Іван Ліщинський (8 вересня 1883 — 8 лютого 1941) — священник УГКЦ, церковний та громадський діяч кінця ХІХ — початку ХХ століття на Бориславщині. Чотар УГА. Член УНДО.
Життєпис Народився 1883 року. Висвячений на священника у 1907 році і призначений адміністратором парафії с. Унятичі біля ДрогобичаБлажейовський Д. Історичний Шематизм Перемишльської Єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). ― Львів : Каменяр, 1995. ― С. 745. .
У 1910 році став парохом церкви в с. Мразниця (тепер — м. Борислав). Під його керівництвом у 1928—1931 роках будувалася нова кам'яна споруда храму, а стара дерв'яна споруда була передана у 1928 р. греко-католицькій громаді села Кам'янопіль.
Іван Ліщинський доводився швагром визначним діячам української літератури та історії — братам Лепким. Був одружений з їхньою рідною сестрою Ольгою Сильвестрівною Лепкою (народилася 18 серпня 1881 р.). Богдан Лепкий на початку повісті «Мазепа. Не вбивай!» зробив йому спеціальну присвяту: «Дорогому швагрові Іванові Ліщинському в Бориславі».
У 1930—1939 роках, ймовірно, був членом редколегії журналу «Учительське слово».
Помер у Львові, похований у гробівці родини Попелів на 23 полі Личаківського цвинтаря.
Примітки