Гі́ларі Е́ргард Дафф (; 28 вересня 1987, Х'юстон, США) — американська співачка (поп-рок, денс-поп), акторка (телебачення, кіно, озвучення), письменниця, підприємиця, кінопродюсерка, дизайнерка одягу, прикрас та парфумів, захисниця прав тварин та філантропка.

Акторську кар'єру почала у дитячому віці та швидко стала підлітковим ідолом завдяки головній ролі в телесеріалі каналу Disney Channel «Ліззі Макгвайр» (2001—2004) та театральному фільмі «Кіно про Ліззі Макгвайр» (2003). Після цього Дафф з'явилася у головних ролях у численних кінострічках: «Агент Коді Бенкс» (2003), «Гуртом дешевше» (2003), «Історія Попелюшки» (2004), «Піднеси свій голос» (2004) та «Гуртом дешевше 2» (2005). Після комерційного провалу фільму «Матеріальні дівчата» (2006) Дафф з'являлася у незалежних стрічках: «Корпорація Війна» (2008), «Запасне скло» (2009), «Відповідно до Грети» (2009) та «Вартість крові» (2010). З 2015 Дафф виконує роль Келсі Пітерс у телесеріалі каналу TV Land «Юна», за що отримала дві номінації на People's Choice Awards у 2016 та 2017.

У царині попмузики загальний наклад її альбомів на квітень 2015 досяг 15 мільйонів примірників. Першою роботою Дафф у музичній індустрії став різдвяний альбом Santa Claus Lane (2002), випущений лейблом Walt Disney Records. Перший студійний альбом Metamorphosis (2003) отримав 3 платинових сертифікації від RIAA, 4 від CRIA та одну від ARIA. Два наступні альбоми, Hilary Duff (2004) та Most Wanted (2005), також отримали платинові сертифікації. У 2007 році третій студійний альбом — Dignity отримав золоту сертифікацію. В 2008 вийшов другий збірник найкращих хітів — Best of Hilary Duff. Після паузи у музичній кар'єрі, у 2014 Дафф підписала контракт із лейблом RCA Records та у 2015 випустила свій четвертий студійний альбом Breathe In. Breathe Out., який дебютував на позиціях у топі 5 на чартах Північної Америки.

На додаток до акторської та музичної діяльності, Дафф у співавторстві із Еліз Аллен випустила свою першу книгу, роман «Еліксир» (2009), який за підрахунками газети New York Times став бестселером в США. Сиквел «Віддана» вийшов у 2011, а у 2013 вийшла фінальна книга з трилогії — «Правда».

Дафф випустила кілька ліній одягу — Stuff by Hilary Duff (2004), Femme for DKNY (2009) та The Muse x Hilary Duff (спільно з GlassesUSA.com), і два ексклюзивні парфуми: With Love… Hilary Duff та Wrapped With Love. За перший рік продажів колекція Stuff by Hilary Duff принесла $5 мільйонів. Разом із матір'ю Сьюзен Коллін Дафф спродюсувала фільм «Матеріальні дівчата»; самостійно спродюсувала стрічку «Відповідно до Грети» (2009). Гіларі Дафф була об'єктом інтересу для різних медіа. Диснеївські підліткові зірки Майлі Сайрус та Селена Гомес не раз вказували Гіларі Дафф як джерело натхнення у своїх кар'єрних досягненнях.

Біографія

Народилася 28 вересня 1987 у американському місті Х'юстон штату Техас. Батько, Роберт Едгард Дафф, завідував міською мережею магазинів самообслуговування, а матір, Сьюзен Коллін (до шлюбу Коб), була домогосподаркою, а пізніше музичною та кінопродюсеркою. Дафф має старшу сестру Гейлі (нар. 1985), акторку, співачку, авторку пісень та модельєрку. Друге ім'я Ергард батьки дали Гіларі на честь прабабусі батька, Мері Ергард (Mary Erhard), напівамериканки-напівнімкені. Бабуся матері, Емі Балег Шлеммер (Amy Beulah Schlemmer), також була німкенею. В інтерв'ю із Calgary Sun Дафф сказала: «Я завжди хотіла бути як моя старша сестра Гейлі. Коли вона вчилася їздити на велосипеді, я теж хотіла вчитися. Якщо вона брала уроки балету, я брала їх також. Я почала займатися співом, тому що вона почала ходити на заняття. Все стало набагато інтенсивнішим, коли для нас обох всі ці речі перетворилися на кар'єру».

