Андрі́й Андрі́йович Бокоте́й ( 21 березня 1938, село Брід, Іршавська округа, Підкарпатська Русь, Чехословацька республіка) — український художник, один з піонерів студійного скла на теренах СРСР, керівник Західного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України (2015—2022), ректор Львівської національної академії мистецтв (2000—2015), дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2000). Народний художник України. Професор. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2002 року. Засновник і голова оргкомітету десяти Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові (1989—2016).

Біографія Андрій Бокотей народився у селі Брід Іршавського району Закарпатської області. Художню освіту здобув у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва на кафедрі художньої кераміки. Навчався у Романа Сельського, Карла Звіринського, Данила Довбошинського, Дмитра Крвавича. У 1965 році, після закінчення навчання, почав викладати на кафедрі, де навчався. На початку свого творчого шляху працював у галузі художньої кераміки, художнього скла та живописі. У 1970 році стає членом Спілки художників УкраїниБокотей Андрій Андрійович // Львівська національна академія мистецтв. — Київ: Логос, 2010. — С. 24.. У 1981 у Ленінграді на виставці «Скло, образ, простір» представляв Україну. У 1991—1992 роках очолює Львівську організацію Спілки художників УкраїниБокотей Андрій Андрійович // Львівська… — С. 25.. У 1994 році Андрій Бокотей отримав звання професора та очолив кафедру художнього скла. З 1996 року проректор з навчальної роботи, а 2000 року отримує призначення на посаду ректора.

З 1 липня 2015 року за власним бажанням звільнився з посади ректора Львівської національної академії мистецтв. Цього ж місяця очолив новостворений Західний регіональний центр Національної академії мистецтв України, яким керував до липня 2022 року.

Родина Батько Андрій Леонтійович (1909—1992) — греко-католицький священник; мати Марія Миколаївна (1912—1996) — музикант; дружина Ореста Михайлівна (1947—2014) — економіст, головний бухгалтер Львівського державного техніко-економічного коледжу. Має двох синів. Старший — Андрій Бокотей (1966), орнітолог, доктор біологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка. Менший син Михайло Бокотей ( 1976) працював у МЗС, на дипломатичних посадах у Посольстві України в Республіці Польща, сьогодні очолює Музей скла у Львові та кафедру художнього скла Львівської національної академії мистецтв.

Персональні виставки 1992 — Нансі (Франція). 1983—1984 — у Ленінграді. 1988 — Львів. 1993 — Льєж (Бельгія). 1995 — Львів. 1996 — Утрехт (Нідерланди). 2001 — Київ. 2018 — Львів.

Роботи Могила-пам'ятник радянському воїну Веселову, який загинув «у боротьбі з ворогами радянської влади в 1950 році» (у співавторстві з Любомиром Медвідем та Миколою Рибенчуком; 1965), встановлений у парку Боднарівка у Львові. Демонтований у 1990-х роках. Набір посуду (1968). Керамічні об'єми мають чотиригранну форму. Центральним елементом ансамблю є високий штоф. У декоруванні роботи використано спосіб часткового поливання поливою. Основне тло має матову охристо-червону поверхню з окремими елементами декорованими коричневою пливою.

Набір для напоїв (1968). У роботі поєднано два простих об'єми основана циліндрична форма поєднана з квадратною горловиною. Декор нагадує рустовані стіни. Керамічне облицювання для ресторану «Львів». Робота виконана у співавторстві з Зеновієм Флінтою та Василем Кондратюком. «Метаморфози» (1975). «Генрі Муру присвячується» (1973). «Чумацький шлях» (1978). «Всесвіт» (1978—1980). Модульна решітка для зимового саду санаторію «Південний» у Трускавці (1979). Виконана у співавторстві з Зеновієм Флінтою та Василем Кондратюком. Об'ємно-просторова композиція для центрального залу Львівського автовокзалу (1980). «Гуцульські мадонни» (1981). «Козак Мамай» (1983). «Екос-2» (1988). «Іграшки для дорослих» (1990). «Проти течі» (1990). «Рівновага» (1994). «Апокаліпсис» (1996). «Мойсей» (2003). Пласти серії «Пейзажні композиції» (2008). Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці. Серія декоративних пластів «Пейзажі» (2010). Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці. «Фігура на возі» (2011) Скло, дерево, авторська технікаБокотей Андрій Андрійович // Львівська… — С. 26.. «Сидяча фігура». Пласти серії «Венеціанська нитка» (2011.) Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці. «Кінь та вершник на візку». «Медитації». «Таємна вечеря» (2018). «Теракотова армія» (2019). "Таємна вечеря (2021). «Ангели» (2023). «Викрадений (Захисник)» (2024).

Державні нагороди Лицарський хрест Ордена заслуг Угорської Республіки (28 березня 2018) — за заслуги в розбудові українсько-угорських культурно-мистецьких відносин та значні художні досягнення. Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня (22 серпня 2016) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм. Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (21 березня 2013) — за визначний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу та педагогічну діяльність. Кавалерський хрест Ордена «За заслуги перед Республікою Польща» (8 травня 2009) — за заслуги в розвитку добросусідських українсько-польських відносин. Народний художник України (18 січня 2007) — за заслуги у державному будівництві, вагомий внесок у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України та з нагоди Дня Соборності України. Національна премія України імені Тараса Шевченка 2002 року — за просторові композиції зі скла. Заслужений діяч мистецтв України (1989).

Примітки

Джерела