Франче́ско Борромі́ні (, справжнє ім'я ; 25 вересня 1599, Біссоне, Тичіно — 3 серпня 1667, Рим) — архітектор доби бароко, інженер, майстер креслень архітектора.
Біографія
Походить із родини будівничого. Сам працював на будівництві в Мілані. Він — небіж римського архітектора Карло Мадерно (1556—1629), що добудував у Вічному місті собор святого Петра, а також створив фасад церкви святої Сусани і палац Маттеі-ді-Джове.
Карло Мадерно викликав його в Рим, де і пройшли всі роки життя митця. Працював поряд з Мадерною. Занадто талановитий Борроміні сприймався конкурентом могутнього Лоренцо Берніні, який зробив все можливе для відсторонення архітектора від державних та приватних замовлень. Головними замовниками Борроміні стали католицькі чернечі ордени.
З 22 липня 1667 року відчув себе тяжко хворим. Усамітнився, знищив особистий архів, малюнки і креслення. Покінчив життя самогубством.
Похований в одній з римських барокових церков (Сан Джованні деї Фіорентіні). Могила збережена. Надгробок дуже простий, врівень з загальною підлогою церкви. Плита з чорного мармуру багатогранної форми, у середину якої вправили коло білого мармуру з лаконічним написом імені архітектора та років його життя.
Зберігся портрет Борроміні у вигляді католицького паломника, що мов слугує поясненням до прислів'я «Нема князів перед Богом, є лише паломники». Художник невідомий.
Головні твори
Сант Андреа делла Валле (1622) Участь в побудові Палаццо Барберіні (1629—1631) Ораторія братів Філіпінців Сан Карло алле Кваттро Фонтане(1634—1637) Церква Сант Іво алла Сапієнца для Римського університету (1642—1660) Палаццо Памфілі (1645—1650) Будівля колегії Пропаганди католицької віри Добудови в соборі Св. Івана Латеранського Сант Аґнезе ін Аґоне (1653—1657) Сан Джованні деї Фіорентіні
Майстер креслень архітектора
Франческо Борроміні — визнаний майстер креслень архітектора, якими він плідно займався ще в Мілані. Креслення Борроміні не мали собі рівних за фаховою віртуозністю в Італії 17 століття.
Тільки для церкви Сан Карло алле Кваттро Фонтане () він зробив декілька варіантів плану. Визнаним шедевром креслень архітектора став варіант плану, виконаний близько 1638 року. Цілком симетричний, він значно цікавіший від плану, що здійснений в реальності. Фіксаційні плани будівель архітектора набувають великого значення через відсутність оригіналів креслень архітектора, які знищив сам Борроміні.
Галерея церкви Сан Аньєзе
Галерея церкви Сан Іво алла Сапієнца
Див. також Архітектура бароко
Джерела Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 Якимович А. К."Бернини и Борромини: становление двух типов художественного сознания бароко" в кн. «Искусство Западной Европы и Византии», М, «Наука», 1978 Paolo Portoghesi: Francesco Borromini. Electa, Mailand 1967 Anthony Blunt: Borromini. Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge MA 1979, ISBN 0-674-07926-4. Richard Bösel (Hrsg.): Borromini, Architekt im barocken Rom. Electa, Mailand 2000, ISBN 88-435-7383-7
Посилання
Columbia University: Joseph Connors, Francesco Borromini: Opus Architectonicum, Milan, 1998: Introduction to Borromini's own description of the Casa dei Filippini Borromini's own account of his eventually successful suicide attempt
Римское бароко архитектора Борромини Joseph Connors. “Francesco Borromini. La vita (1599–1667)” // Borromini e l’universo barocco (exhibition catalogue). Ed. Richard Bösel & Christoph Frommel. 2000. pp. 7-21.