Першу половину дитинства сестри з батьками жили в сімейному будинку в Х'юстоні. Ще з дитинства мати заохочувала дочок до акторської діяльності, завдяки чому вони отримали кілька ролей в місцевих театрах. У 1993 році 8-річна Гейлі і 6-річна Гіларі виступали в балеті «Лускунчик» разом із балетом BalletMet у Сан-Антоніо. У 1993 році дівчата з матір'ю переїхали в Каліфорнію, де всерйоз зайнялись пошуком роботи у шоу-бізнесі, а батько залишився в Г'юстоні займатися бізнесом. Кілька років сестри ходили на прослуховування і знімалися у багатьох телевізійних рекламах. Через заняття акторством Дафф отримала домашнє навчання, на яке перейшла із 8 років. У дитинстві сестри також працювали моделями для різних модельних брендів. Погляди матері на заняття шоу-бізнесом Дафф прокоментувала: «Я зі своєю сестрою показали справжній інтерес та відданість акторству, і наша матір сказала щось на кшталт 'Як я можу казати своїм діткам ні?'. Це схоже на ситуацію із дітьми, які займаються спортом. Батьки підтримують їх і штовхають на нові успіхи».

Кар'єра

1998—2000: Рання кар'єра Дафф починала акторську кар'єру з незначних ролей, таких як некредитована частина в мінісеріалі «True Women» у 1997 та додаткова некредитована роль у комедійній драмі «Playing by Heart» в 1998. Того ж року вона виконала першу головну роль у кінофільмі «Каспер зустрічає Венді» (1998) на Harvey Comics. У 1999 Дафф з'явилась у другорядній ролі телевізійного фільму «Колекціонері душ» (1999) та отримала за роль нагороду Young Artist Award за найкраще виконання ролі в телефільмі або пілотній серії ().

У березні 2000 вийшла серія медичного телесеріалу «Надії Чикаго», в якій Дафф утілила хвору дитину. Після цього вона долучилась до акторської команди пілотної серії комедії каналу NBC «Daddio», в якій грала одну із дітей. Побачивши гру Дафф, актор Майкл Чикліс висловився так: «З кінцем першого ж дня роботи з нею стало ясно, що вона має серйозні наміри стати акторкою. Вона легко зіграла свою роль». Проте перед трансляцією серіалу на телебаченні продюсери вилучили Дафф з акторської команди. Дафф, попри підтримку від матері та менеджера, важко прийняла рішення продюсерів і хотіла кинути акторську роботу.

2001—2003: Успіх в акторській кар'єрі та початок музичної Наступного тижня після вилучення з команди серіалу «Daddio» Дафф отримала головну роль у телесеріалі каналу Disney Channel «Ліззі Макгвайр». Прем'єра першої серії відбулася 12 січня 2001. Ставши телехітом із кількістю переглядів за серію у понад 2,3 мільйонів, Дафф почала здобувати популярність і швидко стала називатися підлітковим ідолом, а її ім'я стало відомим на всю країну. Компанія Disney почала програму маркетингу телесеріалу за допомогою саундтреків, книжок, ляльок, іграшок та відеоігор, котрі базувалися на персонажці Гіларі Дафф. Лише на мерчендайзингу телесеріалу компанія заробила понад $100 мільйонів.'Disney's 'Tween Machine: How the Disney Channel became must-see TV--and the company's unlikely cash cow.' Fortune, September 29, 2003, accessed April 19, 2009

У 2002 році Дафф виконала роль молодої Патриції Аркетт у кінострічці «Людська природа» (2002). Того ж року Дафф знялася у головній ролі телефільму каналу Disney Channel «Кадет Келлі» (2002), котрий став найбільш переглянутою програмою каналу за 19 років історії. Між зйомками фільмів Дафф записала свої перші пісні для саундтреків каналу Disney Channel: кавер-версію пісні Брук Маклімонт «I Can't Wait» для телесеріалу «Ліззі Макгвайр» та «The Tiki Tiki Tiki Room» для альбому DisneyMania. Після прояву Дафф інтересу у музичній індустрії почалася робота над її дебютним різдвяним альбомом.Rosen, Craig. «Hilary Duff: A Performer's Metamorphosis» . Billboard. January 26, 2004. Платівка Santa Claus Lane вийшла у жовтні 2002 через лейбл Walt Disney Records; через рік лейбл Buena Vista випустив перевидання альбому. Перевищуючи продажі у понад 500,000 копій, альбом отримав золоту сертифікацію від американської компанії RIAA. Пізніше Дафф підписала контракт із Андре Реке із Hollywood Records для випуску подальших записів.«Hilary Duff comes clean.» News Times January 21, 2005. Хоча ранні музичні записи Дафф набули високої популярності на радіо Radio Disney, Реке та Buena Vista Records вбачали концентрацію наступних робіт Дафф на більш дорослій аудиторії.

