Джордж Ке́тлет Ма́ршалл-моло́дший (; 31 грудня 1880, Юніонтаун, Пенсільванія — 16 жовтня 1959, Вашингтон) — американський політичний та військовий діяч, генерал армії (16 грудня 1944), начальник штабу Армії США (1939—1945), державний секретар (1947—1949) і міністр оборони США (1950—1951), ініціатор плану Маршалла, лауреат Нобелівської премії миру (1953).
Життєпис Народився в сім'ї Джорджа Кетлетта Маршалла, успішного торговця вугіллям, і Лаури Бредфорд в місті Юніонтаун (штат Пенсільванія). Один з представників родини — Джон Маршалл — був третім головою Верховного суду Штатів. Джордж був другим сином і третім дитям в сім'ї. Джордж був стриманим, серйозним хлопчиком. Незважаючи на опір батьків, він обрав кар'єру військового та у 1897 році поступив до Віргінського військового інституту і у 1901 році успішно його закінчив.
Служба в армії У званні другого лейтенанта Маршалл отримав призначення в піхоту. Служив інструктором в міліційних формуваннях Массачусетсу, був офіцером 4-го піхотного полку в Арканзасі й Техасі.
Потім, відслуживши 18 місяців на Філіппінах, Маршалл повернувся до США і потрапив у Форт-Рено (штат Оклахома). Рік він провів у піхотно-кавалерійській школі у Форт Лівенворті (штат Канзас), закінчивши її з відзнакою у 1907 році, у 1908 році Маршалл закінчив армійський штабний коледж. Після другого терміну на Філіппінах з 1913 по 1916 рік, де він проходив службу в 13-му піхотному полку, повернувся до США і був призначений у Сан-Франциско ад'ютантом генерала Дж. Белла, а потім у Форт-Дуглас (штат Юта). У ті роки один з командирів відзивався про нього так:
«На мій погляд, в армії не знайдеться і п'яти чоловік, здатних краще, ніж він, командувати дивізією».
Перша світова війна З моменту вступу Сполучених Штатів до Першої світової війни у 1917 році, Маршалл відбув з першим конвоєм американських військ до Франції.
У лавах 1-ї піхотної дивізії в Першій світовій війні, Маршалл брав участь в битвах поблизу Люневіля, в Пікардії і Кантіньї в 1917 році. Через рік Маршалл перейшов у генеральний штаб, де він у чині полковника очолив оперативний відділ армії та особисто розробляв операції 1-ї армії.
Брав участь в плануванні Сен-Мієльської операції у 1918 році; його рішення про перекидання військ на ділянку фронту р. Маас — Аргонни було високо оцінене генералом Джоном Першингом, ад'ютантом якого він став в 1919 році. Чаклун — як називали його товариші по службі — був нагороджений американською медаллю «За видатні заслуги» і французького Військового хреста з пальмовими гілками.
Післявоєнний час
Після завершення війни, відповідно до законів мирного часу Маршалл був знижений до військового звання капітана, і продовжував нести службу.
З 1919 по 1924 рік Маршалл перебував ад'ютантом при генералові Першингу, у 1924—1927 роках — заступник командира 15-го піхотного полку в Тяньцзіні (Китай), де він навчився розмовляти та писати китайською мовою. Ці навички згодилися йому пізніше. Після повернення до США навчався у Коледжі армії США, потім був призначений заступником коменданта армійської піхотної школи у Форт Беннінгі (штат Джорджія), де провів майже п'ять років. На викладацькій роботі Маршалл завоював репутацію прибічника передової тактики піхоти і підвищення ефективності бою. Товариші по службі поважали його за чесність, доброту і професіоналізм.
З 1932 року командував 8-м полком, з 1933 року став старшим інструктором Національної гвардії Іллінойса, з 1936 року —командир 5-ї бригади у Ванкувері, Вашингтон. У жовтні 1936 року отримав військове звання бригадний генерал. У 1937 році зустрічав на американській землі екіпаж Чкалова, який зробив перший безпосадочний переліт з Москви в США і приймав радянський екіпаж у себе вдома.
У 1938 році Маршалл переїхав до Вашингтона (округ Колумбія), де став начальником управління військового планування штабу армії США. Рік потому його призначили виконувати обов'язки начальника штабу в чині генерала. 1 вересня 1939 року, з початком Другої світової війни в Європі, Маршалл став начальником штабу армії.
Переконаний, що армія, яка була в США, гідна лише «третьорозрядної держави», Маршалл взявся за оновлення озброєння і зміцнення військ. Слабкість бойової підготовки постійно викликала у нього тривогу, і в 1940 році він переконав конгрес ухвалити закон про вибіркову службу і розглянути питання про національну гвардію. Під час інспекторських поїздок Маршалл переконався в тому, що офіцерському складу необхідно розвивати в собі витримку, уявлення і здібності лідера. У Вашингтоні Маршалл реорганізував військове міністерство для підвищення контролю та ефективності командування. Як і державний секретар того часу Корделл Халл, Маршалл постійно застерігав армійських командирів на Тихому океані про можливий напад з боку Японії.
Він став генералом армії у грудні 1944 року.
Після закінчення війни у вересні 1945 року подав у відставку з посади начальника штабу Армії США і вийшов на пенсію.
У Китаї
У грудні 1945 року президент Гаррі Трумен відправив Маршалл до Республіка Китай. Його нова місія полягала в тому, щоб запобігти відновленню Громадянська війна в Китаї шляхом створення коаліційного уряду між американськими союзниками Гоміндану під керівництвом генералісимуса Чан Кайші та комуністичної партії Мао Цзедуна.
Обидві сторони відхилили його пропозиції, і він повернувся до Сполучених Штатів у січні 1947 року.
Державний секретар Після повернення Маршалла до США на початку 1947 року Трумен призначив його державним секретарем.
5 червня 1947 року у промові в Гарвардський університет, Маршалл виклав американську пропозицію. Європейська програма відновлення, як вона була офіційно названа, стала відома як план Маршалла.
Маршалл пішов у відставку з посади державного секретаря 7 січня 1949 року за станом здоров'я. Трумен призначив його на значною мірою почесні посади голови Американської комісії з пам'ятників битв та президента Американського Червоного хреста.
Міністр оборони
Був призначений міністром оборони у вересні 1950 року після того, як отримав від Конгресу виняток із Закон про національну безпеку.
Він вийшов на пенсію з державної служби у вересні 1951 року.
Література В. І. Головченко. Маршалл Джордж Кетлетт // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4 В. Ю. Константинов. Маршалла місія 1945-47 // Українська дипломатична енциклопедія М. Рижков. Маршалл Джордж Кетлетт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 428 ISBN 978-966-611-818-2 Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники СССР. М., 2004
Примітки
Джерела Маршалл (Marshall) Джордж Кэтлетт Джордж Кетлетт Маршалл МАРШАЛЛ, ДЖОРДЖ Генерал Джордж К. Маршалл Джордж Кэтлетт Маршалл (Jorge Marshall) The Marshall Foundation George C. Marshall Center, Garmisch Germany The Marshall Plan Speech MP3 The Marshall Films Collection Marshall Scholarships The Marshall Plan Speech
Посилання Маршалл //
! colspan="3" style="background: #FFBBFF;" | Міжнародне визнання та нагороди
! colspan="3" style="background: #FFBBFF;" | Міжнародне визнання та нагороди
! colspan="3" style="background: #D2B48C;" | Командування військовими формуваннями (установами)США