Гу́рський Яків Пантелеймонович (4 листопада 1923, Жолдаки Чернігівської губернії, нині Конотопського району Сумської області — 28 лютого 1995, Сірак'юс, штат Нью-Йорк, США) — мовознавець. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1982).
Біографія Закінчив педагогічну школу в Конотопі (1941). Після Другої світової війни емігрував до США. Здобув ступінь магістра зі славістики в Українському вільному університеті (Мюнхен, 1950; викладач Юрій Шевельов) та доктора — у Пенсильванському університеті (1957). Викладав у Дікінсонському коледжі (1951—1952); Пенсільванії (1954—1955), Сиракузських (1956—1988; від 1972 року — завідувач кафедри слов'янознавства) університетах; а також на курсах українознавства в Гарвардському університеті та в Міжнародній школі україністики НАН України (Київ, 1991—1993). Був головою мовознавчої секції НТШ у США, віцепрезидентом Української вільної академії наук. Досліджував українську антропоніміку, зокрема особливості козацьких прізвищ XVII століття, та мову текстів XVI століття. Редактор і упорядник низки наукових збірників, зокрема на пошану Григорія Китастого (1980) та присвячених професору Ю. Шевельову («Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States», 1985, vol. 15), автор мовознавчих статей у 3—5 томах п'ятитомної «Encyclopedia of Ukraine» (Toronto, Buffalo; London, 1984—1993). Співавтор видання «Simbolae in honorem Georgii Y. Shevelov» (Munich, 1971). Працював над укладанням македонсько-українського словника, брав участь у роботі правописної комісії НАН України. Член наукової комісії українських студій у Гарвардському університеті, дорадник у написанні підручників з української мови в Університеті штат Огайо.
Література Максименко О. Наш земляк Яків Гурський // Сумщина. 1997, 5 верес. М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 6. — Київ, 2006., стор. 665. Ольга Хеленюк. Спадщина відомого славіста Якова Гурського служить Україні. // Свобода, 25 грудня 2009. — С. 7.