В 2003 році Дафф отримала співголовну роль у художньому фільмі «Агент Коді Бенкс» (2003) разом із Френкі Мунізом. Скот Фондас із Variety назвав гру Дафф «чарівною», а касові збори фільму перевищили $58 мільйонів. Того ж року Дафф знялась у головній ролі фільму «Кіно про Ліззі Макгвайр» (2003), який перевищив очікування щодо зборів: $42,6 мільйони в США і $55 мільйонів по всьому світу. Для саундтреків фільму Дафф записала пісні «What Dreams Are Made Of» та «Why Not», яка стала дебютним синглом майбутньої співачки. Пісня досягла топу-20 чартів Австралії та Нової Зеландії, стаючи першою піснею Дафф, яка увійшла до чартів поза межами США. Альбом саундтреків Кіно про Ліззі Макгвайр: Саундтреки отримав дві платинові сертифікації від RIAA.

Дафф випустила свій повноцінний дебютний студійний альбом Metamorphosis у серпні 2003. Платівка отримала змішані оцінки музкритики, але досягла першого місця американського чарту Billboard 200.Martens, Todd. «Duff Debut Tops Album Chart» . Billboard. September 10, 2003. Альбом продався у понад 5 мільйонів копій по всьому світі і у 3,7 мільйонів копій в США станом на травень 2005. Платівка Metamorphosis випустила три сингли: «So Yesterday», «Come Clean» та ексклюзивний для Австралії та Нової Зеландії «Little Voice». Пісня «So Yesterday» досягла топу-10 чартів Канади, Британії, Австралії та Нідерландів. В Австралії сингл отримав платину від компанії ARIA. Сингл «Come Clean» набув більшої популярності в США, ніж попередній «So Yesterday», досягши 35 місця чарту Billboard Hot 100. Пісня стала тематичною композицією реаліті-телешоу каналу MTV Laguna Beach: The Real Orange County та отримала золоту сертифікацію від RIAA. Із альбомом Metamorphosis Дафф отримала багаторазові нагороди та номінації, а із листопада по грудень 2003 проводила турне Metamorphosis Tour. У грудні 2003 в кінотеатри вийшла стрічка «Гуртом дешевше» (2003), в якій Дафф грала одну із 12 дітей персонажів Стіва Мартіна та Бонні Гант. Кінофільм зібрав $190 мільйонів і лишається найприбутковішим фільмом із Дафф.

2004—2006: Просування у музичній кар'єрі та перехід на художні фільми

У січні 2004 Дафф із сестрою Гейлі записали кавер-версію пісні «The Siamese Cat Song» для альбому DisneyMania 2. 24 лютого 2004 була показана остання серія телесеріалу «Ліззі Макгвайр», що стало заключним 65-м епізодом Дафф по контракту із Disney. Хоча телесеріал мав гарні перспективи для подальшого розвитку і були плани на зйомки другого кінофільму, Disney не подовжував контракту із Дафф через різницю у баченні її зарплатні. У 2004 Дафф зіграла головну роль у романтичній кінокомедії «Історія Попелюшки» із Чедом Майклом Мюррей. Хоча фільм мав негативні оцінки від кінокритиків, стрічка мала комерційний успіх із зборами у $70,1 мільйонів по всьому світі. Для саундтреків фільму сестри Дафф записали пісню «Our Lips Are Sealed», яка увійшла до альбому саундтреків Історія Попелюшки: Саундтреки.

У вересні 2004 Дафф випустила свій третій студійний альбом Hilary Duff. У ньому Дафф була більше залучена у створення пісень, ніж у попередньому альбомі, маючи надії відлучитися від іміджу, який розробила під час роботи над «Ліззі Макгвайр». Альбом, створений у поп-рок стилі, отримав прирівнювання до платівок Авріл Лавін та Ешлі Сімпсон; він досяг 2 місця чарту Billboard 200 та продався у 1,8 мільйонів копій на території США. Платівка випустила два сингли: «Fly» та ексклюзивний для Австралії та Нової Зеландії «Someone's Watching over Me».