Бойчу́к Микола Каленикович (*15 жовтня 1903, с. Розношенське, нині Благовіщенського району Кіровоградської області — †4 квітня 1967, Київ) — український мовознавець. Кандидат філологічних наук.
Біографія
Закінчив Одеське ІНО (1925) та Одеський педагогічний інститут (1935). Завідувач кафедри української мови педагогічних інститутів у Одесі (1938–1941), Львові (1945–1948); від 1948 — доцент кафедри української мови Київського педагогічного інституту; працював в Інституті мовознавства АНУ.
Наукова діяльність
Досліджував морфологію старослов'янської мови, історію української мови, видавав українські пам'ятки.
Автор посібників зі старослов'янської мови, підручників з історичної граматики української мови та порівняльної граматики східнослов'янських мов:
«Старослов'янська мова» (1952), «Історична граматика української мови», «Порівняльна граматика української і російської мов» (обидва — 1957, у співавт.).
Бойчук видав «Актову книгу Житомирського міського уряду кінця XVI ст.» (1965).
Праці «Невідмінювані частини мови» (1952), «Займенники» (1955), «Іменні форми дієслова» (1956). Упорядник збірки пам'яток української мови «Актова книга Житомирського міського уряду кінця 16 ст.» (К., 1965), до якої зробив коментар і словник. Історична граматика української мови. 1957; 1962 (співавт.); Порівняльна граматика української і російської мов. 1957 (співавт.).
Література Бойчук Микола Каленикович // Бібліогр. зб. Київ. педагогічного інституту. К., 1958. М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 208