша частина фактичного процесу вафелірування була погано задокументована, тому проводились істотні дослідження з відтворення того, що і коли робилось. Вивчення марок свідчить про те, що використовувалось 10 типів пристроїв для вафелювання, які відрізнялись за розміром і формою (філателісти помітили їх латинськими літерами A-I і Z), що практика ця почалась приблизно в 1867 році і тривала до 1871 року. Ряд вафеліруваних марок входить до числа найбільших раритетів американської філателії: найрідкіснішою із усіх поштових марок США є одноцентовик США з вафелюванням типу «Z», який відомий лише в двох екземплярах.

1869 рік

1868 року поштове відомство США найняло компанію National Bank Note Company для виготовлення нових марок найрізноманітніших малюнків. Ці марки з'явились 1869 року і відрізнялися різноманітністю тематики: на двохцентовій зображений кінний кур'єр «Поні Експрес», на трицентовій  — паровоз, на марці номіналом в 12 центів  — пароплав «Адріатика», на марці номіналом в 15 центів  — висадка Христофора Колумба, на марці номіналом в 24 центи  — підписання Декларації незалежності США.