Neoplan

Neoplan (; дослівно — новий план) — німецька автобусна торгова марка. Її використовувала з 1953 року фірма Gottlob Auwärter GmbH & Co. KG, що виробляла автобуси з 1935 рокуІсторія Neoplan 1935—1953 , і мала головний офіс у Штутгарті, Німеччина. Neoplan — це переважно міські, міжміські та туристичні автобуси, проте частково і міські тролейбуси під назвою «Neoplan-Elbo». 2001 року фірму Gottlob Auwärter GmbH купила компанія MAN SE. Після цього Gottlob Auwärter GmbH одержала назву Neoplan GmbH. 2008 року частину підприємства було відокремлено у незалежну компанію Viseon Bus GmbH, яка також виробляє автобуси марки Neoplan.

Історія

1935—1953

Сім'я Аввертерів займалася стельмаством ще з середини 19 століття. З 1928 року компанія Auwärter Karosserie стала виготовляти й автобуси. 1 липня 1935 року Готтлоб Аввертер відокремився від батьківської фірми, створивши власну майстерню для кузовів та корпусів вантажівок й автобусів. Разом із ним було шість найманих робітників та один учень. Уже 1938 року компанія почала швидко розвиватися. У той час виробництво вантажівок та автобусів було тісно пов'язано між собою, тому компанія почала розробляла саме ці види транспорту. У роки Другої світової війни багатьох робітників забрали на війну і працівникам компанії також довелося виготовляти товари військового призначення та ремонтувати літаки. Під час війни компанія не зазнала серйозних руйнувань, але окупаційні війська конфіскували всі транспортні засоби, окрім шести автобусів. Вони й стали базою нових розробок компанії, наприклад, оснащення кузова повністю сталевим покриттям, що значно підвищувало його міцність. 1953 року компанія цілком переходить на виробництво лише автобусних моделей. Того ж року було розроблено зовсім нову модель автобуса, що не мала нічого спільного з вантажівкою. Бокова обшивка була зварною, що зробило автобус тривкішим, завдяки цій конструкції вага автобуса зменшилася на кількасот кілограмів; ще однією інновацією стало те, що рушій розміщувався позаду автобуса та був легко доступним. Цей автобус було презентовано на виставці у Ройтлінгені наприкінці 1953 року. Незабаром почали з'являтися модифікації різної довжини.

1954—1960 1957 року Готтлоб Аввертер та його інженери суттєво поліпшив хід автобусів. На той час, коли інші автобусні виробники застосовували модифіковані шасі вантажівок, Neoplan презентував нову деталь у виробництві автобусів — незалежну передню підвіску і пневматичну підвіску, яку було запатентовано 1958 рокуІсторія Neoplan 1954—1960 . 1960 року фірма здійснила прорив і в галузі аеропортного транспорту: автобуси були високопідлогові, кількість пасажирів була надзвичайно великою, а маршрути пересування аерпортних автобусів були короткими, проте вхід-вихід пасажирів забирав багато часу через наявність сходинок. З початку 1960-го фірма почала випускати низькопідлогові аеропортні автобуси, висота підлоги яких від проїжджої частини становила 35 сантиметрів. Завдяки цій розробці фірма Neoplan вийшла на перше місце в аеропортній ніші автобусного ринку.

1961—1964

До 1961 року автобуси переважно мали округлі форми й не мали чітко вагонного компонування, їхні вікна були малого розміру та не давали змоги пасажирам добре роздивитися дорогу. Нову модель туристичного автобуса розробв Альбрехт Аввертер (старший син Готтлоба Аввертера) та Боб Лі, його колега з університету, де вони разом училися. Нова модель туристичного автобуса Neoplan «Hamburg» (його представили у березні 1961) мала чимало інновацій та зручностей, яких не було в існувавших на той час туристичних автобусів, а саме: чітко окреслені краї боків, набагато більші вікна, сидіння розставлено так, щоб пасажири мали змогу якнайліпше бачити дорогу, а також кондиціонер, за допомогою якого пасажири самі могли регулювати потік повітря. Другою ідеєю стало виробництво «двоповерхового» автобуса. Цією ідею зайнявся молодший син Аввертера — Конрад, — який розробив двоповерхову модель та захистив дисертацію на цю тему 1964 року. Цей автобус також був низькопідлоговим, мав меншу масу і вміщував у собі до 102 пасажирів.

