Наталія Михайлівна Наум (23 листопада 1932, с. Старий Мізунь — 22 березня 2004, Київ) — українська акторка театру і кіно, народна артистка УРСР (1974). Дружина українського кінорежисера Володимира Денисенка. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків.
Життєпис Народилася 23 листопада 1932 рокуДата народження 23.11.1932 р. подається згідно з записом в актовій книзі церкви Воздвиження Чесного Хреста в с. Старий Мізунь, яка зберігається в Долинському районному відділі Реєстрації актів цивільного стану. Дата народження 14 січня 1933 р. була записана в сфабриковане свідоцтво про народження Наум Н. М. адміністрації дитячого будинку, куди кругла сирота 12-літня Наталія Наум потрапила восени 1944 р. в селі Старий Мізунь, Станиславівського воєводства Польської республіки в багатодітній родині (була тринадцятою дитиною) селянина Наума Михайла Васильовича та Гелени Кароль Майєр — доньки швабського інженера-залізничника Кароля Альберта Майєра, який працював у лісо-переробному господарстві в м. Вигоді австрійського підприємця барона Леопольда фон Поппер Подгарі з 1880 р.
У 1942 році батько помер від голоду, за рік померла мати від тифу. Наталю відправили до Долинського сиротинця, пізніше вона виховувалася в школі-інтернаті в Калуші. Здобувала освіту в ремісничому училищі в Чернівцях, а також брала активну участь у художній самодіяльності. Саме там запримітило керівництво Чернівецького театру акторські здібності Наум.
У період з 1950 по 1953 рік Наталія Наум працювала на швейній фабриці, а також грала в Чернівецькому українському драмтеатрі імені Ольги Кобилянської. Найпомітнішою роботою на той час стала роль Парасини в виставі «Земля» (за твором Ольги Кобилянської).
У 1953 році розпочалися зйомки фільму «Земля», Амвросій Бучма шукав акторку на роль Парасини, яка дісталася Наум.
У 1958 році закінчила КДІТМ імені Івана Карпенка-Карого (курс М.Верхацького) та була зарахована акторкою в штат Київської кіностудії імені О.Довженка.
Наталія Наум мешкала на вул. Михайла Грушевського у центрі Києва. 6 березня 2004 року у квартирі акторки прорвало трубу центрального опалення і їй довелося дві доби перебувати в помешканні, яке заливало окропом. Столичний ЖЕК аварію ліквідувати не поспішав; у цей же час занедужала на астматичний бронхіт онука Наталія, яка проживала в цій квартирі разом із бабусею. На додачу до всіх цих бід сама Наталія Михайлівна була хвора на поліартрит. Серце акторки не витримало і вона померла в міській лікарні 22 березня 2004 року.
Похована на Байковому кладовищі разом з чоловіком та сином (ділянка № 33, ).
Фільмографія
1954 — «Земля» — Парася 1955 — «Педагогічна поема» — Наталка Петренко 1956 — «Головний проспект» — Зіна 1957 — «Партизанська іскра» — Поля Попик 1958 — «Поема про море» — Олеся 1959 — «Олекса Довбуш» — Марічка 1959 — «Це було весною» 1960 — «Фортеця на колесах» — Надія 1960 — «Роман і Франческа» — Мадонна 1960 — «Врятуйте наші душі» — Кетрін 1961 — «За двома зайцями» — Галя 1962 — «Серед добрих людей» 1962 — «Мовчать тільки статуї» — Ґедда Олафсон 1964 — «Сон» — Ядвіга Гусаковська 1964 — «Сумка, повна сердець» 1968 — «На Київському напрямку» 1969 — «Важке колосся» — Варвара Зарічна 1970 — «Білий птах з чорною ознакою» — Катрина Звонариха 1970 — «Шлях до серця» 1971 — «Жива вода» 1972 — «Тихі береги» 1973 — «Абітурієнтка» 1974 — «Повість про жінку» — Наталка Нечай 1975 — «Канал» 1976 — «Переходимо до любові» 1976 — «Ати-бати, йшли солдати» — Валентина Іванівна 1976 — «Хвилі Чорного моря» — дружина Терентія 1978 — «Женці» 1978 — «Наталка Полтавка» — мати 1980 — «Візит у Ковалівку» 1982 — «Високий перевал» — Ярослава Петрин 1984 — «Прелюдія долі» — мати 1984 — «Що в Семена було» — мати близнюків 1985 — «Які молоді ми були» 1987 — «Жменяки» — Варка, дружина Івана 1988 — «Камінна душа» — мати Марусяка 1991 — «Особиста зброя» — Нечитайло 1991 — «Сонети Шекспіра» — прокурорка 1992 — «Тарас Шевченко. Заповіт» 1993 — «Усе пройшло» 1995 — «Вальдшнепи» 1995 — «Острів любові» — мати гуцула 1996 — «Страчені світанки» — Федора 1999 — «Як коваль щастя шукав» 1999 — «Поет і князівна» — княгиня Репніна
Нагороди 1971 — Орден Трудового Червоного Прапора. 1974 — Народна артистка УРСР. 1975 — Диплом за найкращу жіночу роль на Республіканському кінофестивалі у Жданові (за роль у фільмі «Повість про жінку»). 1999 — Державна премія України імені Олександра Довженка (за роль у фільмі «За двома зайцями»). 2000 — Державна стипендія видатному діячеві культури. 2003 — Орден княгині Ольги III ст.Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій» від 15 січня 2003 року № 25/2003
Примітки
Посилання Фільмографія // Кіно-Коло Пішла з життя Наталія Наум // Кіно-Коло Могила Наталії Наум // Могилы знаменитостей Наум Наталья Михайловна // Кино СССР Наталья Наум // Імхонет