Георгій Якович Шкляревський (6 грудня 1937, Вінниця — 14 червня 2024) — радянський і український режисер-документаліст, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2002).

Біографічні відомості Народився у Вінниці в родині службовця.

Закінчив Львівський державний медичний інститут (1960) і Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1967). Працював у Львівському медінституті.

З 1967 р. — режисер «Укркінохроніки». З 1998 р. викладав у Національному університеті культури і мистецтв.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Помер на 87-му році життя 14 червня 2024 рокуСумна звістка: помер відомий український кінорежисер Георгій Шкляревський. Похований на Байковому кладовищіПрощання....

Фільмографія

Як режисер брав участь у створенні сюжетів для програми «Телеманія» на каналі «1+1» та програми «Ноєв ковчег».

Створив стрічки: «Мода, смаки, час» (1968, у співавт.), «Основні напрямки в механізації сільського господарства» (1969, авт. тексту), «Бригадир Андрій Семенюк» (1970), «Довгожителі в СРСР» (1971), «Обличчям до вогню» (1971, диплом Всесоюзного кінофестивалю, 1971, Горький), «Альма-матір» (1971), «Молодь України» (1972), «Людина і море» (1973), «Товариш Артем» (1974), «Ми були тоді молоді» (1974, співавт. сцен.), «Такий характер» (1975), «Франція: дороги побратимства» (1976), «Ефект творчості» (1977), «Слово про хліб» (1978, Диплом і Перша премія VI Всесоюзного кінофестивалю сільськогосподарських фільмів у Новосибірську, 1978; Диплом XII Всесоюзного кінофестивалю в Ашхабаді, 1979), «Фестиваль дружби» (1980), «Тобі заповідаю» (1981), «На порозі» (1982), «Я йшов на вірну смерть» (1989), «Поки ще живемо», «Мі-кро-фон!» (1988, співавт. сцен.; Приз ФІПРЕССІ в Оберхаузені, 1989; Головний приз у Фрайбурзі, 1990; Диплом кінофестивалю, Швеція), «Тінь саркофагу» (1989, Приз німецьких профспілок в Оберхаузені, 1990), «Таємничий діагноз» (1990), «Щаблі демократії» (1992), «Зона тривоги нашої», «Чорнобиль — роки і долі» (1996, авт. сцен.), «Зона — десять років відчуження» (1996, Головний приз Міжнародного кінофестивалю «Оксамитовий сезон») та ін.

Примітки

Література Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.171.