1965—1971 1967 року на восьмому інтернаціональному автобусному тижні, що проходив у Ніцці, Neoplan презентував двоповерховий туристичний автобус Neoplan Skyliner, який і посів перше місце на виставці. Це був двоповерховий 13-метровий двовісний автобус, який розраховано приблизно на 100 пасажирів. Згодом вийшла модифікація цього ж автобуса з трьома осями. 1968 року після упевнено висхідного успіху торгової марки, а також значної кількості розробок, завод після побудови багатьох прибудов було вирішено перенести до Мерінгена. 28 серпня 1969 року було проведено церемонію відкриття нового місця перебування підприємства. 1971 року на інтернаціональному автобусному тижні у Монако Neoplan презентував ще один двоповерховий автобус «Neoplan N116» з габаритами 12000×3550×2560. Він був зручним для пасажирів та з великою кількістю місця для багажу. Ця модель усе ближче наближалася до сучасних туристичних лайнерів.

1972—1975

Ці роки ознаменувалися появою ще двох туристичних автобусів марки Neoplan — першою з них став Neoplan Jetliner, що випускався до початку 1990-х та отримав гідну заміну як Neoplan Euroliner та Neoplan N3516 Ü на початку 2000-х. Модель «Neoplan Jetliner» було вперше представлено 1973 року. Це був 12-метровий автобус зі зварним кузовом, одними дверима і 48 пасажирськими кріслами. Він був подібний до угорського міжміського автобуса Ikarus 250. З 1974 року Neoplan почав активно продавати автобуси за межі Німеччини. Один завод по виробництву Neoplan'ів було збудовано у Кумасі, Гана — він став третім під керівництвом Neoplan; відкрився 12 грудня 1974 року. З 1975-го фірма почала виготовляти незвичний тип автобуса — туристичний двоповерховий автобус на 100 місць, що з'єднується гармошкою. Цю модель нарекли Neoplan Jumbocruiser саме за цю гармошку і модель отримала прізвиська «jumbo» і «neojumba». Такі автобуси вироблялися до 1993 року, багато з них і донині курсують Європою.

1976—1981 1976 року з'явилася нова ідея виробництва низькопідлогових автобусів (1960 року такий автобус Neoplan уже виготовив як аеропортний). Це була розробка Конрада Аввартера й автобус Neoplan N814 став першим низькопідлоговим автобусом у Європі. Його презентація відбулася навесні 1976 року. Ця модель пізніше стала базою розробок нових низькопідлогових автобусів у Європі. Автобус Neoplan N814 був двоповерховим, 12-метровим та заввишки 3,55 метра і вміщував до 130 пасажирів у своєму салоні. Також було підкориговано місце шофера: встановлео кермо на оптимальній висоті і водійське крісло піднято вгору. 1979 року було розширено другий завод Neoplan у Пілстінгу через постійне збільшенням виробництва автобусів. Того ж року було презентовано Neoplan Spaceliner — туристичний автобус нової розробки, модернізований від Neoplan Skyliner. Наприкінці 1980-того було відкрито четвертий завод, у Спандау, перший автобус якого було побудовано 27 березня 1981 року. Також було побудовано поза межами Європи завод у США, місті Ламар, штат Колорадо, 1981 року; і ще один у Хані-Брук, Пенсільванія. Пізніше ці заводи вирішили зробити власну фірму, що називалася «Neoplan USA» з дозволом назви від європейського Neoplan'a, проте фірма невдовзі припинила існувати і перейшла назад до європейського Neoplan'a.

1982—1991 З приходом 1982-го року низькопідлогові автобуси Neoplan добре себе зарекомендували на ринку міського пасажирського транспорту. З цього ж року Neoplan почав випускати серійні міські автобуси під загальною назвою «Neoplan Centroliner», яка випускають донині. Зазвичай це 12-метрові (стандартні) та 18-метрові (зчленовані) низькопідлогові міські автобуси новітнього дизайну та підвищеного комфорту перевезення, наприклад, зчленована модель Neoplan N4522 (виробляться з 2002) або Centroliner-12 LE (виробляється з 1997). 1985-го Neoplan відзначив 50 річницю заснування фірмифірму було засновано у 1935 році ↑. 1987 року перший завод у Штутгарті знову зазнав розширення, а у травні 1988 року Neoplan представив іще один туристичний автобус «Neoplan Metroliner», що мав тримальний кузов, повністю обитий пластиком. Назву йому дали через його футуристичний дизайн. 1990 року фірма відкрила свій п'ятий завод у Еренхайні, на якому почали випускати Neoplan Transliner (з лютого 1990). 1991 року було відкрито шостий завод, у місті Плауен.

1992—1996

1992 року Neoplan оголосив про розробку автобуса, що буде до 15 метрів завдовжки (хоча тодішнім стандартом було не більш як 12 метрів). Того ж року представили двоповерховий автобус незвичного дизайну під назвою Neoplan Megaliner, що мав чотири основи (передні — рухомі). Він отримав другу назву «Megaspace», оскільки завдовжки був 15 метрів. 1995-го компанії виповнилося 60 років і було розроблено нову модифікацію Neoplan Cityliner, що виробляється донині з 1971 року. 1996-го Neoplan презентував іще один автобус, знаного за футуристичний дизайн: Neoplan Starliner, 5-зірковий півтораповерховий автобус за комфортабельністю перевезень, який має підвищену тривкість та безліч додаткових опцій для встановлення, габарити 12990…14000×2570×3990 мм та максимальну швидкість 130 км/год.

1997—1999 1997 року Neoplan презентував іще одну міську низькопідлогову модель — оновлений 12-метровий «Neoplan Centroliner». Основною перевагою автобуса був тримальний кузов та обшивка з неіржавійної сталі, що запобігала корозії. Цей автобус легко модифікувався, тому створювалися версії цієї моделі різної довжини та ширини; зміни вносилися під замовлення. З 2002 року випускається 18-метровий зчленований автобус Neoplan N4522, тягачем для якого послугував саме цей автобус. 1998 року став серійно випускатися туристичний коуч Neoplan Euroliner, що було повністю обито шаром нержавійної сталі. Цей автобус став наступником Neoplan Transliner і Neoplan Jetliner. 1999 року Neoplan з автобусом Neoplan Starliner було удостоєно звання «Автобус року-2000»; на липень 1999-го було виготовлено 500 серійних моделей Starliner.

2000—2002 21 липня 2001 року Європейська комісія у Брюсселі санкціонувала поглинання компанії Neoplan іншою машинобудівною компанією: MAN AG. Через це автобусна компанія Neoplan отримала нову назву «Neoplan Bus GmbH». Як частина новоутвореної компанії, Neoplan став преміумним брендом NEOMAN Bus Group — колективного виробництва автобусів фірмами MAN AG і Neoplan. Тим часом того ж року автобусові Neoplan Starliner знову надають звання «Автобус року» (2001), а 2002 року той же Starliner знову перемагає у конкурсі «Автобус року» (2002). На той час уже було випущено та продано 750 серійних моделей Neoplan Starliner.

2003—2004 2003 року Neoplan почав серійно випускати ще одну модель туристичного автобуса — Neoplan Tourliner. Ця модель виробляється й досі на шостому заводі Neoplan дочірньої компанії NEOMAN у Анкарі, Туреччина. Цей автобус став дуже вигідним через невибагливість конструкції та здатність експлуатації не менше ніж протягом цілого тижня без вихідних. Також цей автобус знаний через підвищений комфорт перевезення та новинки, які вдалося залучити в конструкцію. Тим часом рік за роком Neoplan Starliner уп'яте поспіль стає переможцем конкурсу «Автобус року» (2003). Цей автобус з 1996 року постійно допрацьовується і модернізується та випускається у багатьох модифікаціях завдовжки 12—14 метрів і може мати як дві, так і три осі. 2004-го починається збір ще одного новітнього 12-метрового туристичного коуча — Neoplan Trendliner, відомішого під індексом Neoplan N3516 Ü і знаного за економічність перевезення та сучасний дизайн.

2005 — донині